День 23 серпня 1944 року позначив історичну долю Румунії в період з 1945 по 1989 рр. У другій половині того дня король Міхай I звільнив і заарештував главу уряду Маршала Іона Антонеску та його співробітників, і вивів Румунію з Альянсу з Німеччиною. Цей акт скоротив війну приблизно на 6 місяців, вважають деякі військові фахівці. Сприйнята людьми з великою радістю, зміна того ж дня вважалась, що відкриє новий період миру, економічного процвітання і відновлення демократичної політичної системи, зруйнованої фашизмом у всій Європі. На превеликий жаль, сучасники не могли передбачити, що настане найкривавіший політичний режим за всю історію Румунії - комуністичний режим.
У архіві Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення зберігається інтерв'ю записане 1984 року в Радіо Свобода з Мірчею Іонніціу, колегою школи короля Міхая I, який був поруч з королем у всі важкі для нього моменти. Іонніціу пригадав про військові дії між німецькими та румунськими військами, що відбулися після арешту маршала Іона Антонеску: «На світанку 24 серпня почалися військові дії з німцями. Протягом 24 годин столиця була бомблена унаслідок чого були пошкоджені чи знищені невійськові об'єкти, а цивільне населення обстріляли на бульварі Каля Вікторієї. Протягом дня уряд заявляв, що перед цими ворожими діями Румунія перебуває у стані війни з Німеччиною і наказує армії відбивати напади противника і звільняти національну територію. Столиця очищається від груп опору та небезпеки, що представлені німецькою присутністю в бухарестському районі Беняса-Отопень».
Під час комуністичного режиму офіційна пропаганда говорила про внесок радянців до акту від 23 серпня 1944 року та про фактичне звільнення Румунії. У роки Чаушеску в основному згадувався внесок Комуністичної партії до зміни, що відбулась 23 серпня і звільнення Румунії своїми силами. Проте у всі ці роки було пропущено значний внесок, а саме допомогу, надану румунській армії американською авіацією в ліквідації німецького опору в дні після зміни 23 серпня 1944 року. Мірча Іонніціу розповів про справжню підтримку для румунського успіху: «Несподіваною була підтримка щодо знищення німецьких установок на півночі від Бухареста, згідно інструкції, переданій 21 серпня. Американські важкі бомбардувальники атакували о 1-ій годині, як було досягнуто домовленості 26 серпня. Їхня дія допомогла румунським підрозділам ліквідувати присутність німецьких військ навколо столиці. У цих діях румунська армія захопила близько 600-700 ув'язнених, але й вона зазнала втрат- близько 1400 загиблих і поранених. До 30 серпня решту країни було звільнено від усіх німецьких груп опору, взято 56 тисяч полонених, але було 8500 загиблих і важко поранених зі сторони румунської армії. Запеклі бої відбулися в місті Плоєшти, де було найбільше угруповання німецьких підрозділів. Слід відзначити, що визволення країни було зроблено виключно румунською армією».
Об'єктивний, Мірча Іонніціу зажадав розповісти і про внесок СРСР у розгром німецького опору: «Єдиною операцією, в якій брали участь підрозділи радянської армії, була операція з очищення міста Плоєшти, де радянські війська вступили в бій 29 серпня. Більше 265 000 румунських солдатів брали участь у операції з визволення Північної Трансільванії з- під угорської окупації, і майже 8500 румунських солдатів віддали своє життя. До Трансільванської операції були задіяні великі радянські одиниці. Акція завершилася 25 жовтня 1944 р., визволенням міст Сату-Маре і Карей, день, коли королю Міхаю виповнилось 23 роки».
Сьогодні ми сприймаємо вихід з альянсу з Німеччиною як розумний маневр, через який король і його оточення зробили все можливе, щоб вивести Румунію з заплутаної ситуації. Але Мірча Іонніціу вважав, що 23 серпня 1944 року не було святом: "День 23 серпня не є святом. Це день, коли ми повинні з повагою пам'ятати тих, хто віддав своє життя в Бессарабії, у степах України, біля Дону і Волги, в долинах Кавказу та Криму, а також тих, хто загинули, захищаючи Бухарест і звільнили місто Клуж. Це день роздумів, переоцінки, коли ми, уцілілі, замислюємося про моральну цінність непотрібних жертв, жертв з державних поглядів, а також за моральне, духовне і фізичне возз'єднання нації. Я хочу завершити словами короля Міхая, проголошених 23 серпня 1944 року: «Наші люди розуміють, що вони самі господарі своєї долі! Хто б не протистояв нашому вільному рішенню, яке не завдає шкоди чиїмось правам, є ворогом нашої нації. Нова влада означає початок нової ери, в якій гарантуються і поважаються права і свободи всіх громадян країни."Це цитата з проголошення короля, і після 40 років ми повинні продовжувати боротьбу за досягнення цих цілей."
75 років після ми можемо зробити висновок, що румуни тоді розуміли, чого вимагає історичний час. І ті, хто повинен був виконувати свій обов'язок у національних інтересах, зробили це.