Загальні відомості про Румунію



1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

 

ОФІЦІЙНА НАЗВА: Румунія /румунською мовою - România/ (ухвалена 1892 року, після об’єднання румунських князівств Волощини та Молдови в 1859 році).

 

Румунія є республікою.

 

ЧЛЕНСТВО У МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ: ООН (з 1955 р.), ЮНЕСКО (з 1956 р.), Рада Європи (з 1993 р.), НАТО (з 29 березня 2004 р.), ЄС (з 1 січня 2007 р.)

 

СТОЛИЦЯ: Місто Бухарест (розташоване на півдні країни, площа - 228 кв. км, приблизно 2 мільйони мешканців). Перша документальна згадка про Бухарест датується 1459 роком.

 

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ: Держава розташована на південному сході Центральної Європи, на півночі Балканського півострова, у нижньому басейні Дунаю, має вихід до Чорного моря. Від заходу до сходу Румунія займає приблизно 9 меридіанів (західна крайня точка - 20° 15'44" східної довжини, а східна крайня точка - 29°41'24" східної довжини. Від півночі на південь, Румунія простягається на приблизно 5 паралелей (північна крайня точка - 48°15'06" північної широти, а південна - 43°37'07" північної широти).

 

ПЛОЩА: 238.391 кв. км. Румунія - 12 країна за величиною на європейському континенті

 

КОРДОНИ: Загальна протяжність румунського кордону становить приблизно 3150 км., з яких майже третина – на суходолі, а дві третини – на воді (річки Тиса й Прут, ріка Дунай та Чорне море). Довжина берегової лінії Чорного моря у межах Румунії - 245 км.

 

СУСІДИ: На північному заході Румунія межує з Угорщиною, на півночі і сході – з Україною та Республікою Молдова, на південному заході - з Сербією, на півдні - з Болгарією. На південному сході Румунія омивається Чорним морем.

 

ОФІЦІЙНА МОВА: Румунська – належить до східнороманської підгрупи романської групи індоєвропейської сім'ї мов.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ: 1 Грудня. У цей день, в 1918 році в м. Алба Юлія (центр країни) усі історичні румунські провінції об’єднались в єдину державу - Королівство Румунії.

  

ПРАПОР: Являє собою синьо-жовто-червоний триколор, що не зазнав значних змін упродовж історії. Він складається з трьох рівних кольорових смуг, розташованих вертикально в такій послідовності (зліва – направо) - синя, жовта і червона.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН: “Прокинься румуне!”, на слова поета, романтика Андрея Мурешана та музику поета й співака Антона Панна.

 

ГЕРБ: Прийнятий у 1992 році, являє собою орла, який тримає у дзьобі хрест, а в кігтях - шаблю і скіпетр. З 2019 року голову орла знову увінчує королівська корона. На грудях орла представлена композиція із п'яти гербів історичних румунських провінцій - Волощини, Молдови, Трансільванії, Добруджи та Банату.

 

ОФІЦІЙНИЙ ЧАС: Час східної Європи: GMT+2 (взимку), GMT+3 (влітку). Румунія переходить на літній час в останню неділю березня, а на зимовий - в останню неділю жовтня.

 

СВЯТКОВІ ДНІ: 1 та 2 січня - Новий Рік, 24 січня - День об'єднання історичних румунських провінцій, Страсна п'ятниця та перші два дні Великодня, 1 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 1 червня - День дитини, перші два дні Свята Зіслання Святого Духа, 15 серпня - Свято Успіння Пресвятої Богородиці, 30 листопада – День Святого Апостола Андрія, 1 грудня - Національний день Румунії, 25 та 26 грудня – Різдво.

 

ГРОШОВА ОДИНИЦЯ: Румунський лей (в множині леї), поділяється на 100 банів. Лей став конвертованим у листопаді 1991 року. Міжнародний код румунського лея є RON.

 

ДЕРЖАВНА ВЛАДА: Відповідно до Конституції державна влада в Румунії здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу (Уряд та Адміністрація Президента) та судову.

 

ПРЕЗИДЕНТ: обирається шляхом таємного голосування. Одна й та ж особа не може бути Президентом більше ніж два строки поспіль.

 

УРЯД РУМУНІЇ: Як правило уряд є коаліційним, тобто утвореним кількома політичними партіями, особливо після першої зміни влади в посткомуністичний період в 1996 році.

 

ПАРЛАМЕНТ РУМУНІЇ: Румунія має двопалатний парламент - Сенат (верхня палата) і Палата депутатів (нижня палата). Сенатори й депутати обираються шляхом таємного голосування за змішаною системою (система відносної більшості з голосуванням в одномандатних округах, а потім пропорційний розподіл місць у парламенті) строком на чотири роки. Відповідно до Конституції Румунії усі офіційно визнані організації нацменшин (18), в тому числі й українська, мають свого представника в Палаті депутатів. Представником української меншини є голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петерцький. Угорській меншині вдається набирати необхідну кількість голосів для подолання прохідного бар'єру на виборах до парламенту.

 

Румунія має 35 депутатів в Європейському парламенті, які обираються строком на 5 років шляхом прямого голосування.

 

2. НАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

 

НАСЕЛЕННЯ: Відповідно до перепису населення, проведеного в жовтні 2011 року, стабільне населення Румунії складає 19043000 осіб, з яких 18,38 мільйонів осіб постійно проживають на території країни та 650 тисячтимчасово відсутні. Згідно з даними перепису 2002 року населення Румунії становило 21 млн. 68 тис. осіб.

 

Станом на 2011 рік у містах Румунії проживало  52,8% населення, а в селах – 47,2% населення країни.

 

Майже 53% осіб (52,8%) назвали себе Румунами під час останнього перепису. Понад 1,24млн. (6,5%) громадян Румунії визнають себе угорцями, а 619 тисяч (3,2%) – ромами.  Наступні місця за чисельністю після румунів, угорців та ромів займають: українці (51700), німці (36900), турки (28200), росіяни - липованці (23900) і татари (20500).

 

Найбільш чисельні румунські громади проживають в Р. Молдова, США, Канаді, Україні, Сербії, Німеччині, Ізраїлі, Австралії. Слід ще додати значні громади румунських трудових мігрантів, які мешкають в Італії та Іспанії.

 

За даними Національного інституту статистики, станом на 1 січня 2011 року 51,3% населення Румунії складають жінки та 48,7% - чоловіки . Середня тривалість життя в Румунії становить 70 років для чоловіків і 77,5 років для жінок. Середній вік румунського населення станом на 1 січня 2011 року склала 39,8 років.

 

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ: Румунія поділяється на 41 повіт. Столиця, Бухарест, виділена в самостійну адміністративно-територіальну одиницю. В Румунії налічується 320 міст і 2865 сіл. Найбільші міста Румунії: Бухарест (приблизно 2 млн мешканців), Ясси, Клуж-Напока, Тімішоара та Констанца (у кожному з них проживають понад 300 тисяч осіб).

 

3. ІСТОРІЯ


Перші етнонімічні характеристики свідчать про наявність в карпатському просторі фракійських племен, з яких Геродот відзначає в VI сторіччі до н.е. гетів, які мешкали на півночі Дунаю. У римських джерелах гетів називали й даками. Грецький географ Страбон, з часів правління імператора Августуса (27 до н.е. – 14 до н.е.), писав - “даки та гети розмовляли тією ж мовою”.
 
Політичний центр гето-дакської держави Дакії, Сармизегетуза, знаходився в Горах Орештіє (на заході нинішньої Румунії), а найвищий рівень розвитку було досягнуто в роки правління короля Буребісти (80-44 до н.е.) та Децебала (87-106 рр.). 
 
Унаслідок двох війн 101-102 рр. та 105-106 рр., римський імператор Траян перетворив Дакію на римську провінцію. До 270-275 рр., коли Римська імперія відкликала свої легіони та адміністрацію, Дакія проходить крізь систематичні зміни, які залучили її до римського світу. 
 
У IV та XIV сторіччях, територією нинішньої Румунії пройшло кілька хвиль кочових народів. Германці, іранці, слов’яни та вплинули на життя місцевих жителів.
 
Перше державне утворення очолене румуном - Герцогом Джелу - в карпатському просторі, документально засвідчена в угорському літописі "Геста Хунгарорум" наприкінці Х століття. На початку ХІІ сторіччя, після того як значну територію нинішньої Румунії захопили угорці, було створено Князівство Трансільванії. Інші два румунські середньовічні князівства – Молдова та Волощина утворились через два з половиною століття, у період 1330 – 1350 рр.
 
Навіть якщо румунський простір є окраїною Європи, він завжди поділяв європейські цінності, з яких християнство має особливу роль. Православне християнство розповсюдилось по румунських князівствах під впливом Візантійської імперії. 
 
У XIV та XVІ сторіччях, князі Мірча Старий, Штефан Великий, Влад Цепеш, Янку Хунедоарський, приєднались до християнських альянсів проти нашестя Османської імперії, яка протягом XVІ століття контролювала Балкани, Малу Азію, північну Африку, Середній Схід та дійшла аж до воріт Відня. Більше 500 років румунський простір перебував під османським сюзеренітетом. 
 
Перші спроби виходу з-під турецького контролю та повернення європейських цінностей датуються початком XVІІ сторіччя, в роки правління князів Міхая Хороброго, Шербана Кантакузіно, Константіна Бринковяну та Дмитра Кантеміра.
 
У період режиму фанаріотів, XVIII ст., Османська імперія стикається з глибокою політичною, соціальною та економічною кризою, а реорієнтація на Західну Європу вважається єдиним виходом з тієї кризи. З політико-військового погляду, австро-російські альянси, до яких приєднуються окремі румунські князі, починають витискувати турків за межі південно-східно-європейського ареалу.
 
На початку ХІХ ст., століття формування націй, ідеї романтизму проникають і в румунський простір. Ведуться дебати на тему майбутньої румунської держави шляхом об’єднання Молдови й Волощини та утворення установ, які б зробили нову державу діючою.
 
Унаслідок реформ впроваджених в роки правління короля Кароля І Гогенцоллерна-Зигмарінгена (1866-1914), друга половина ХІХ ст. була одним з найкращих періодів історії Румунії. Наприкінці першої світової війни, в 1918 році, території від Росії та Австро-Угорщини, заселені етнічними румунами об’єднались з румунським королівством утворивши, таким чином, “Велику Румунію”.
 
 Економічний та політичний розвиток Румунії продовжився в міжвоєнний період, в роки правління короля Фердинанда I (1914-1927) та Кароля IІ (1930-1940). Румунська промисловість зареєструвала швидкий та якісний розвиток, зокрема в галузі металургії, машинобудування та видобування руди. Політична стабільність спричинила підвищення життєвого рівня, зокрема завдяки іноземним інвестиціям. Політичний режим ліберальної демократії та приватна власність стали засадами вільного румунського суспільства. 
 
Але в ХХ ст., “сторіччі крайностей”, тоталітаризм дістався й Румунії. З початку фашизм, що особливо проявився в 30-тих та 40-их роках під час режиму маршала Іона Антонеску. Після другої світової війни, з безпосередньою підтримкою радянських військ була встановлена комуністична диктатура. Фашизм і особливо комунізм, крім спричинення воєнних травм, призвели до депортації та ліквідації сотень тисяч осіб.
 
Комунізм означав і порушення найелементарніших прав та свобод людини, ліквідацію приватної власності, знищення політичної опозиції та ув’язнення інтелектуалів, селян, працівників, тобто всіх, хто виступав проти комуністичної влади.
 
 Комуністичний режим на чолі з Георгієм Георгіу-Дежом (1947-1965) та Ніколаєм Чаушеску (1965-1989) спричинив найбільші соціальні мутації та використав сталінський досвід, на базі марксизм-ленінізму, репресій проти дисидентів. Тоді були прийняті катастрофічні для економіки рішення.
 
Комуністичний режим зазнав небувалої кризи у 80-ті роки, а в грудні 1989 року, режим Чаушеску рухнув. На жаль близько 1300 румунів загинуло в антикомуністичний грудневій революції.
 
Починаючи з 1989 року Румунія повернулась до демократії та до ринкової економіки. 
 

4. РЕЛЬЄФ, ВОДИ, КЛІМАТ, ФЛОРА, ФАУНА, ЗАПОВІДНИКИ ТА МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ

 

РЕЛЬЄФ: Особливістю Румунії є Карпатська гірська система (31% території), що перетинає країну з півночі на захід у формі дуги. Найвищою вершиною є Молдовяну (2544 м) у горах Фегераш.

 

Карпати оточують Трансільванське плоскогір’я (400-600 м) та передгірська зона (1000-1500 м). На заході розташована Західна рівнина (300-400 м), на сході та південному сході Молдовське плоскогір’я та Береганська рівнина (400-600 м). Між Карпатами та Дунаєм знаходиться Румунська рівнина.

 

ВОДИ

Ріки: Дунай є головною рікою Румунії (близько 1075 км в межах Румунії), утворюючи дельту при впаданні в Чорне море. Більшість річок беруть свої початки в Карпатах та вливаються в Дунай. Йдеться, зокрема, про Муреш, Тису, Прут, Жіу, Олт, Яломіцу, Бістріцу, Сірет, Крішул Репеде, Крішул Алб, Крішул Негру, Тирнавеле, Бузеу, Сомеш, Арджеш. Річки мають великі запаси гідроенергії – близько 84.000 ГВт/рік. 

 

Озера: У Румунії є понад 3500 озер (включно й стави), з яких 2000 природні (в тому числі майже 200 льодовикових). Найбільші озера знаходяться біля узбережжя Чорного моря (Разім, Сіноє), а найглибшим є льодовикове озеро Букура. Інші озера – Текіргьол, Сютгьол, Відра, Братеш, тощо. Із штучних озер найбільшими є водосховища розташовані поблизу гідроелектростанцій Порціле де Ф’єр І та ІІ на Дунаї, а також Ізворул Мунтелуй, Відрару та Стинка-Костешть. 

 

КЛІМАТ: помірний континентальний, специфічний Центральній Європі з чотирма порами року. Втім, останнім часом спостерігається тенденція швидшого переходу від літа до зими та навпаки. В окремих регіонах існують незначні кліматичні варіації, в результаті впливу океанського клімату (на заході), середземноморського клімату (південний захід) та континентального (схід). Середня температура взимку становить -3°C, а влітку +23°C. Різниця температури між північчю та півднем Румунії становить 3°C. Середня річна температура складає 11°C на півдні та 8°C на півночі. Максимальна кількість опадів - у травні-липні, мінімальна - в лютому. Західний регіон, під впливом середземноморського клімату, є приблизно вдвічі багатшим на опади ніж східна частина Румунії. Схід та південний схід стикаються з сильними вітрами, що дмуть зі сходу. Останнім часом в Румунії спостерігаються незвичайні для нашої країни метеорологічні явища – сильні опади, тайфуни, тривала спека.

 

ФЛОРА: Орні землі становлять близько 39% території всієї країни, ліси – близько 28% (майже 6,7 млн. га), степи та луки – 20,5%, води – 4%. Рослинність розповсюджена в залежності від ґрунтів та клімату. Гірські райони покриті хвойними лісами (в основному ялина), змішаними лісами (бук, ялиця і ялина) і буковими лісами. Гребені карпатських масивів покриті альпійською та субальпійською рослинністю, зокрема менш вибагливими формаціями високогірних чагарників, луків, мохів, лишайників, чорниці, журавлини та інше. Пагорби і плато вкриті переважно листяними лісами, в яких переважають бук або дуб. Рослинність степу і лісостепу,  що характеризуються дефіцитом вологи, використовуються в більшій частині в сільськогосподарських цілях.

 

ФАУНА: розповсюджена в залежності від рослинності та є однією з найбагатших в Європі. У Румунії існують рідкісні види тварин: диві кози, вовки, дикі кабани, козулі та олені, бізони, ведмеді, рисі, куниці, лисиці, борсуки, лісові коти, а також сотні видів птахів - фазани, куріпки, тетереви, орли, пелікани, сопки, тощо.  Водна фауна представлена ​​в основному фореллю у гірських річках, головнем і вусачем у пагорбистих регіонах, коропом, окунем, щукою, сомом, карасем в рівнинних річках і в дельті Дунаю. У морських водах і в Нижньому Дунаї водяться осетрові риби.

 

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: Основні корисні мінеральні ресурси Румунії складають нафта, газ, кам'яне та буре вугілля, залізні руди, руди кольорових (боксити), рідкісних та дорогоцінних (золото і срібло) металів. Румунія має великі запаси солі. Особливою категорією підземного багатства Румунії є понад 2000 джерел мінеральних вод, багато з них із великою терапевтичною цінністю.

 

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ: Станом на 2011 рік Румунія має кілька сотень природоохоронних територій, що становлять приблизно 20% території країни: 3 біосферні заповідники, включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Дунайська дельта, Національний парк Ретезат та Національний парк Гори Родни), 8 водно-болотних угідь міжнародного значення , 13 національних парків, 15 природних парків тощо.

 

5. ТРАНСПОРТ

 

Румунія має трохи більше 500 км швидкісних автомагістралей, які беруть початок в Бухаресті та йдуть в трьох напрямах: A1 (Бухарест-Пітешть (автострада)-Сібіу-Тімішоара-Арад-Дева-Недлак), A2 (Бухарест-Констанца), A3 (Бухарест-Брашов-Орадя-Борш).

 

Румунію перетинають наступні автомобільні дороги класу А, як складова Європейської транспортної системи: E58, E60, E68, E70, E79, E81, E85, E87. Протяжність автомобільних доріг в Румунії становить близько 198 930 км.

 

Загальна довжина залізничних шляхів загального користування становить: ~10 785 км, з яких приблизно 4020 км електрифіковано.

 

Головні порти: на Чорному морі: Констанца, Мангалія; на Дунаї: Оршова, Дробета-Турну Северін, Калафат, Корабія, Турну Мегуреле, Зімніча, Джурджу, Олтеніца, Келераші, Чорнаводе, Бреїла, Галац, Тульча та Суліна.

 

Основні аеропорти: Бухарест ("ім. Анрі Коанде" - Отопень та "ім. Аурела Влайку" – Беняса /з якого здійснюються приватні пасажирські чартерні рейси/, Констанца ("ім. Міхаїла Когелнічану"), Тімішоара ("ім. Траяна Вуї "), Тиргу-Муреш  ("Трансільванія"), Клуж-Напока, Бакеу, Ясси, Сібіу, Арад, Орадя, Бая Маре, Сучава.

 

6. ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

 

Міжнародний телефонний код для дзвінків в Румунію: 0040 або +40. Код Бухареста: 21. Для дзвінків в Бухарест, наприклад, абоненту необхідно набрати код країни 0040, потім код Бухареста 21 і номер з семи цифр.

 

В Інтернеті національний домен верхнього рівня для Румунії є: .ro


www.rri.ro
Publicat: 2013-01-14 21:01:00
Vizualizari: 6438
TiparesteTipareste