Спеціальна передача за листами слухачів Української редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія.
В світлі останніх подій в Україні, я вирішив почати сьогоднішню "Радіопошту" трохи незвичайним листом. Незвичайний він тим, що отримали ми його від постійного слухача французької редакції ВСРР Жака Августена, який до речі відвідав Румунію в 1999 році, коли став переможцем нашого конкурсу, присвяченого сонячному затемненню. Незвичайним лист є й своїм змістом, втім, ви самі зрозумієте чому.
«Я є слухачем всесвітньої служби Радіо Румунія з перших днів її створення у 1989 році. Або точніше, я слухаю вас з 1968 року, коли радіостанція називалася Радіо Бухарест. Я вирішив написати вам, тому що з мого помешкання біля Парижа, мені здається тривожним хід подій в Україні. З огляду на це я вирішив прослухати і передачі української редакції ВСРР і надсилаю вам рапорт про прийом. Я вважаю, що передачі української редакції ВСРР є дуже важливими для України. На мою думку програми українською мовою приносять голос надії, коли я спостерігаю по телебаченню за подіями в Україні, за діями українського уряду проти багатолюдних демонстрацій у Києві та інших містах країни. Я вважаю, що парламентські вибори, яких вимагає опозиція, будуть проведені якнайскоріше. Водночас хочу сказати, що передачі ВСРР присвячені Міхаю Емінеску були надзвичайними. Мені дуже подобаються його вірші. Так само я постійно слухаю новини про політичну та соціальну ситуацію в Румунії.» – написав наш французький слухач.
Жак Августен запитує про нинішній стан румунсько-українських дипломатичних відносин. Відповідь на його запитання ми надішлемо поштою англійською чи французькою мовою. Завершує свій лист він наступними словами: «У висновок, сподіваюсь, що цей лист порадував вас. Мені завжди приємно слухати ВСРР і завжди чекаю гарних звісток звідусіль.»
Ми також приєднуємось до сказаного нашим французьким слухачем, і хочемо, аби все, що відбувається зараз в Україні завершилося лише гарними новинами, а люди могли продовжити своє життя в гарній і спокійній державі Україні.
Спостерігаючи за подіями у Львові, ми згадали й про нашого вірного слухача з цього міста Володимира Коваля, який довго не писав до нас, але нещодавно надіслав листа з пропозицією до «Людини Року ВСРР - 2013». «Доброго дня шановна українська редакція Радіо Румунія! Пише Вам слухач зі Львова. Я надсилав вам лист 22 квітня 2012 р. Багато про що написав, але так і не знаю, чи лист дійшов до Вас. Вибачаюсь що дуже довго не висилав рапорти чутності передач Румунського Радіо. На жаль рапортів зібралось багато. Постараюсь якось сісти і написати в електронному варіанті. Ваші програми я і надалі слухаю регулярно і дізнаюсь багато цікавого про події в Румунії. В мене є можливість відвідувати ваш сайт і слухати передачі на супутнику. На жаль я не знаходжу українські передачі на супутнику. Винятком є канал WRN Russkij де великий вибір передач на російській мові. Дякую за передачі про традиції святкування Різдва та румунських колядок.»
Пане Володимире ми раді, що Ви таки написали і, як вже мабуть знаєте, але саме Папа Франциск, якого Ви запропонували на звання «Людина року» зібрав більшість голосів слухачів всіх редакцій нашої радіостанції. З такою ж пропозицією виступив і наш слухач з Харкова Ігор Каневський. Чекаємо Ваших рапортів, які обов'язково і якнайшвидше будуть підтверджені. До речі, днями ми отримали з типографії нову колекцію QSL-карток на 2014 рік на яких зображені найгарніші румунські замки, фортеці чи палаци. Уся колекція буде представлена незабаром і на нашому сайті. А наступного понеділка ми відправимо слухачам перші підтвердження рапортів за січень поточного року.
А ось уривок листа від Наталії Заболотної, яка написала: «Шановна редакціє Всесвітньої служби Радіо Румунія! Дякую за цікаві, як завжди, передачі, які дарують нові відкриття про Румунію. Так, мені дуже сподобалася передача про фестиваль повітряних куль у м. Бая-Маре. Політ на кулі має бути дивовижним досвідом. Мені здається, якби переможці якогось із конкурсів відвідували Бая-Маре, можна було би організувати політ на кулі – як я довідалася із передачі, це цілком безпечно. А політ над Румунією на повітряній кулі точно стане незабутнім! Також мене вразила інформація про румунських вчених – винахідників штучної крові. Як прикро, що на цей неймовірний винахід немає достатньо фінансування, щоби завершити дослідження, адже цей винахід міг би врятувати стільки людських життів! Також я уважно стежу за реакцією в Румунії на події, що зараз відбуваються в Україні, тільки з Ваших передач можу довідатися, що Румунія є союзником у наших європейських прагненнях, я сподіваюся, що вони все ж таки здійсняться.»
Так, пані Наталіє, Румунія підтримувала і дедалі підтримує європейські устремління українського народу та, врешті-решт, звичайне людське бажання українців жити краще у демократичній, цивілізованій та процвітаючій європейській державі.
Наталія Заболотна також написала: «Я із великим ентузіазмом сприйняла Ваш новий конкурс, присвячений повіту Прахова. Досі ця місцевість пов'язувалася в мене з зимовим відпочинком, катанням на лижах – і тут довідуюся про багато інших, значно цікавіших (як на мене) пропозицій! Тому надсилаю свої відповіді. А також маю до Вас запитання такого більш практичного змісту: яким чином у Румунії прийнято відзначати сімейні свята як іменини і дні народження і що прийнято дарувати: наскільки велику увагу приділяють практичності подарунка і його ціні, чи пристойно дарувати гроші, чи поширене таке явище, коли гостей запрошують не додому, а винаймають кафе? Я з великою цікавістю слухала передачі про Моканіцу, але в мене склалося враження, що вона ходить тільки в літній час. І тут я знайшла таку чудову зимову фотографію про Моканіцу.»
Пані Наталіє, на запитання про відзначення свят і подарунки я відповів в одній з наступних передач, а сьогодні хочу зупинитися на темі вузькоколійного потяга “Моканіца”. Не буду зупинятися на його історії, про це ми вже розповідали, я тексти можна знайти на нашому старому сайті. Отож Моканіца дійсно працює й взимку, точніше працювала на свята. Ті, хто провів Різдво або зустрів Новий рік у Марамуреші (північ Румунії), мали можливість з'їздити до місцевості Вишеул де Сус або Вишово-Вижнє і прокотитися на вузькоколійному паровозі. Кожна хвилина з тригодинної поїздки варта того - надзвичайно гарні краєвиди, красива і мальовнича річка Васер, що протікає паралельно з вузькоколійкою, стрімкі скелі та ялинові гілки, що подекуди стукають у вікна потяга, а також свист локомотива, створюють атмосферу, яку неможливо забути.
У четвер 26 грудня, в п'ятницю 27 грудня, в суботу 28 грудня і в неділю 29 грудня усі бажаючі ознайомитися з природою долини Васер, вкритою зимовим одягом, мали можливість проїхати з Вишово-Вижньої до Палтіна, тобто 21.6 км в надзвичайно гарному природному оточені. Поїзд з пасажирами відправлявся щоденно о 10:00 ранку і повертався до станції Вишово-Вижнє приблизно о 15.30. В опалених вагонах, один з яких вагон-ресторан була створена гарна святкова атмосфера, а місцева цуйка, закуска і кава, були включені в ціну квитка. Крім того, на протязі унікальної подорожі туристів розважали місцеві групи колядників та музичні колективи.
А для туристів, які вирішили провести новорічну ніч у дійсно особливій обстановці, Моканіца стала ідеальним вибором. Гості були розміщені у вагоні-готелі Карпатія-Експрес. Мокенціа вирушила в новорічну подорож 31 грудня о 18:30 вечора зі станції Вишово-Вижнє. Квиток на новорічну подорож коштував приблизно 50 євро для дорослих і 30 євро за дитину. Ця сума покрила вартість проїзду, закуски, напоїв, Святкової вечері, традиційного шампанського опівночі, феєрверку та святкової програми протягом всієї подорожі.
Цікаво що з 2012 року ще одна Моканіца запрацювала в північній Буковині, точніше в місцевості Молдовіца. Майже 150 пасажирів вміщаються у чотири вагони, “запряжені” до паровоза. Називають буковинську Моканціу ще “Гуцулкою”. Подорож “Гуцулькою” триває близько трьох годин, а маршрут протяжністю приблизно 10 км пролягає через два села. І ця вузькоколійка виявилася дуже популярною серед туристів, які зустріли цьогорічні зимові свята на Буковині. Працювала вона з 26 грудня по 5 січня, здійснюючи по три рейси щоденно. Квиток на прогулянку “Гуцулкою” коштує 5 євро для дорослих і 3 євро для дітей.
На цьому сьогоднішня “Радіопошта” добігає кінця. Дякую всім за увагу і бажаю затишного вам вечора і лише приємних новин.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved