Румунсько-українські відносини та безпека Чорноморського регіону

Румунсько-українські відносини та безпека Чорноморського регіону Румунський експерт Дорін Попеску наголосив на численних загрозах у Чорноморському регіоні та висловив своє розчарування відсутністю змін на краще у стосунках між сусідніми Румунією та Україною.

Рік тому у румунському місті Констанці, відбувся Міжнародний круглий стіл «Безпекові загрози в Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській геополітичній парадигмі», на якому експерти з Румунії та України обговорили безпекові проблеми у Чорноморському регіоні, пов'язані з агресією Росії та загрози для міжнародного порядку внаслідок її гібридних атак.


Гостем нашої сьогоднішньої програми є один з організаторів відповідного круглого столу, колишній румунський дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску, який наголосив на зростаючій напруженості в Чорноморському регіоні: «Чорноморський регіон - це справжній випробувальний полігон як для країн регіону, так і для держав з-поза акваторії Чорного моря, полігон, на якому, швидше за все, випробовується новий світовий порядок, з численними ризиками та загрозами гібридного характеру, починаючи зі славнозвісних «чорних лебедів» 2014 року - Криму та Донбасу, які надалі породжують невизначеність, непередбачуваність геополітичного характеру, породжують велику напруженість, багато вогнищ конфліктів та системне і принципове непорозуміння між прибережними державами та великими політичними акторами в цьому регіоні. Тож, в принципі, мова йде про геополітично неспокійний регіон, з численними вогнищами напруженості та конфлікту, які можуть вибухнути в будь-який момент. Це своєрідна порохова бочка з тліючим гнітом.»


Ми запитали румунського експерта Доріна Попеску, що змінилося за минулий рік в плані безпеки Чорного моря. «На жаль, мало що змінилося на краще. Жоден із ризиків та жодна загроз, про які ми говорили минулого року, не зникли, навпаки, криза «Covid-19» створила можливість для багатьох державних та недержавних суб'єктів у регіоні та у світ, використати її як інструмент консолідації власної позиції у плані зовнішніх відносин, незалежно чи то йдеться про регіональний чи зональний рівні. Європейський Союз не зумів проявити себе як сильний і надійний глобальний гравець під час пандемії, а багато країн використали цю пандемію як платформу для інформаційної війни, для маніпуляцій, для дезінформації, для посилення процесу історичного ревізіонізму тощо. Тож, в принципі, якщо говорити про зміни, то можна констатувати лише зміни на гірше, спричинені, зокрема, пандемією, але не тільки. Усі позитивні процеси перебувають у застої. Так само зберігається нестабільність та системна недовіра між прибережними країнами та великими державами, які мають інтереси в розширеному Чорноморському регіоні.»


На запитання яким чином змінилися румунсько-українські відносини за останні дванадцять місяців, президент асоціації «Дім Чорного моря» висловив своє розчарування відсутністю змін на краще у стосунках між сусідніми Румунією та Україною: «Це чудовий момент, щоб задати собі це питання,  адже минув рік з дня інавгурації нового Президента України, пана Володимира Зеленського. У всіх ґрунтовних оцінках та глибоких аналізах, які читав в українських ЗМІ протягом останніх двох тижнів, я не знайшов жодної суттєвої згадки про Румунію. З очевидної причини - у румунсько-українських двосторонніх відносинах не спостерігається помітної еволюції. На двосторонньому рівні між Румунією та Україною не було жодних значимих контактів, жодних змін, ні позитивних, ні негативних. Ба більше негативним аспектом, на мій погляд є, на жаль, продовження процесу схвалення так званого мовного пакету, тобто прийняття Верховною Радою України ряду законів, безпосереднім або побічним наслідком яких є обмеження прав етнічних меншин в Україні, в тому числі румунської. Українська сторона не прийняла жодної пропозиції міжнародних організацій чи своїх європейських сусідів, країн-членів ЄС, щодо перегляду цього мовного пакету.»


За словами Доріна Попеску навіть спільні проблеми, з якими стикаються Румунія та Україна, такі як, наприклад, поширення нового коронавірусу, не стали поштовхом до зближення і згуртування обох держав перед серйозними викликами сучасності. «Я також хочу зазначити, що, на жаль, між двома потужними сусідніми країнами, Румунією та Україною, не було взаємних проявів солідарності під час пандемії, хоча і Румунія, і Україна сильно постраждали від поширення коронавірусу. І це в умовах, коли найбільш постраждалі регіони Румунії та України - Сучавський повіт та Чернівецька область, мають прямий соціальний контакт. Я не бачив жодного помітного жесту ні з Бухареста, ні з Києва, жодної заяви про солідарність в боротьбі з пандемією. Не було жодного сильного, важливого, значимого офіційного контакту на найвищому рівні, на рівні Міністерства закордонних справ, в двосторонньому плані. Румунії немає в підсумках зовнішньої політики України за перший рік мандату нового президента Володимира Зеленського, не має засад для ініціювання, ні в Києві, ні в Бухаресті, масштабної ініціативи. Напевно це спричинено зниженою здатністю до ініціативи в плані двосторонніх відносин, як у Києві, так і в Бухаресті, а відповідальність несуть обидві сторони.»



www.rri.ro
Publicat: 2020-08-13 06:22:00
Vizualizari: 583
TiparesteTipareste