Римо-католицька церква Шумулеу у центрі Румунії

Римо-католицька церква Шумулеу у центрі Румунії У святковий для Західного світу день, місце призначення нашої уявної подорожі знаходиться в центрі Румунії. Це повітовий центр і найбільше місто повіту Гаргіта - М'єркуря-Чук...

Великдень відноситься до свят з несталою датою, тому що це свято обчислюється за місячно-сонячним календарем і відзначається в першу неділю після першого весняного повного місяця. Найчастіше існує розрив у святкуванні Великодня між Православною та Римо-католицькою церквами, хоча обидві Церкви посилаються на момент весняного рівнодення, 21 березня. Різниця є результатом використання різних місячних циклів. Цього року Великдень припадає на два різні місяці. Католицький - сьогодні, 4 квітня, а православний - у травні.


У нашій країні, особливо у Трансільванії, у Великодню  ніч, християни отримують в церкві «Пасху», тобто хліб, посипаний вином, який вони несуть додому та діляться зі своїми близькими. Цей звичай датується XVII століттям, з часів створення Реформаторської церкви в Трансільванії, однак звичай цей перейняли як православні, так і римо-католики та греко-католики. Після повернення з церкви, християни сідають за святковий стіл та розговляються. З-поміж найпопулярніших звичаїв, які відбуваються у Великодню неділю в католицьких громадах, найважливішим є обливання жінок та дівчат  водою, а у сучасному варіанті парфумами. У Трансільванії, в Страсну суботу напередодні Воскресіння, молоді хлопці у католицьких громад прикрашають дерева кольоровими стрічками, а коли настає ніч вони прив'язують ці дерева до огорожі неодружених дівчат. А дівчата пильно стежать біля вікон цей момент і дізнаються, таким чином, скільки у них претендентів буде у тому році.


У цей святковий для західного світу день, місце призначення нашої уявної подорожі знаходиться в центрі Румунії. Це повітовий центр і найбільше місто повіту Гаргіта  - М'єркуря-Чук. Пам'ятки історії, церкви, лікувально-оздоровчі центри, все це чекає на вас у цьому куточку Румунії, заселеному переважно угорцями, які святкують сьогодні Великдень. Найдавнішою будівлею міста М'єркуря-Чук є замок Міко. Був він побудований в 1611 році, а з 1970 року після проведення масштабних ремонтно-реставраційних робіт тут знаходиться Секлерський музей Чук, який пропонує відвідувачам чотири постійні виставки, а також періодичні виставки.  Щороку у Великодню неділю вранці, у нормальні часи, кілька тисяч вірян беруть участь у традиційній церемонії освячення пасхальних кошиків у перший день католицького Великодня. Незважаючи на погоду, люди збираються на плато в центрі міста за півгодини до початку ранкової відправи. За традицією, кожен кошик накритий білим вишитим рушником, яким деякі з віруючих римо-католиків користуються лише з цієї нагоди. Білі вишиті рушники символізують новий початок, чистоту благословенної їжі після 40 днів посту.


Те саме відбувається і біля комплексу в стилі бароко, що розташований на північному сході міста М'єркурія-Чук, у кварталі Шумулеу Мік, що є одним з найважливіших історичних пам'ятників Трансільванії, відомим місцем паломництва римо-католиків. Комплекс  був побудований в період з 1804-1834 рр., у стилі бароко, за планами архітектора Костянтина Шмідта. Перший документ, що свідчить про наявність членів францисканського ордену в Шумулеу, датується 1352 роком. В 1400 році Папа Боніфацій IX дозволив францисканцю Альверну Берталану збудувати 4 монастирі на території римсько-католицької єпархії Алба-Юлія. Одним з них був монастир Шумулеу, який в документах знаходимо під назвою "Billich" і був побудований 1390 року. Перша церква в готичному стилі, побудована францисканцями була відреставрована у 1442-1448 рр. Церкву розширювали декілька разів упродовж часу. Попри це, на початку 1800-х років церква виявилася занадто малою для великої маси паломників, які відвідували Шумулеу. Стара церква була знесена у 1802 році, замість неї була зведена церква, яка зберіглася до сьогодні. Від старої церкви залишилися лише незначні фрагменти, замуровані у теперішніх стінах церкви. 


Окрасою церкви є чудотворна статуя Діви Марії, розміщена у головному вівтарі. Скульптура у липі зображує Пречисту діву Марію, яка носить на руках малого Ісуса. Скульптура, яка, найімовірніше, датується ХVI, є найбільшою у світі скульптурою, заввишки 227 см. Її здійснено між 1515 і 1520 роками невідомим автором, але мистецтвознавці сходяться на думці, що автором скульптури був учнем скульптора Файта Штосса. У населеному пункті Чукул де Жос зберігаються ще кілька інших скульптур, які, найімовірніше належать тому ж скульптору. Згідно легенді, напередодні небезпеки, що загрожувала секрелам, обличчя статуї змінювалося, а з рани, що на щоці, і яка була заподіяна мечем татара, починає текти кров. Протягом століть, виявлено багато подібних ситуацій, але й чудес пов'язаних із цією статуєю.


www.rri.ro
Publicat: 2021-04-04 05:58:00
Vizualizari: 363
TiparesteTipareste