Румунсько-українська співпраця та безпека в Чорноморському регіоні

Румунсько-українська співпраця та безпека в Чорноморському регіоні Сьогодні нашим гостем є Дорін Попеску,колишній дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря».

Сьогодні нашим гостем є Дорін Попеску, колишній дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря». Він є есеїстом, літературознавцем і політичним аналітиком, опублікував більше 140 досліджень, есе, рецензій, тематичних статей у різних публікаціях у Румунії та за кордоном, в тому числі в Україні. Написав чимало статей, в яких розглядає різні аспекти співпраці між Румунією й Україною та взяв участь у численних експертних зустрічах, присвячених співробітництву та перспективі партнерства, а також прогнозованим викликам і загрозам безпеці в Чорноморському регіоні.


Дорін Попеску заснував асоціацію «Дім Чорного моря» у червні 2017 року як аналітичний центр для політичного аналізу та прогнозування в Чорноморському регіоні. Асоціація прагне підвищити рівень діалогу та співпраці між чорноморськими країнами, а її головними завданнями є обговорення та аналіз основних проблем та можливостей регіону, а також створення різних платформ для діалогу та спілкування між посадовцями й експертами з усіх країн Чорноморського регіону - Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії,  Р.Молдова, Туреччини, Румунії та Росії, а також з інших країн-членів ЄС, що діють у регіоні.


З огляду на це ми запитали Доріна Попеску, що, на його думку, має стати основою для протидії сучасним гібридним загрозам в Чорноморському регіоні? «Перше - це безперечно більш активна присутність Європейського Союзу в регіоні. Ми маємо відносно достатню присутність, вплив, діяльність НАТО в регіоні, але присутність Європейського Союзу в регіоні надзвичайно скромна. З цієї точки зору Румунія мала б більш ефективно використати можливості, які надає їй піврічне ротаційне головування в Раді ЄС. Дійсно ми включили Чорне море до наших пріоритетів, говорячи про Чорноморську синергію, але Чорноморська синергія є вичерпаним, невдалим проектом, який багато країн Європейського Союзу практично відкинули. Водночас, хоча включила Чорне море до пріоритетів головування, за ці шість місяців Румунія не організувала жодної конференції з питань безпеки в регіоні Чорного моря. Отже, я вважаю за потрібне посилення присутності і політичного впливу ЄС у Чорноморському регіоні. По-друге, потрібно створити різні платформи згуртованості між країнами, які дійсно прагнуть посилення згуртованості у Чорноморському регіоні. По-третє - потрібен набагато більш динамічний, сталий, чесний і відвертий обмін думками між експертами чорноморських країн. По-четверте - ми зможемо говорити про стабілізацію безпекової ситуації в Чорноморському регіоні лише якщо матимемо сильний Європейський Союз і побачимо якою буде Європа після виборів до Європарламенту - сильнішою чи слабшою.»


Румунський експерт вважає, що «Східне партнерство» упродовж 10 років свого існування показало, що є малоефективним інструментом Євросоюзу. «Східне партнерство стало застарілим, недостатнім. Румунія, на щастя, офіційно виступила за зміну Східного партнерства, але, знову ж таки, не зуміла запропонувати конкретну ініціативу на недавній конференції з відзначення 10 років від створення Східного партнерства. Польща запропонувала багато цікавих ініціатив, які зараз обговорюються і я сподіваюся, що до грудня цього року буде погоджена філософія реформування Східного партнерства, яка принесе набагато більше конкретних програм на користь країн-учасниць партнерства.»


Останнім часом Румунія та Україна уповільнили процес співробітництва, після його стрімкого розвитку у 2014-2015 роках. Спостерігається своєрідна відсутність інтересу з обох сторін. Дорін Попеску: «Очевидно, що одним з недоліків регіону є нездатність чорноморських країн налагоджувати та використовувати міцні двосторонні та/або багатосторонні канали зв'язку. Спостерігається певна обмежена потужність у цьому сенсі і в Бухаресті, і в Києві. Щодо Києва, імовірно ця відносно обмежена здатність налагоджувати відверті відносини з європейськими країнами, такими як Румунія, викликана ​​наявністю частки населення, а також суспільства, яка хоче повернення України до сфери російського впливу. Але в Бухаресті, у Румунії - глибоко європейській країні, що є членом ЄС і НАТО, не можна говорити про наявність політичного або геополітичного «пособництва» з Москвою, тут є лише інституційна нездатність, яка стає хронічною, осіб та установ, котрі відповідають за закордонну політику Румунії, надати реальної субстанції цій зовнішній політиці Румунії, особливо в дуже каламутному сусідстві. Реальна сутність румунської зовнішньої політики, символічна ставка румунської зовнішньої політики є тут, на сході Румунії, на сході ЄС і НАТО, на східному і південному флангах і в Чорноморському регіоні.»


Значні негативні наслідки для румунсько-українських відносин спричинили зміни до «освітнього законодавства», точніше стаття 7 нового українського закону про освіту, яка на думку румунської сторони має негативний вплив для румунських дітей в Україні, які «хочуть і мають право навчатися рідною румунською мовою». На думку Доріна Попеску цю проблему Румунія та Україна мають вирішити в дусі європейських цінностей: «Реальне наближення України до Європейського Союзу та НАТО припускає впровадження стандартів ЄС, включно щодо захисту національних меншин. Не може бути реального зближення України з Європейським Союзом з перевагами виключно для громадян України української національності, очевидно, що переваги мають бути однаковими для всіх. І в цьому контексті наша дружня та відкрита аналітична порада для партнерів з України: проявіть більшу чутливість до захисту румунської етнічної меншини в Україні, враховуючи, передусім, специфічні потреби нашої тамтешньої громади.»


В світлі останніх змін в Україні, зокрема після обрання нового президента України, ми запитали румунського аналітика Доріна Попеску чи можна очікувати «перезавантаження» румунсько-українських відносин? «Перезавантаження - ні, але однозначно у нас буде багато позитивних зрушень. Позитивних тому, що Володимир Зеленський є, принаймні поки що, виразником сильної потреби в зміні українського суспільства. Якщо ця потреба в змінах буде ефективно використана на напрямі зміцнення європейського і євроатлантичного шляху України, і оскільки Зеленський може бачити речі по-іншому, як людина з-поза системи, вільна від рутинних процедур, вільна від «жорсткого корсета» обструкціоністської бюрократичної системи, то я переконаний, що ми матимемо позитивні зрушення, принаймні в першій частині його президентського терміну.»




www.rri.ro
Publicat: 2019-06-13 09:38:00
Vizualizari: 1408
TiparesteTipareste