Неприбуткова організація BookLand сприяє реконструкції сільських шкіл, щоб надати й дітям цього середовища шанс на якісну освіту.
«Як виглядає школа сьогодні, так виглядатиме країна завтра», - стверджував Спіру Гарет, який у XIX столітті заклав основи сучасної освіти в Румунії.
Протягом останніх десятиліть румунську шкоду по-різному зневажали, а нинішня пандемія лише посилила проблеми, з якими вона стикається. Особливо у сільській місцевості ситуація є однією з найскладніших. Але, крім організації книжково пересуваного ярмарку, культурних таборів та конференцій для молоді, неприбуткова організація BookLand сприяє реконструкції та оснащенню сільських шкіл, щоб надати й дітям цього середовища шанс отримати якісну освіту.
Михаєла Петрован засновниця організації BookLand розповідає про недоліки, але й досягнення та проєкти: «Я вірю, що освіта може врятувати здоров'я румунів. І я не перебільшую. Ми, команда BookLand, - це жменька звичайних, працьовитих, щирих і чесних людей. Все що ми обіцяли зробити, зробили, і навіть більше. Наприклад, минулого року ми поставили собі за мету відремонтувати десять шкіл, а нам вдалося відновити чотирнадцять. Чому школи і чому в селі? У мене велика любов до книг. Я людина села, я походжу зі сільського середовища і пишаюся цим: село навчило мене, дало мені сили... І тому все розгорталося, якось, природно. Я не можу приховувати від вас, що ідею нам дали працівники однієї школи, які нам зателефонували і запитали, чи не можемо ми їй допомогти з чимось. Нам не було важко написати, що школій потрібні двері, вікна, дах, підлога, лавки... Важко було знайти та переконати компанії допомогти нам, і, крім того, знайти людей, які б фарбувати або встановлювати паркет та робили інші необхідні ремонтні роботи в школі, оскільки ці речі не можна робити за допомогою безпілотників або роботів. У цьому полягали труднощі. Було важко знайти компанію, яка б нам допомогла та яка б дала нам перші гроші на це все».
Однак, Михаєла Петрован та її колеги від BookLand не знеохотились. Лише з малою сумою грошей напочатку, вони відремонтували та оснастили одну школу, потім дві, потім три. Приблизно за рік і три місяці їм вдалося відремонтувати всього чотирнадцять шкіл! Оскільки поступово, завдяки їх наполегливості, стукань у двері та представлення проєкту різним компаніям, почали отримувати все більше грошей, і кожна школа могла скористатися в середньому 31 тисячами євро. Найважливіші досягнення є наступними: абсолютно новий дах для однієї школи та будівництво котельні для опалення іншої школи. Знову біля мікрофону Михаєла Петрован: «Ми зосередились на бідних районах країни та поїхали до найменш розвиненого регіону Румунії - Молдови (схід). Тут живуть сенсаційні, розумні, винахідливі, відкриті люди, але які не мали шанс жити в Трансільванії наприклад (в центрі). Я за походженням з Трансільванії та поїхала відремонтувати школи в Молдові, бо саме там найбільша потреба, а також на півдні країни. Ми вибираємо найбідніші та найстаріші школи, побудовані понад 100 років тому, яким необхідна консолідація... Діти не можуть навчатися та здобувати добрі результати у поганих умовах. Це просто неможливо! Приємно вчитися в кімнаті, де все нове, пахне свіжим, де не тече зі стелі, коли йде дощ ... Якщо ми поважатимемо наших дітей, тобто дітей нашої країни, то й вони у свою чергу поважатимуть нашу країну.»
Згідно зі статистичними даними зі сторінки неприбуткової організації BookLand у Facebook, 82% румунських шкіл були побудовані до 1970 року, 16% - до антикомуністичної революції 1989 року та лише 2% - після революції. Чимало сільських навчальних закладах працюють без внутрішніх туалетів, каналізації та водопостачання. Найчастіше через бідність лише 77 із 100 дітей в селах ходять до початкової або середньої школи. 21% сільського населення закінчили тільки початкову школу та лише 4,74% закінчили вищу освіту. Понад 42% сільських учнів не склали іспит на атестат про повну загальну середню освіту. Слід також зазначити, що майже 40 зі 100 сільських домогосподарств не мають доступу до Інтернету в Румунії, де протягом майже року, через пандемію освіта проводиться в режимі онлайн. Михаєла Петрован продовжує говорити про недоліки: «Школи, які працюють майже без фінансування! Тамтешні люди творили чудеса. На столах 100-річної давнини вони поклали скатертини, щоб не видно, що вони розбиті по кутах. На дитячі лавки, вони поставили ковдри... Душа болить! Вимагати вчителям змінити свій стиль викладання за одну ніч - абсурдно, просто неможливо. Неможливо проводити онлайн-навчання в селах, де немає доступу до Інтернету. Є школи, де ми не знайшли шкільних дошок, були лише пофарбовані дерев'яні дошки. Діти не можуть писати крейдою на них, і ми говоримо про планшет та про Інтернет? Будьмо серйозними! Ми лицеміри, якщо нам все одно про село, звідки більшість нас походить. Дитина із села не має переваг як дитина зі міста, і це шкода, це не правильно. Ми нікого не критикуємо, ми запропонували собі допомагати, тому що у нас добра душа і ми можемо зробити щось корисне. Ми зібралися, звернулися по допомогу до компаній ... Те, що ми робимо, може робити будь-хто.»
Цього року BookLand має на меті оновити двадцять сільських шкіл. Крім того, члени організації мають ще одну мету, про яку розповідає засновниця Михаєла Петрован: «Ми маємо намір до 2023 року заснувати першу стандартну школу в Румунії. Ми почнемо з нуля. Йде мова про школу за фінським зразком, але дещо адаптована до нашого балканського регіону. Ми забезпечимо школу вчителями, поставимо у розпорядження шкільну програму... все безкоштовно.»
Ті, хто хоче допомогти організації BookLand, можуть пожертвувати 2 євро на місяць, надіславши SMS-повідомлення зі словом BUILD на номер 8845.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved