Історія ЗМІ в Румунії

Історія ЗМІ в Румунії Засоби масової інформації настільки важливі для будь-якого суспільства, що обговорювати її з будь-якої точки зору є максимально правомірним.

Засоби масової інформації настільки важливі для будь-якого суспільства, що обговорювати їх з будь-якої точки зору є максимально правомірним. Друкована преса у Румунії має майже 200-річну історію, перші газети з'явилися наприкінці 1820-х рр. Але першим румунським виданням вважається «Courier de la Moldavie/Молдовський вісник». Газета почала виходити французькою мовою в Яссах у 1790 р. і містила як новини про внутрішні події у Молдові, так і закордонні новини. Тоді народилася ціла історія, а виставка в Бібліотеці Румунської Академії «Румунська преса між традицією та сучасністю» показує громадськості початки цієї історії. Бібліотека зберігає найважливішу колекцію газет і періодичних видань, виданих у Румунії та отриманих з-за кордону. Із загальної кількості 14 мільйонів об'єктів на суму 3 мільярди євро, якими зараз володіє Бібліотека Румунської Академії, 8,5 мільйонів, тобто більше половини, становлять газети та періодичні видання.


Кураторка виставки Данієла Станчу розповіла присутнім на відкритті, що преса є одним із найкращих джерел для уявлення про те, як жили люди раніше. «Коли ми говоримо про пресу, то загалом маємо на увазі не тільки газети та журнали, а й інші періодичні видання, щорічники, спеціалізовані журнали в різних галузях, навіть доповіді на конференціях. Це робить журналістську спадщину нації фактично найповнішою історією: історією, написаною в момент розгортання подій. Газетні репортажі відображають факти саме так, як вони мали місце, надаючи громадськості інформацію з перших рук. Але і розповіді свідків великих подій людства є важливими, тому що з них ми дізнаємося аспекти, які можуть бути упущені ретроспективними та аналітичними дослідженнями істориків. Крім того, репортажі вловлюють невимовну метушню повсякденного життя людей того часу з їх менталітетом, звичаями, думками та цінностями. Перечитані через десятиліття або навіть століття, вони дають досить чітке уявлення про атмосферу тих часів, або як кажуть французи «l'air du temps».»


Виникнення та розвиток преси пов'язане з еволюцією техніки. А по-іншому й бути не могло, адже технології роблять все навколо людини простіше. Для преси друк мав вирішальне значення у появі та швидкості поширення інформації, - каже  Данієла Станчу. «Поява друкарського верстата уможливила появу друкованої преси та швидке поширення інформації завдяки газетам. До цього моменту листівки були єдиним джерелом інформації для населення. На нашій виставці ви можете побачити, поряд з газетами та журналами, надрукованими в румунському просторі в ХІХ-му столітті, також декілька листівок, такі як листівка, що сповіщає про появу газети «Curierul Bucurestilor/Бухарестський вісник», пізніше «Curierul Românesc/Румунський вісник», чи листівка на якій надрукована Іслазька Прокламація, програма революційного руху 1848 року, що фактично вважається першою сучасною конституцією. Цю листівку публічно зачитав Йоан Геліаде Редулеску 9 червня 1848 року в місті Іслаз, невеликому порту на Дунаї, який не перебував під контролем турків, тому й було обрано саме це місто. Так само ми маємо листівку, яка повідомляє про заснування друкарні Митрополії в 1859 році, листівку з промовою Александра Йоана Кузи, виголошеною на Виборчій асамблеї в 1860 році, а також листівку із закликом Кароля І до румунів перетнути Дунай.»


Кураторка Данієла Станчу розповіла й про інші експонати представлені на виставці. «Газети, представлені на виставці, є частиною так званої Серіндарської преси, вираз, що позначає ліву пресу того періоду, зокрема такі добре відомі газети як «Adevărul/Правда» чи «Dimineata/Ранок». Але я також хочу наголосити й на цікавих деталях з газет і журналів. Наприклад, у журналі «Національний музей. Літературно-промислова газета» з 1836 року вперше з'являється колонка «Прогноз погоди» на останній сторінці кожного номера. Також у цій газеті надруковані листи між Константіном Негруцці (Румунським політиком і письменником того періоду) та Йоном Геліаде Редулеску (письменником, філологом і політиком, членом-засновником Румунської Академії та її першим президентом, який вважається найвидатнішою особистістю румунської культури до 1848 року), опубліковані під заголовком «Листування двох румунів», одного з Валощини, а іншого з Молдови. Ми виставили й журнал «Claponul. Foiță hazlie și populară/Каплун. Смішні народні замітки», повністю редагований видатним румунським письменником і драматургом Йоном Лукою Караджале, з якого вийшло лише шість випусків у 1877 році, але котрий містить такі колонки, як «Пончики» та «Останні гарячі пончики». Вони в жартівливий і визначальний для Караджале спосіб відображають політику того часу. Ми виставили й газету «Adevărul/Правда», яка вийшла друком спочатку в Яссах у 1871 році, а потім у Бухаресті в 1872 році, котра містить кілька прем'єр, більш-менш відомих широкому загалу. Це перша румунська газета, яка представила на своїх сторінках карикатуру. Так само, це перша румунська газета, яка публікувала телеграми з-за кордону і перша румунська газета, яка мала власне редакційне приміщення, власну бібліотеку, власну друкарню та власний архів. Як свідчать документи того часу, це перша газета, в якій наймані журналісти мали високу і стабільну зарплату.»


Румунські засоби масової інформації мають понад двохсотрічну історію та, безумовно, матимуть гідне майбутнє. З новими технологіями, з новими трансформаціями ЗМІ та інформація пристосовуватимуться до потреб  людей, а видання, які зберігаються у бібліотеках і музеях займатимуть заслужене місце на п'єдесталі історії.


www.rri.ro
Publicat: 2023-09-18 08:13:00
Vizualizari: 204
TiparesteTipareste