Музей паровозів у н.п. Решіца

Музей паровозів у н.п. Решіца Місто Решіца, якому відведено велику роль у розвитку румунської металургії і де виготовляли сталь, з якої була побудована Ейфелева вежа в Парижі, має простір, улаштований на чистому повітрі, в якому виставлені...

Місто Решіца, якому відведено велику роль у розвитку румунської металургії і де виготовляли сталь, з якої була побудована Ейфелева вежа в Парижі, має простір, улаштований на чистому повітрі, в якому виставлені справжні коштовності румунського машинобудування - Музей паровозів. На додаток до нього є багато інших визначних пам'яток, але базовий туризм зосереджується на красі ландшафтів і особливих місцях, які природа створила з плином часу. Таким чином, Решіца для більшості туристів, які приїжджають в цей район, є відправною точкою в напрямок до найближчих національних парків, таких як Національний парк Семенік, Ущелини Карашулуй або Національний парк Кейле Нерей-Беушніца, а також до багатьох інших природних визначних пам'яток зони. Місто також може бути базою для зимових курортів з навколишніх гір, де можна займатися зимовими видами спорту найвищої якості.


Перше, що спадає румунам на думку, коли мова заходить про місто Решіца, це те що Решіца "промислове місто". Однак тут є багато інших речей, які варто відзначити, коли мова заходить про повітовий центр Караш-Северінського повіту. Я почну з позиції  цього міста, на південному заході Румунії, між пагорбами в районі гори Семенік, і  поруч трьох озер надзвичайної краси: Валюг, Секу і Трей Апе. Саме місто Решіца перетинає річка Бирзава уздовж головного бульвару, який з'єднує дві частини міста: старе і нове місто. "Хребтом" цього населеного пункту були, протягом довгого періоду часу, металургійна та машинобудівельна промисловості. Однак, в останні роки промисловість міста урізноманітнилася.


 У 1872 році, у цьому місті був вироблений перший на території Румунії паровоз (RESICZA-2), який був потім представлений на виставці в 1873 році у Відні. Паровоз був спроектований Йоганом Гасвелом, директором віденського локомотивного заводу. Локомотив був призначений для внутрішнього вантажного транспорту, а справжнє виробництво паровозів починається у Решіці у 1920 році і завершується в 1964 році, коли румунська промисловість переходить на виробництво дизельних та електричних локомотивів. Завдяки успіху в будівництві локомотивів, з 1930 року Румунія не імпортувала ані одного  локомотиву. У період 1926-1960 рр. в Румунії було побудовано 1207 паровозів. З них 797 у решіцькому заводі, а 410 на бухарестському "Малакса". Перші паровози, що їздили територією Румунії були ті маршрутом Бухарест - Джурджу.  Виставка паровозів під чистим небом у Решіці  була урочисто відкрита 29 квітня 1972 року до 100-річчя виготовлення першого паровоза в Решіці. З 1964 року виробництво паровозів у Решіці стало сторінкою історії. Так, упродовж 92 років тут було побудовано 1461 локомотив.


Починаючи з 2018 року,  сам простір виставлення та експонати Музею паровозів проходять через масштабні роботи з перефарбування локомотивів, перепланування парку, переасфальтування пішохідних алей, повної зміни системи освітлення, додавання нових елементів архітектурного освітлення. Таким чином, він став найбільшим Технічним музеєм під відкритим небом в Європі. Всього у Музеї паровозів під відкритим небом виставлені 16 локомотивів з різних епох будівництва (14 з яких були вироблені в Решіці) та найцікавіші зразки ремонтно-будівельної техніки минулого століття. Найбільш важливим - це локомотив "Resicza", перший з трьох паровозів побудованих в Південно-східній Європі між 1872-1873 рр.. Локомотив виставлений на постаменті біля входу в музей. 


Так само у 2013-му році,  до локомотиву  №230.516, виробленого  на решіцькому заводі у 1936 році, був причеплений не менш цінний з історичного погляду королівський потяг. Він був замовлений королем Фердинандом в Мілані. Ці вагони мали забезпечити йому весь комфорт під час його офіційних поїздок. На жаль, король не встиг користуватися ним, оскільки будувати потяг завершили після смерті короля. Натомість, упродовж часу, у вагонах цього потягу подорожували королі Румунії Кароль II, Міхай I, комуністичні лідери Георге Георгіу-Деж і Ніколає Чаушеску, а також іноземні гості,  такі як  Джеральд Форд, Генрі Кіссінджер, Леонід Брежнєв і Еріх Хонеккер і Тодор Живков. Як вагони Королівського потягу, так і інші вагони зберігаються у їх винятковій формі.


www.rri.ro
Publicat: 2022-08-21 06:01:00
Vizualizari: 412
TiparesteTipareste