Міхай Емінеску

Міхай Емінеску 166 років тому, 15 січня, народився видатний румунський поет-романтик, публіцист та громадсько-культурний діяч Міхай Емінеску. Сьогодні наша рубрика присвячена його постаті.

Місяць січень є таким важливим для румунів, яким є для українців місяць березень, коли народився Тарас Шевченко. 166 років тому, 15 січня, народився видатний румунський поет-романтик, публіцист та громадсько-культурний діяч Міхай Емінеску. Сьогодні наша рубрика присвячена його постаті.



Юні роки поета Міхая Емінеску пов'язані з Чернівцями, де у 1860-1866 рр. він навчався у вищій гімназії (нині Чернівецька ЗОШ №1). Перший свій вірш М. Емінеску написав у Чернівцях і присвятив пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848 року. Міхай Емінеску - автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору. Із безлічі написаного М. Емінеску - прози і поезії - лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка його віршів опублікована 1883 року. Аж наприкінці минулого століття з’явилося 16-томне зібрання творів великого мислителя. Прихильно ставився до української культури, знав українську мову, знав творчість М. Драгоманова та І. Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870 р.).
 


Читачам творів Емінеску та більш широкій публіці не відомо багато про зацікавленість Емінеску слов'янським культурним простором. Він висловив цей інтерес у багатьох рядках його творів. Готуючись до захисту докторської дисертації у Відні та Берліні, Емінеску приділив велику увагу вивченню старослов'янської мови, якою він, як романтик, дуже цікавився. Він вивчав славістику ще з ліцею. Відомо, що наприклад, з української мови, яку вивчав в Чернівцях, він отримав найвищу оцінку. За життя Емінеску опублікував лише єдину збірку віршів "Поезії" (1883), проте після смерті його поетична слава невпинно зростала. У 1939 р. румунський літературознавець Перпессічус почав видавати зібрання його творів („Opere"), яке нині налічує вже 16 томів. Твори Емінеску перекладені сьогодні на багато мов світу. В Україні перші твори Емінеску українською мовою з’явились друком 1902-го року. З плином часу майстри поетичного слова та професійні перекладачі все частіше зверталися до спадщини Лучафера румунської поезії. Слід відмітити, що Андрій М’ястківський є найвідомішим українським перекладачем творів Емінеску. У 1974 році вийшло друге видання поезій Емінеску у видавництві Дніпро, переважна більшість поезій якого перекладена М’ястківським. Також, він був автором другої версії перекладу поеми Лучафер українською мовою.
 


Кажуть, що Одеса - це єдине прибережне місто, де румунський поет Міхай Емінеску споглядав красу Чорного моря, про що й написав у своїх віршах. Це сталося 1885 року, коли поет зупинився в готелі Струзбург, що на бульварі Екатерина, по дорозі до одного з грязьових курортів Одеси – Куяльник. На цьому курорті поет пробув понад півтора місяця, з кінця липня до середини вересня. Супроводжував поета в цій його поїздці його приятель Василь Бурле (1840 – 1905 рр.), румунський філолог і педагог, професор, вірний послідовник Арона Пумнула з питань орфографії румунської мови, до речі уродженець села Буденець, Сторожинецького району, Чернівецької області. Ось що писав румунський поет своєму другові з Чернівців: “Шановний Бурле, вже минуло два тижні від коли прибув я сюди і печуся тут щоденно у болотяних ваннах, теплих на 30 градусів Реомюра. Не можу сказати, що час даремно минув і мені не стало краще. Сильні безперервні болі, які випробували мене в Яссах, не відчуваю більше тут, однак ще не всі мої рани загоїлися, і боюся, що навіть якщо загояться, вони почнуть мене мучити знову після мого повернення в країну. За цей час, в Одесі я був лише два рази, аби купити ліків та тютюну. Останній з них є і дорогим і несмачним, так що і з цієї точки зору мені тут погано.....” і підписує “Вірний твій друг Міхай Емінеску”
 


Помер Міхай Емінеску 15 червня 1889 року в одній із бухарестських лікарень. Часопис “Румун” написав наступного дня: “Емінеску вже не стало”. 17 червня Емінеску було поховано на бухарестському кладовищі Беллу. У Чернівцях його ім’я носить вулиця, де розташована школа, в якій він навчався, у школі з 1989-го року діє кімната-музей М.Емінеску. На подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, встановлено бюст М.Емінеску, а у центрі Чернівців - пам’ятник. Пам’ятники М.Емінеску є також у румуномовних районах області.


www.rri.ro
Publicat: 2016-01-15 10:22:00
Vizualizari: 566
TiparesteTipareste