Економічні наслідки війни в Україні 

Економічні наслідки війни в Україні  Демократичний світ ввів санкції проти Росії, щоб припинити «спецоперацію», як Кремль називає воєнну агресію в сусідній Україні, а Москва, у свою чергу, має свої важелі тиску. А найзручнішим з них є газ. Про можливі економічні наслідки для Румунії в разі..

Згідно з останнім прогнозом Національного банку Румунії з урахуванням ситуації на кінець 2021 року, у квітні рівень інфляції оцінювався на рівні 11,2%. Тим часом війна в Україні різко змінила дані проблеми, а інфляційний цикл, найгірший за чотири десятиліття, за оцінками експертів, замітає весь світ. Геополітична криза в регіоні не може не мати наслідків і, за різними оцінками, вона призведе до прискорення темпів зростання інфляції. У Румунії політики розробили нові заходи для обмеження та компенсації цін на енергоносії, у спробі стримати інфляцію, але навіть у цьому випадку, принаймні в найближчі місяці, вона буде слідувати її тенденції до зростання. Чому? Тому що в цьому рівнянні з багатьма невідомими визначальною є ситуація в Україні, і вона має надзвичайно високий рівень невизначеності.


Демократичний світ ввів санкції проти Росії, щоб припинити «спецоперацію», як Кремль називає воєнну агресію в сусідній Україні, а Москва, у свою чергу, має свої важелі тиску. А найзручнішим з них є газ. Про можливі економічні наслідки для Румунії в разі збоїв у постачанні газу на європейському рівні на тлі війни в Україні, розповів фінансовий аналітик Драгош Кабат. «Економічні насідки будуть значними, тому що буде тиск, перш за все, на зростання цін на газ, а також на нафту та іншу сировину, яку виробляє Росія і яку також виробляє Україна, а це призведе до зростання цін в Європейському Союзі. І це також призведе до уповільнення економічного зростання в Європейському Союзі. Чому нас, як румунів, це цікавить? Тому що наші основні торговельні партнери знаходяться в Європейському Союзі, і це в основному Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, ці країни, які постраждають, хтось дуже сильно, хтось менше, від нестачі газу з Росії та уповільнення економічного зростання. Тому що газ використовується не тільки для потреб населення, він також використовується виробничими компаніями, і тоді, якщо виробництво та попит на підкомпоненти з Румунії зменшаться, це також позначиться на румунських компаніях. Іншим сильним наслідком, який ми всі вже відчуваємо, є інфляція, зростання цін, що спричинено в цей період зростанням ціни на російський газ і нафту.»


Румунський професор економіки Мірча Кошя також згадав про вплив війни в Україні на економіку Румунії. Війна завжди має побічні ефекти, і, як я вже казав на початку цього вторгнення, Румунія вже є побічною жертвою, каже професор Кошя: «Звичайно, дехто каже, що це не настільки серйозно, тому що ми не імпортуємо пшеницю, у нас є наша пшениця, ми імпортуємо мало газу. Так, але це не важливі питання. Важливо те, що Румунія увійшла в зону, яка з економічної точки зору називається «зоною очікування». Я маю на увазі, що ми на межі дуже серйозного, непередбачуваного конфлікту, ми не знаємо, що станеться. Ця економічна зона чекає іноземних інвестицій. Апетит інвестувати в Румунію не зникає, а зменшується, тому що інвестори чекають, що станеться, наскільки великий ризик. Іншим наслідком, який я вважаю негативним, є той факт, що ми мала економіка та економіка, яка, з моєї точки зору, має надзвичайну вразливість: їжа, яку ми їмо, становить 70% імпорту. Це означає, що зростання світових цін на продукти харчування буде відбиватися через імпорт і на Румунії. Ми знаходимося в глобальній економіці, тому, де б щось не відбувалося, це певною мірою відчувається й в іншому місці.»


Водночас усі ці скорочення експорту Росії чи України, треба якось компенсувати, саму структуру сільськогосподарського виробництва Європейського Союзу треба буде швидко переосмислити, - каже професор Мірча Кошя. «У Брюсселі вже обговорюють шляхи вирішення зернової кризи, змінивши виробництво зерна в Європі. Тому що Європа наче відмовилася від виробництва зерна в розвинених країнах, вводячи продукцію, яка краще продається на ринку, ніж прості злаки, такі як пшениця, овес чи інші. Звісно, ​​треба говорити і про можливості. У будь-якій кризі є можливості. На даний момент маємо надлишок пшениці. Потрібно прийняти політичне рішення: експортувати чи зберігати. Тому що я впевнений, що цей надлишок, якби його експортували прямо зараз, приніс би значну вигоду, але ми не знаємо, що буде в майбутньому, особливо зараз, і я не думаю, що ми зможемо змінити це рішення чи аналіз про те, що було зроблено фахівцями - наразі 2022 рік не виглядає вдалим сільськогосподарським роком.»


Достеменно відомо, що ситуація в Україні змусила владу Румунії шукати рішення, щоб скоротити чи навіть відмовитися від імпорту газу з Росії, що знаходиться, на щастя, на досить низькому рівні. Відновлення виробництва електроенергії за допомогою вугілля, прискорення процесу видобутку газу з Чорного моря або пошук шляху доставки скрапленого газу із Середземного моря до Румунії можуть вирішити цю проблему.


www.rri.ro
Publicat: 2022-04-01 05:12:00
Vizualizari: 418
TiparesteTipareste