Регін - «місто на пагорбі» або «місто скрипок» розташоване у 32 км від повітового центру Тиргу-Муреш. Воно було засноване переселенцями з Німеччини, так званими трансільванськими саксонцями...
Регін - «місто на пагорбі» або «місто скрипок» розташоване у 32 км від повітового центру Тиргу-Муреш. Воно було засноване переселенцями з Німеччини, так званими трансільванськими саксонцями, на території Угорського королівства. Вперше про місто згадується в документів угорського короля Ендре II від 1228 року. У 1241 році Регін був підданий монголо-татарському нападу, а в 1285 році - нападу половців-куманів. Спочатку місто складалося з двох частин - німецької та угорської, що були розділені ровом. У 1330 році, після зведення католицького собору в угорській частині міста, ситуація змінилася. У XVI і XVII ст. Регін, як і вся Трансільванія, були об'єктом запеклої боротьби між австрійськими Габсбургами і турецькою імперією. Після перемоги австрійців, Регін, як і все Угорське королівство, увійшло до складу імперії Габсбургів. У 1848 році, під час Угорської революції 1848-49 років, місто було, практично, спалено.
З 1918 року, після закінчення Першої світової війни і згідно Тріанонському мирному договору, Регін належить Румунії. У 1926 році було проведено адміністративне об'єднання угорської і німецької частин міста. У 1940 році, на підставі Другого Віденського арбітражу, Регін, разом зі всією Північною Трансільванією, повернувся до складу Угорщини. У 1945 році місто знов входить до складу Румунії. Будівлі в центральній частині міста були побудовані у період 1850-1910 рр.
"Гільдія плотників" була, з точки зору поширеності, найбільш важливою для саксонської частини Регіна. Цій ситуації сприяло, у першу чергу, розташування місцевості в долині річки Муреш, річки по якій плавали плоти з Келіманських гір. Торгівля деревиною та плотами була одним з найважливіших напрямків діяльності мешканців старого Регіна. Сприятливе розташування місцевості поблизу гір Гургіу та Келімань з їхніми просторними лісами було справжнім викликом для підприємців цієї місцевості. У 1853 році декілька купців плотів із саксонської частини міста Регін згуртувалися у гільдію, і згідно принципу "чим нас більше, тим краще", кожен член отримував винагороду відповідно до функції, яку виконував. Вже наступного року, 1854 році, декілька липованів співробітничали з цим товариством таким чином: мешканці Регіна займалися придбанням і транспортом плотів, а липовани їхнім продажем.Любов до дерева передалось з покоління в покоління аж до наших днів. Сьогодні емблемами міста є саксонська церква, побудована в 1330 році в стилі трансільванської готики, і "пам'ятник скрипки", бо місто Регін прославився у всьому світі виробленими тут скрипками.
Отож, зараз місто Регін відоме у світі особливо завдяки майстрам з виготовлення скрипок. Буковинець Роман Боянчук побудував у 1951 році першу скрипку у місті Регін, він будучи зачинателем традиції визнаної в усьому світі, а також основоположником гільдії виробників скрипок міста. Здається, саме в цьому регіоні, існують всі кліматичні умови для розвитку кучерявого клина, дерева використаного у виготовлені скрипки, але і ялини, яку використовують для кришки скрипок.При вході у місто Регін, перед Євангельською церквою розташований пам'ятник присвячений майстрам, які виробляють скрипки.Верхня частина пам'ятника, висотою 7,30 м, символізує поширення музичних звуків у просторі.
Іншим відомим у світі скрипковим майстром є Василь Гліга, завдяки своїй майстерності та використанню чудової деревини, яку він знаходить у Карпатських горах. Він заснував компанію, яка виробляє необмежений діапазон інструментів, від унікальних - до учнівських. Сам Василь Гліга, який працював у 80-х рр. на державній скрипковій фабриці, потайки зробив вдома скрипку для себе. У 1990 році, після грудневої революції в Румунії, він продав її одному італійському дилеру. 2000 доларів США - стільки коштувала його перша скрипка. За ці гроші він купив собі автомобіль, а також вирішив покинути завод в якому працював, вважаючи, що, працюючи вдома із дружиною, йому вдасться за місяць виготовити дві скрипки в стилі Страдиваріус і таким чином утримувати сім'ю. Через рік він заснував власну фабрики з виготовлення скрипок. Зараз його завод є одним з найбільших скрипкових заводів в Європі.
Минулого року держави члени ЄС експортували 105.000 скрипок на суму 23,3 млн євро, а Румунія є найбільшим експортером скрипок у ЄС та решті світу, показують дані, опубліковані нещодавно Європейським управлінням статистики.Більше половини (52%, відповідно 55.100 скрипок) було експортовано до інших країн-членів ЄС. Дані показують зниження на 7% загального експорту скрипок країн-членів ЄС порівняно з 2013 роком, показує Євростат. Найбільшим експортером скрипок з ЄС до решти світу є Румунія, яка експортувала у 2018 році 14.000 скрипок в країни, які не є членами ЄС.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved