Фейкові новини, контрзаходи

Фейкові  новини, контрзаходи Фейкові новини, оманливий термін? На думку багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в оману

Фейкові новини, оманливий термін? На думку багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в оману. Ввійшовши в публічний дискурс разом з останніми президентськими виборами в США - коли республіканці і демократи звинувачували один одного у поширенні неправдивих новин для того, щоб перемогти на виборах - фейкові новини стали явищем з глобальними наслідками, які турбують владу і фахівців через наслідки, які вони можуть мати. Фейкові новини, які не правильно названі дезінформацією, завжди є. Масштаби цього явища привернули увагу громадськості, можливо, найбільш очевидно, під час скандалу, пов'язаного з кампанією Cambridge Analytica, фірмою, звинуваченою в маніпулюванні численними рахунками Facebook, щоб вплинути на результат виборів у кількох державах.


Запрошена на Радіо Румунія, Андрея Гавріле, одна з засновників rubrika.ro - першого автоматизованого аналізатора новин з надійних джерел в Румунії аналізує  термін fake-news: "Термінологія фальшиві  новини не завжди правильна в тому сенсі, що ми не можемо брати до уваги цю фатальність як біном в порівнянні з істиною. У цьому сенсі, фальшиві новини або fake-news не обов'язково є новинами, вони не обов'язково є фальшивими, і, крім того, вони завжди можуть мати частку ​​істини, а це означає, що ми можемо сприймати цю новину через термін фальшивих новин, дезінформацію та інформаційне безладдя,що добре підкреслює цю тему підроблених новин або фальшивих новин. Так що, я вважаю, що нам треба наголосити, що це не обов'язково є неправдивими новинами, тим більше, що у фальшивих новинах існує дуже висока ймовірність того, що існує частка істини».


Розвиток онлайнового середовища та соціальних мереж, їхня залежність від ексклюзивного медіа-споживання через Інтернет - це фактори, що сприяють поширенню фейкових новин. Широкий спектр засобів масової інформації надходить у цю зону. І якщо ви підліток, то ви, швидше за все, зіткнетеся з дезінформацією. Згідно з дослідженням Інституту Рейтер з вивчення журналістики, звичайні люди, тобто необізнані люди в цій галузі, готові вписатися в сферу фальшивих новин, починаючи з пародії - яка працює з підробленою інформацією, але без наміру маніпулювати - погана новина, зроблена незграбністю журналіста, навмисно погано підготовлені новини, частиною реклами, гіперполітизованим контентом, вигаданими новинами. Висновок Інституту Рейтер з вивчення журналістики полягає в тому, що визначення фальшивих новин настільки широке, що стає непрацездатним.


Тому вони пропонують відмовитися від терміну фальшивих новин, тому що це вводить в оману і слід брати до уваги ідею дезінформації, яка передбачає намір ввести в оману. Ідею також підтримує  Іоана Аведані, директор Центру незалежної журналістики: «У мене є  досить обгрунтованих стримань  використовувати термін«фальшиві новини », хоча це короткий шлях до цього явища. Не всі фальшиві інформації, що надходять до нас, є новинами. Не всі фальшиві інформації надходять від журналістів. Термін "фейкові новини" безпосередньо посилається на "новини", на журналістів, на професійну сферу, що мені здається несправедливим."


Як ми можемо захистити себе від фейкових новин? У боротьбі з феноменом фейкових новин і дезінформацією, критичне мислення і медіа-освіта є двома способами, які можуть бути успішно використані. Тобто, намагатися шукати більше інформації з різних джерел, реагувати, знаходити джерела достовірної інформації, не обмежуватися отриманням інформації тільки з соціальних мереж, кажуть  представники сайту rubrika.ro. З захисного щита, який ми завжди повинні мати з нами, не повинні  бракувати перевірка справжніх авторів онлайн-новин і, дуже важливо, перевірити, чи має сайт фізичну адресу та номер телефону - додає Іоана Авадані. Іншими словами, потрібна якась інформаційна гігієна.


Прагнучи підвищити рівень обізнаності, Центр незалежної журналістики організовує вже 25 років  проекти  з виховання учнів  ліцеїв, щоб допомогти ім зрозуміти, як працюють ЗМІ. «Ми - кілька НУО, які це робимо. Ми вважаємо, що дуже важливо, якщо ми маємо систему медіа, яка діє за певними правилами та  групу споживачів, які знають ці правила і цінують їх, -стверджує Іоана Аведані. У Румунії це явище в основному проявляється в онлайновому середовищі, оскільки аудіовізуальні засоби регулюються Національною радою з аудіовізуальних засобів, яка може накладати штрафи за недотримання правил.



www.rri.ro
Publicat: 2019-08-23 07:52:00
Vizualizari: 977
TiparesteTipareste