Інтерв'ю із послом Румунії в Україні Александром Віктором Мікулою

Румунія одна із перших почала приймати і надалі приймає українців, які тікали від війни, однією з перших засудила російську агресію проти України та приєдналася до запроваджених проти Москви санкцій. Крім цього Румунія висловила готовність взяти участь у відбудові України і продовжує сприяти транзиту української продукції, загалом Украхна екпортевала через Румунію 8,4 млн тонни сільськогосподарської продукції, переважно зерна.

Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула в ексклюзивному інтерв'ю Всесвітній службі Радіо Румунія розповів про актуальний стан двосторонніх відносин, про підтримку Україні з боку Румунії та про свої основні пріоритети на чолі румунської дипмісії у Києві. 

- Пане Посол, указом Президента Румунії Клауса Йоганніса улітку цього року Ви були призначені Надзвичайним і Повноважним Послом в Україні. Що означає для вас цей новий етап у професійній кар'єрі дипломата?

- Посольство Румунії у Києві було, є і буде одним із найважливіших посольств румунської закордонної служби й, очевидно, для мене велика честь мати можливість тут працювати. Вважаю, що діяльність, яку я здійснюю і здійснюватиму тут, в Україні, дозволяє мені продовжити свій професійний розвиток і розвиватися як дипломат і як особистість.

Які пріоритети Ви ставите перед собою на посаді Посла Румунії в Україні?

- Дуже коротко хотів би відзначити політичну, гуманітарну та багатовимірну підтримку України, яка в ці важкі моменти потребує всебічної нашої допомоги. Іншим пріоритетом є співпраця з українськими установами в процесі інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, підтримка зусиль румунської громади в Україні щодо збереження культурної, релігійної та мовної ідентичності, зміцнення торговельних та економічних зав’язків між нашими країнами, розвитку інфраструктури в прикордонній зоні для полегшення подорожей громадян Румунії, а також сприяння та заохочення перевезень та обміну товарами між нашими країнами. Ще одним завданням є розширення консульської мережі та, не менш важливо, транскордонне та культурне співробітництво, співробітництво в освітній та науковій сферах, є багато речей, які ми можемо обговорювати та розвивати у двосторонніх відносинах з Україною.

- Як Ви оцінюєте існуючий сьогодні рівень та потенціал двосторонніх румунсько-українських відносин?

- Якщо ми озирнемося назад, я б сказав, що за останні тридцять років у нас були більш чи менш інтенсивні періоди у двосторонніх відносинах, залежно від дилем і стратегічних цілей урядів, які приходили на зміну один одному в Україні протягом цих років. Нинішня війна є справжньою трагедією з багатьма втраченими життями, скорботними родинами, пораненими, людьми, які втратили домівки, катастрофічними руйнуваннями, втраченими роботами та мільйонами біженців та внутрішньо переміщеними особами. Навіть у цих трагічних обставинах знаходяться справжні друзі і я сподіваюся, що український народ усвідомив, що румунський народ поруч з ним у ці важкі часи. А на основі того, що ми зараз будуємо, я сподіваюся, що послідує тривалий період тісних та інтенсивних відносин між нашими країнами.»

- Пане Посол, розкажіть, будь ласка, якими були ці місяці роботи на посаді очільника дипломатичної місії в Україні, з ким зустрілися, де побували?

- Перш за все, слід сказати, що продовження роботи Посольства Румунії в Києві є доказом солідарності Румунської держави з Україною в умовах російської агресії. На щастя я очолюю команду досвідчених професіоналів, відданих своїй роботі та бажанню гідно представляти Румунію за кордоном. Що стосується повсякденної діяльності, я можу вам сказати, що діяльність Посольства навіть сьогодні припускає проведення зустрічей з урядовцями та парламентарями, з представниками ділового середовища, з представниками громадянського суспільства та академічної спільноти, а також з колегами з дипломатичної та консульської служб, акредитованих в Україні. Щоправда, через повітряну тривогу іноді нам доводиться змінювати та адаптувати свій графік роботи, але нам вдається підтримувати хорошу динаміку цих зустрічей. У той же час я мав можливість здійснити робочі поїздки в різні регіони України, зокрема відвідав Одесу, де мав зустрічі з представниками місцевої влади, з членами румунської громади, а також побував у Чернівецькій та Закарпатській областях.

- Як сприймають в Україні допомогу Румунії та румунів в контексті цієї загарбницької війни?

- З контактів, які я мав після мого прибуття до Києва, я виявив, що допомогу, запропоновану Румунією, дуже позитивно оцінюють як влада, так і звичайні громадяни. Так само українці високо цінують ставлення румунського громадянського суспільства до українських біженців, які знайшли прихисток у Румунії. Нам також дякують за збереження потоків гуманітарної допомоги навіть в умовах тривалої війни, на тлі побоювання того, що в дружніх Україні країнах настане певна втома. Отже нам вдалося довести, що ми розуміємо потребу в постійній і стійкій підтримці і ця підтримка продовжує надходити, українцям продовжують допомагати день за днем.»

- Румунія неодноразово висловлювала готовність брати активну участь у процесах післявоєнної відбудови сусідньої України. Яким чином це буде здійснюватися?

Йдеться про дуже складний процес. Руйнування в Україні є безпрецедентними після Другої світової війни і ми підтримуємо контакти з українською стороною, українською владою та міжнародними донорами, Європейською Комісією, державами, які брали участь як у Луганській конференції в липні, так і в Берлінській конференції у жовтні цього року. Ми намагаємося, з одного боку, зрозуміти масштаби руйнувань, зрозуміти, де потрібне першочергове втручання, де дуже важливо, щоб наші зусилля, зусилля міжнародної спільноти були спільними, і де ми можемо знайти нішу або взятися за проект, що можемо здійснити «під румунським національним прапором». Усі ці розмови ведуться паралельно і багато чого значною мірою залежить від пріоритетів українського уряду та від ресурсів і суб’єктів, зацікавлених в участі з боку Румунії у відбудові України. Тож наразі ми перебуваємо в процесі обговорення цього питання з українським урядом, Європейською комісією та відповідними інституціями в Румунії та сподіваємося, що в недалекому майбутньому ми приймемо рішення щодо того, яким буде наш внесок через Європейську комісію та яким буде наш національний внесок у відновлення інфраструктурних об’єктів, зруйнованих під час російської війни проти України.

- Освіта румунською мовою в школах України залишається одним з найбільш актуальних питань на румунсько-українському порядку-денному, чи обговорювали Ви це питання за ці шесть місяців перебування в Україні?

- Очевидно, що вже відома стаття 7 Закону України «Про освіту» має негативні наслідки для якості освіти румунською мовою, тут є консенсус у дискусіях з учителями румунської громади і це було однією з головних тем моїх бесід з лідерами румунської громади, з педагогами-румунами Чернівецької та Закарпатської областей, з якими я зустрічався після приходу на цю посаду. Але, з іншого боку, я виявив, що є консенсус щодо схвалення програм, які проводить румунська держава, й особливо тих, які впроваджує Департамент у справах румунів звідусіль на підтримку учнів і вчителів, які вивчають або викладають румунську мову в Україні. Зустрічі з румунськими вчителями Чернівеччини та Закарпаття дали мені можливість обговорити й інші теми, з якими стикаються румунські педагогічні колективи у відповідних областях, як наприклад модернізація методик викладання чи спільно розвивати ефективність програм професійної підготовки в Україні та Румунії, запуск нових програм підтримки румунських учнів та студентів в Україні, а також спільні зусилля у партнерстві з Міністерством освіти України та Міністерством освіти Румунії для модернізації підручників та навчальних матеріалів, які використовуються в школах України. Отже, є й інші теми, окрім статті 7, які є важливими і, які не повинні бути затьмарені дискусіями щодо статті 7, тому що це важливі теми для підтримки якості освіти румунською мовою в Україні.