У Бухаресті відбулася конференція, на якій були обговорені наслідки нинішньої геополітичної напруженості для Румунії, України та Молдови, зростання якої може не тільки зруйнувати безпеку в Чорноморському регіоні, а й затьмарити перспективу його розвитку.
28 березня Чорноморський університетський фонд Румунії та Центр нових стратегій провели публічну дискусію на тему «Румунія - євро-атлантична опора в регіоні». У заході взяли участь представники установ, відповідальних за зовнішню політику і безпеку румунської держави, колишні міністри, провідні аналітики, відомі журналісти тощо.
У рамках дискусій організатори та учасники спробували знайти інтегрований підхід до нинішніх реалій в сусідніх з Румунією країнах та в розширеному Чорноморському регіоні, поєднуючи східну і південну осі. Увага була сфокусована на комплексному підході «Південь-Схід» до проблем чорноморських і балканських держав і приверненні інтересу союзників до важливих для Румунії питань. Ключ до цієї точки зору полягає в розширеному підході до двох просторів - Балканського і Чорноморського регіонів - із наголосом на позиції Румунії в рамках ЄС і НАТО, як країни на стику двох геополітичних тектонічних плит.
Водночас були обговорені реалії та можливі наслідки геополітичної напруженості для Румунії, України та Р.Молдова, зростання якої може не тільки зруйнувати безпеку в Чорноморському регіоні, а й затьмарити перспективу його розвитку в коротко- і середньостроковій перспективах.
Директор Чорноморського університетського фонду Румунії Дан Дунгачу сказав, що Російська Федерація використовує і намагається посилити кризу з сирійськими біженцями, щоб отримати стратегічні переваги в Європі, зокрема скасування санкцій, та бере участь у конфлікті в Сирії, щоб розблокувати українське питання й отримати нові сприятливі Кремлю безпекові домовленості. "Я вже говорив про те, що часткове виведення російських військ з Сирії було зроблено Кремлем поглядаючи на Схід. Сирія виявилася, з цієї точки зору, дуже хорошою стратегію, щоб розблокувати справу, яка була на той час заблокована. Росія заморозила ситуацію в Україні, пішла в Сирію і зараз повертається в Україну, щоб відновити переговори. Але на цей раз вже не йтиметься лише про Україну, а про цілу низку питань. Що стосується українського питання, якщо ми побачимо найближчим часом відновлення тиску на Україну в спробі змусити її виконати політичні пункти угоди Мінськ II, а не військові, то це означатиме, що ми повертаємося в 1995-96 роки, коли Євген Примаков запропонував концепцію синхронності, так-званий "принцип синхронізації" у врегулюванні Придністровського конфлікту. Кожен раз Росія наполягала на синхронізації політичного врегулювання конфлікту з військовим, тобто казала, що виведе свої війська після політичного вирішення конфлікту. До чого це може призвести? Лише наївна людина може припустити, що вирішення конфлікту в Україні в стилі "федералізація", при цьому не вимовляючи слово "федералізація" не вплине на Республіку Молдова. Я вважаю, що успішна спроба Росії федералізувати Україну, приведе до федералізації Молдови. Що це означатиме на практиці? Звичайно, є велика різниця між сепаратистськими регіонами та рештою України, у тому розумінні, що там "частина" не зможе вирішально вплинути на "ціле", принаймні з виборчої точки зору. У Молдові, однак, федералізація країни означатиме, що "частина" переможе "ціле". Якщо сьогодні в цій країні кількість прихильників східної та західної орієнтації приблизно однакова, то можете собі уявити що буде після цього." Ми можемо стати сусідами з Російською Федерацією на Пруті, не розуміючи, як це могло статися. Це найбільша проблема безпеки, що може постати перед Румунією, - вважає аналітик Дан Дунгачу.
Держсекретар МЗС Румунії Данієль Йоніце сказав, що в даний час ми стикаємося зі значними викликами і загрозами як на сході, так і на півдні, а триваючі агресивні дії на сході Україні і рішучість Росії протидіяти заходам, вжитим НАТО після незаконної анексії Кримського півострова, вимагають зміцнення колективної оборони на східному фланзі НАТО. "Після незаконної анексії Криму в березні 2014 року становище на Сході різко змінилося. Ці реалії породили нове мислення і нові оцінки геополітичної та геостратегічної ситуації. З точки зору Румунії, цей жест став дуже важливим і маємо дуже чітку позицію - ми вважаємо, що якщо один кордон може бути змінений за допомогою сили, то потім всі кордони можуть бути піддані такому режиму. У всьому, що зробила Румунія до цих пір є константа - червона лінія у закордонній політиці і політиці безпеки, і ця червона лінія, крім політичних союзів і мудрої політики по відношенню до сусідів, завжди чітко вписувалася в норми і принципи міжнародного права."
У свою чергу, наголошуючи на досягненнях закордонної політики Румунії останніх років глава Адміністрації Президента Румунії Дан Міхалакє зазначив, що Румунії вдалося привернути увагу західних партнерів на східний фланг Північноатлантичного альянсу і налагодити ефективно діючі відносини з Україною та Польщею. "Я думаю, що консенсус, наявний протягом останніх 20 років з приводу основних векторів закордонної політики Румунії, зокрема Стратегічне партнерство з США і членство в НАТО та ЄС, є дуже важливим досягненням. Таким чином Румунія довела, що може бути вирішальною опорою в Причорномор'ї, стрижневою державною стабільності і країною, яка просуває стабільність і безпеку в регіоні. Гадаю, що ми зуміли привернути увагу до східного флангу НАТО. Гадаю, що вперше за останні 20 років, ми зуміли розвинути діючі та солідарні відносини з Україною, і напевно про це ніколи не забудуть, відносини, які, як правило не діяли дуже добре з різних причин. Гадаю, що нам вдалося відновити функціональні відносини з Польщею, разом з якою зуміли привернути і зберегти увагу на східний фланг НАТО, а також гадаю, що ми зуміли, весь час говорячи про важливість Чорноморського регіону, переконати в цьому наших партнерів, тому що, включно в контексті розмов про східний фланг, більшість дивилася на Балтійські країни і в меншій мірі на Чорне море."
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved