Фестиваль українського фольклору в Румунії

Фестиваль українського фольклору в Румунії У Бухаресті пройшов 3-5 червня 2022 року перший випуск Фестивалю українського фольклору в Румунії, організований СУР, за фінансової підтримки Міністерства культури, у партнерстві з Національним музеєм суспільним телебаченням та ВСРР.

У Бухаресті пройшов 3-5 червня 2022 року перший випуск Фестивалю українського фольклору в Румунії, організований Союзом українців Румунії, за фінансової підтримки Міністерства культури Румунії, у партнерстві з Національним музеєм села імені Дімітрія Густі, румунським суспільним телебаченням та ВСРР.

RadioRomaniaInternational · Фестиваль українського фольклору в Румунії


У рамках цього проєкту 3 червня в приміщенні Бухарестської філії СУР відбулася конференція «Роль нематеріальної культурної спадщини українців у Румунії», за участі дослідників та фахівців з Румунії та України, провідних членів СУР, представників Міністерства культури, а також українських переселенців. Наступного дня, в Національному музеї села імені Дімітрія Густі, відбулося офіційне відкриття фестивалю, на якому з привітальними виступами до присутніх звернулися голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький та директорка з питань комунікації та музейної освіти Національного музею села ім. Дімітрія Густі Юліана Маріана Грумезеску-Балач, яка привітала численну публіку наступними словами: «Від імені керівництва та колективу Музею села вітаю вас. Ми раді, що ви дали нам надзвичайну можливість ознайомитися з елементами вашої культури, що шість художніх колективів зі шістьох етнографічних зон країни прибули до нашого музею, розміщеному в серці столиці, що прибули також народні майстри зі багатьох регіонів Румунії та України, що українська гуцульська хата приймає сьогодні таких гарних гостей. Музей села є відкритим такому роду співробітництва, є місцем діалогу між культурами. Що може бути найгарнішим ніж взаємно навчатися нашим культурам. Ми дуже раді, що перший випуск Фестивалю українського фольклору організується у нашому музеї.»


ucra-director-muzeu.png


Потім на сцені, влаштованій під відкритим небом свою майстерність продемонстрували: художній колектив «Молоді гуцули» з Вишавської долини Марамуреського повіту, танцювальний ансамбль «Червона калина» з Негостини Сучавського повіту, вокальний колектив «Чорне море» зі Сфинту Георге Тулчанського повіту, танцювальний ансамбль «Золоті друзі» зі Штюки Тіміського повіту, танцювальний ансамбль «Весна» з Рогожешти Ботошанського повіту та вокально-інструментальний гурт «Зоря» з Бухареста.


ucra-grupul-vesna.png


Також присутні мали можливість побачити вироби українських народних майстрів, від яких дізналися цікаві деталі про традиційні ремесла. Йде мова про наступних майстрів: Олена та Теодора Дражмічі з Сучавського повіту, які представили гуцульські писанки, Георге і Тодер Мунтяну з Тулчі, які презентували дерев'яні та кам'яні вироби, Петронела Балін та Василина Бензар з Мараморощини - віночки та киптари. Українські переселенці Світлана Рох, Марія Дмитрієва, Галина Мунчак та Вікторія Співак представили традиційні вироби з України. Після культурного заходу біля української гуцульської хати, розташованої на одній з вулиць Музею села, був влаштований смачний обід, на якому присутні мали можливість поспілкуватися та обмінятися своїми враженнями. 


ucra-spectatori.png


Голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький родом з українського села Вишня Рівна Марамороського повіту, де прекрасно збереглися українські традиції та звичаї, розповідає, як виникла ідея організувати цей фестиваль та про його мету: «Українці Румунії через Союз українців Румунії дуже міцно тримають до своїх традицій, звичаїв та взагалі до того, що означає український фольклор. Також відомо, що через свої філії СУР організовує заходи, для того щоб зберігати цей весь скарб. Головно ми це робимо у тих повітах де компактно проживає українське населення. У нас є філія й в Бухаресті, але тут не так багато українців. Беручи до уваги той факт, що уряд приділяє величезну увагу нацменшинам, ми вирішили у партнерстві з Міністерством культури, Музеєм села у Бухаресті, суспільним телебаченням та суспільним радіо організувати такий фестиваль, щоб представити у першу чергу як українці різних регіонів Румунії зберігають свої звичаї, свою мову, свою культуру, а що є найважливіше, щоб представити це всім людям, оскільки дуже важливо, щоб й інші бачили традиції українців. Так виникла ця ідея. Це перший випуск Фестивалю українського фольклору в Румунії, в якому взяли участь представники шести повітів Румунії. Важливим був той факт, що на відкритті фестивалю відбулась конференція, на якій ми обговорили культурну спадщину української нацменшини Румунії, на якій були присутні також представники ЮНЕСКО, Міністерства культури, вчені та фахівці з Румунії та України. Також були обговорені питання як вплинув румунський фольклор на український, і навпаки, головно у тих повітах де українці та румуни живуть разом. Я думаю, що це дуже важливо для всіх нас. Також під час конференції були зроблені деякі пропозиції. Також дуже важливим є той факт, що вийде збірник з доповідями, представленими на конференції. Я думаю, що це корисно не тільки для українців Румунії, а взагалі для Румунії та для світової спадщини, оскільки ми бачимо, що трапляється зараз в Україні, як бореться український народ, для того щоб зберегти свою мову, свою культуру, свої звичаї. Я думаю, що ми всі зміцнилися та об'єдналися і я впевнений, що ми в єдності будемо ще більше збагачувати міжнародну спадщину. Після нападу Російської федерації на Україну, в наших заходах, які ми організуємо на території Румунії, беруть участь також українські переселенці. Сьогодні, наприклад, у Музеї села в Бухаресті вони представили народні вироби різних регіонів України та звичаї українців з України, а це дуже важливо, бо люди мають можливість бачити те, що українці, в тому числі переселенці, де б вони не були, вони зберігають те, що перебрали від своїх дідів та прадідів. Це є ще одним доказом, що незважаючи де проживає українець, він завжди буде тримати до всього, що означає українство й я впевнений, що таким чином Україна переможе, що український народ буде вільний, так як він був і дотепер.»


ucra-festival-folclor.png


На конференції «Роль нематеріальної культурної спадщини українців у Румунії» фахівці у галузі представили наукові роботи або доповіді на такі теми як: «Українська нематеріальна спадщина в Румунії», «Захист МНС та Конвенція ЮНЕСКО 2003 року», «Особливості традицій українців», «Народні костюми та вишиванки марамуреських українців: традиції, новації та популяризація» та «Весільні звичаї та обряди на українсько-румунському етнічному кордоні кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.» - представили Тетяна Сологуб та, відповідно, Маріанна Мегела з України, «Історія української літератури в Румунії» та «Українці в Румунії: від історії до культурних ресурсів». 

ucra-conferinta-participanti.png



Іван Гербіл викладач доктор Філологічного Факультету Клузького університету імені Бабеша Бойя, Голова Клузької філії СУР та заступник голови СУР поділився своїми враженнями від участі у конференції та фестивалі: «Враження дуже гарні. Дякую всім тим, хто долучився щоб організувати цю подію, на якій були висвітлені наші фольклорні традиції, українські пісні, танці тощо. По-друге, я зробив таку пропозицію до Юнеско, щоб були залучені до її нематеріальної спадщини чотири елементи культури українців Румунії: по-перше - пісні українського весілля або весілля взагалі, по-друге - «Віфлаєм», який зберігся як у Мараморощині, Буковині, так в Багататах, по-третє - писанкарство на Буковині, і четвертий елемент це є говірка села Вишньої Рівни, де збереглися дуже багато архаїчних елементів, які є доказом того, що українці, які розмовляють і сьогодні цю говірку, є дуже давніми, а їх мова давності понад 1.000 років.»


ucra-ioan-herbil.png


Генеральний секретар Союзу українців Румунії та науковий співробітник Повітового Музею Сату Маре доктор Ірина-Люба Горват виступила на конференції, присвяченій нематеріальній культурній спадщині українців Румунії, з цікавою доповіддю: «Моя доповідь була про фольклор: про легенди, про сімейні звичаї, про демонологію, про вірування українців Румунії. Фольклор це основний компонент нематеріальної культури, який відображається у житті українців Румунії. По-моєму, тема була дуже цікава для всіх слухачів. Ми хочемо показати, що у нас зберігається фольклор, звичаї й традиції та показати нашому молодому поколінню, що ми дійсно маємо, що їм передавати. В конференції взяли участь і переселенці з України, які проживають тепер у Бухаресті та які були вражені гарним виступом доповідачів і зрозуміли, що хоча тепер вони проживають в Румунії, вони мають біля себе українців Румунії та можуть покладатися на їхню допомогу.»


ucra-participanti-festival.png


На фестивалі українського фольклору була присутня і дослідниця Ясської філії Румунської Академії та співробітниця Юнеско в Румунії Йоанна Баскервілле, яка висловила свою радість, що мажоритарні румуни мали можливість більше дізнатися про культуру українців Румунії та більше наблизитися до українських переселенців з культурної та духовної точок зору: «Юнеско дуже бажає підтримати культурну ідентичність українських переселенців в Європі, там де вони зараз компактно проживають, тому що добре відмий той факт, що ця війна має як наслідок і знищення культурної ідентичності українців з України. Саме тому ми, сусідні країни, є ті, які радіємо українській спадщині та повинні зробити більше у цьому сенсі. По-моєму фестиваль має подвійну роль: щоб румуни краще пізнавали український фольклор, та щоб ми всі допомогали українським переселенцям добре почувати себе в Румунії. На мою думку етнічні українці Румунії можуть відігравати суттєву роль "культурного гіда", вони можуть допомогти нам краще розуміти українців та допомогти їм легше пристосуватися.»

ucra-nunta.png  


З Вишавської долини Марамороського повіту на фестивалі українського фольклору був присутній також гурт «Молоді гуцули», очолений директоркою Восьмирічної школи села Вишівської долини Марією Папаригою. Вони показали публіці обряд «українське весілля». Марія Папарига подає деталі: «Дуже добре рішення прийняв Союз українців Румунії, тому що це перший випуск фестивалю та перша конференція на тему нематеріальної спадщини українців. Я думаю, що вони дуже важливі для нас українців. На конференції, на якій виступили, як румунські, так і українські науковці зі Закарпаття, ми дізнались дуже цікаві речі. Ми дізналися багато про український традиційний одяг, а також про традиції та звичаї, а зокрема про українське весілля. Це для нас було дуже корисно, тому що ми, у свою чергу, підготувили для цієї події коротенькі моменти українського весілля і багато того, що обговорювалося теоретично на конференції, ми практично показали присутнім у Музеї села, а саме обряд "українське весілля". І це було дуже гарно і цікаво.»


ucra-petronela-si-vasilina.png


Петронела Балін зі своєю бабусею Василиною Бензар з Полян Марамороського повіту прибула до Бухареста на фестиваль українського фольклору, щоб показати традиційні віночки та киптари. Петронела розповіла нам, як робляться віночки в Полянах та хто їх може носити: «Вінок починається з лупком із верби. Лупок шиється навкруг та береться міра голови дівки. Після того шиються бервенки, по пять листків нараз та йдеться навколо, спочатку на лівий бік, а потім на правий бік. Посередині заповнюється кедрою, а потім пришиваються косички білого кольору, рожевого та червоного, зроблені із гарасу. Після закінчення ставиться вінок дівчині на голові. Віночки носять дівчата, які ходять у протесію, дружки та дівка, яка виходить заміж, на весілля. Не може носити віночок дівчина, яка втратила свою честь, яка «скопиличилася», а також вже заміжна жінка. Віночки носять лише дівки.»  


ucra-cervona-kalena.png


Учениця 10 класу Ліцею імені Лацку Воде міста Сірет Сучавсьвого повіту, членка гурту «Червона калина» Адріанна Жігір поділилася своїми враження від участі у фестивалі: «Ми сьогодні представли українські танці. Ми мали можливість також слухати українські народні пісні, побачити гарні танці та звичаї різних регіонів. А ще мені сподобалося, що ми мали нагоду говорити з членами інших гуртків та пізнавати гарних людей.»  


ucra-zoloti-druzi.png


Студентка другого курсу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша Бойоя Деніса Козачук, український відділ, ствердила: «Я дуже рада, що брала участь у цьому фестивалі, тому що тут я дізналася ще більше який різноманітний та гарний український фольклор та чому важливо зберігати наші традиції та звичаї. Присутність на цьому фестивалі дало мені можливість бачити, які гарні наші костюми, пісні і танці, що роблять мене дуже горду, що я українка.» 


ucra-mesteri-populari.png


Викладачки вишивальної студії «Косиця» Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді Галина Мунчак та Вікторія Співак представили на Фестивалі українського фольклору в Бухаресті чудові відтворені українські сорочки. Пані Галина подає деталі: «Ці сорочки ручної вишивки і творені майстринями зі музейних зразків, люблязно наданих працівниками музею. Тут представлені сорочки нашого краю, це Міжгірщина, Воловеччина, Свалявщина, Бойківщина, Рахівщина. Всім сорочкам притаманна колористика нашого краю, поєднання кольорів. Єдине, що застосовані сучасні матеріали, сучасні нитки, трішки адаптований крій до ширине сучасної тканини. Я тут вперше зі своєю колегою Вікторією Співак на запрошення Союзу українців Румунії й звичайно нам дуже приємно, що так далеко від нашого рідного дому відбувається подія такого значення, що ми можемо продемонструвати свої роботи їх можна достойно оцінити і побачити тут. Нам також цікаво подивитися на ваші традиційні сорочки. Ми були присутні й на конференції, де слухали доповіді представників ЮНЕСКО, які цікавляться питаннями культури, співпрацею наших країн, ми слухали також доповіді наших учасниць, які розказували якраз про етнокультуру, історію, традиції, зокрема весільний обряд, і ось ми привезли й весільну сорочку нашого краю, щоб ви могли подивитися.»   

ucra-ciorne-more.png


Олесія Кірвас з Одеської Області знайшла тимчасовий притулок у Бухаресті, вона з радістю поділилася своїми враженнями від участь у Фестивалі українського фольклору: «Я дуже вдячна за таку чудову нагоду потрапити на сьогоднішній фестиваль, тому що все було дуже добре підготовлено. Ми мали змогу послухати чудові пісні, послухати українську музику, потім нас пригостили тут. Велика вдячність тим людям, які організували це все, таку чудову програму створили, тому можу знайти лише хороші слова. Тут було настільки багато української музики, що я навіть піймала себе на думці, що не завжди в Україні можна потрапиш на такий фестиваль, а тут ти занурився прямо в абсолютно українське середовище. Теж я вдячна людям Румунії за те що зустріли, розмістили, все маю для хорошого проживання, маю спокій, це дійсно те, що нам зараз потрібно. Всім спокою бажаю і миру.»  


ucra-organizatori-festival.png    


Після завершення свята, ми запросили експерта СУР з питань освоєння структурних фондів Андрею Попа, яка посприяла у розроблені цього проєкту, розповісти про мету, мотивування, а також підбити підсумки «Фестивалю українського фольклору в Румунії». Ось, що вона сказала: «Метою цього фестивалю є просування культури, звичаїв і традицій української нацменшини Румунії шляхом виступів художніх колективів та представницьких ансамблів українського танцю, та участі фахівців на конференції, які розповіли про значення нематеріальної спадщини українців. Мотивуванням організації цього культурного заходу є потреба української меншини, як до речі інших меншин Румунії, у збереженні  свого фольклору. Ми мали намір, і здається що нам вдалося, збільшити популярність художніх колективів та майстрів, зокрема у контексті пандемії, та війни в Україні, та повернутися до культури і традицій, які свято зберігає українська меншина Румунії.» 


ucra-zorea.png     



www.rri.ro
Publicat: 2022-07-28 08:20:00
Vizualizari: 335
TiparesteTipareste