Згідно зі статистикою, Румунія домоглася значного прогресу в скороченні бідності. Якщо в 2007 році, 47% румунів жили за межею бідності, в 2015 році, цей показник знизився до 37%.
Через 10 років з моменту вступу Румунії в ЄС, постійно підбиваються підсумки. Згідно зі статистикою, Румунія домоглася значного прогресу в скороченні бідності. Якщо в 2007 році, 47% румунів жили за межею бідності, в 2015 році, цей показник знизився до 37%. Ці дані розраховуються відповідно до певного статистичного показника, під назвою AROPE, що вимірює як річні доходи, так і активи, якими людина володіє.
У разі румунів, це означає, що в останні роки, більша кількість румунів дозволила собі купляти електричні прилади, мобільні телефони і споживати м'ясну їжу кожні два дні або проводити одно тижневу відпустку на рік. Філія в Румунії Фонду «Фрідріха Шіфтунга», шляхом проекту «Соціальний моніторинг», проаналізувала показники, зареєстровані протягом років, що минули з моменту вступу в ЄС, і має свої власні висновки стосовно бідності. Поділяє їх з нами Вікторія Стойчу: "Ми ясно бачимо, що сьогодні все більше людей мають мобільний телефон і кольоровий телевізор, ніж це було в 2007 році. З одного боку, ці товари значно здешевіли, з'явилася й можливість взяти споживчий кредит набагато легше. Так що, якщо ми подивимося на цей показник, зрозуміємо, що бідність значно знизилася з 2007 до 2015 року, і румунам живеться краще".
З іншого боку, з даних «Соціального моніторингу» виникає парадоксальний висновок: хоча прогалини зменшилися в цілому, в деяких випадках вони фактично збільшилися. Якщо ми подивимося тільки на доходи, тобто на суми грошей людей, то будемо здивовані, виявивши, що бідність зросла. Точніше, збільшилось число людей з доходами, що на 60% менші ніж середній дохід по країні. У 2015 році, вони досягли майже 25% від загальної чисельності населення, у той час як у 2007 році, їх частка складала 18%. Вікторія Стойчу доповнює цю картину: "Надалі, найбідніші 10% румунів живуть в сільських місцевостях, і, як правило, це люди, що займаються сільським господарством. У зв'язку з цим, не було зареєстровано ніякого прогресу. У 2007 році найбідніші 10% румунів отримували 556 євро в рік. Я маю на увазі доходи, ні зарплати, а доходи, які можуть бути отримані від продажу дрібного побутового виробництва: яєць, сиру і т.д. У 2015 році доходи найбідніших румунів склали 714 євро в рік, отже незначне поліпшення. Близько 2 млн румунів живуть за 714 євро в рік."
Про недостатність, в якій живуть селяни, особливо в гірських районах, ми розмовляли з Юліаном Ангелуце. Своїм фондом «Free Mioriţa», протягом останніх років він взяв на себе складний проект: принести світло в райони без електрики в Румунії. Ці райони все ще численні в нашій країні і відсутність електрифікації найбільш гостро відчувається в найвіддаленіших куточках, а саме в гірських селах та домогосподарствах. Як живуть там люди, дізнаємося від Юліана Ангелуце: "Для пересування користуються вони лісовими дорогами. Мають джерела води, такі як гірські потоки. Але електричного світла у них немає. У більшості районів гір Апусень, в гірській частині повітів Хунедоара, Марамуреш, Бістріца Несеуд, електричного проводу немає. Є плани і так звані техніко-економічні обгрунтування. Крім того, у багатьох місцях, ті необхідні елементи для цивілізованого існування - такі, як школа або амбулаторія - відсутні. Заробляють вони собі на хліб займаючись сільським господарством. Кожен має домашню худобу. Поруч ліс, чия деревина використовується для опалення, але і різні фрукти, гриби, які вони збирають."
Електричний струм є для цих людей мінімальним комфортом, але і можливістю вийти з ізоляції. А світло прийшло від деяких з них у вигляді фотовольтаїчних або сонячних панелей, привезених Юліаном Ангелуце та його колегами з Фонду "Free Mioriţa». Вперше вони подумали про дітей, які живуть в цих ізольованих громадах. Юліан Ангелуце: «У кожному господарстві потрібні робочі руки. Подобається нам чи ні, дітей використовують в домашньому господарстві. Вони йдуть з вівцями в гори або допомагають батькам в іншому вигляді. Їхнє життя дуже важке. Освіту - відкидають на другий план. Тому, мені здається важливою електрика. Це важливо для дітей, коли вони роблять свої домашні завдання, але вона є важливою й для отримання інформації та освіти в цілому. Людина має доступ до радіо, доступ до телефону, до служб екстреної допомоги".
Ситуація дітей та молодих людей, у порівняні з літніми людьми, по суті, є одним з парадоксів виявлених разом зі скороченням бідності, каже Вікторія Стоїчу, представник Фонду «Фрідріха Шіфтунга»: "У той час як Румунія домоглася прогресу в зниженні рівня бідності та соціальної ізоляції серед літніх людей, серед молодих людей успіхи були більш скромними. Бідність скоротилася лише на 6% в період між 2007 і 2015 рр. для молодих людей віком до 16 років. Для людей віком понад 64 роки, бідність скоротилася на 24%. Темп був набагато швидшим. Є й пояснення для цього. У 2009 році, тодішній уряд вжив заходів, які внесли значний вклад в зменшенні бідності серед літніх людей: впровадження мінімальної соціальної пенсії. У даний момент ця пенсія становить 415 лей. У ніякому разі ці гроші не забезпечують гідне життя, але все ж, це набагато краще, ніж в попередній ситуації".
До усунення цих прогалин шляхом політичних ініціатив в сфері соціального захисту, ініціативи початі у сфері громадянського суспільства намагаються якось замінити їх. Наприклад, в минулому році, «Free Mioriţa» зумів забезпечити сонячними або фотовольтаїчними панелями 78 домогосподарств з 15 повітів. Таким чином, в минулому році, цей фонд допоміг в електрифікації чотирьох шкіл і двох церков.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved