Під час візиту в Бухарест Олександр Омелян в інтерв'ю Українській редакції ВСРР розповів про румунсько-українські відносини в транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча», а також про інші проекти...
27-28 березня 2019 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян перебував з робочим візитом у Бухаресті. Про мету свого візиту до столиці Румунії, про румунсько-українські відносини в транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча» влітку цього року, а також про інше він розповів в ексклюзивному інтерв'ю Українській редакції ВСРР.
- Давайте розпочнемо з мети Вашого візиту, з ким Ви зустрічалися і наскільки результативними були ці зустрічі?
- Минулого року Україна приєдналася до ініціативи Європейського Союзу з розвитку транспортних коридорів - це залізничні, автомобільні, водні, авіаційні, так звана, мережа TNT, і, якраз цього року відбувається друга конференція, присвячена цій події і учасники цієї мережі, в тому числі й Україна. Були насичені переговори з єврокомісаром Віолетою Бульц з питань транспорту й мобільності, з представниками директорату DigiMove Єврокомісії, були двосторонні контакти по лінії залізниці, авіації. Бачився також зі своїм румунським колегою. Ми з ним знайомі давно, приблизно з 2017 року й я радий, що він повернувся на посаду та буде реформувати транспортний сектор Румунії.
- Які порушували питання під час зустрічі з міністром транспорту Румунії? Які проблеми ви відзначаєте між Україною та Румунією в транспортній галузі?
- У нас була дуже коротка зустріч, ми домовилися більш плідно обговорити все вже в рамках двосторонніх перемовин. Одним з ключових питань є відкриття поромної переправи "Орлівка-Ісакча". З українського боку все готово, закінчуються роботи з румунського боку і я сподіваюсь, що в першій половині року ми зможемо запустити цей поромний перехід, який важливий як для бізнесу, так і для звичайних громадян. У нас є багато цікавих транскордонних інфраструктурних проектів. Це і залізничне сполучення, ми готові обговорити питання продовження євроколії до Чернівців. Також, це питання переходів через кордон. Ми вважаємо, що їхня кількість має бути суттєво збільшена, а уряд України готує велику реформу щодо передачі пунктів переходу з управління Державної фіскальної службі України до відання областей. У такому разі області в першу чергу будуть зацікавлені в створенні нових пунктів переходу, їхнього розвитку, облаштування. З боку держави буде максимальне сприяння. Я переконаний, що з нині існуючих 7 пунктів пропуску, 4 з яких - автомобільні, а 3 - залізничні, їхня кількість має бути збільшена мінімум в 5 разів, а то і в 10. Це правильний європейський підхід, те саме проходила Польща, коли ще не була членом Європейського Союзу. Окрім цього між нами є традиційні питання, це і ситуація по Дунаю, і по авіаційному сполученню. Наразі літає тільки компанія «Роза вітрів», але ми б хотіли, щоб була більша кількість рейсів, як по сполученню Бухарест-Київ, так і до Одеси, до Львова та інших міст. Ми зацікавлені, щоб румунські авіакомпанії заходили на український ринок і готові надавати їм максимальне сприяння.
- Які компанії плануєте залучити для авіаперевезень між Україною та Румунією? Як Бухарест сприймає цю ідею?
- У нас були переговори з провідним румунським авіаперевізником. Я вірю, що нам вдасться залучити, чи лоукостер з Румунії, чи класичного перевізника на маршрут Київ-Бухарест. Це вкрай необхідно зробити, бо зараз літає тільки одна авіакомпанія.
- На якому етапі переговори зараз?
- Це бізнес, це не доброчинність. Переговори йдуть і як тільки авіакомпанії допрацюють свої бізнес моделі по цим перевезенням, ми зможемо про це оголосити. Як правило це відбувається за півроку до початку рейсів, тобто, в нашому випадку ми можемо говорити про зимову навігацію, яка починається восени 2019 року.
- Де саме, в першу чергу, треба розмістити додаткові пункти перетину кордону?
- Перший пріоритет: щоб уряд України знайшов необхідний ресурс. У Чернівецькій області ми добудовуємо зруйнований ще в 2008 році міст через річку Прут. Дьяківці - це той пункт, який вже готовий з боку Румунії, нам необхідно цього року завершити в чорновому варіанті міст, в цьому-наступному році відремонтувати ще близько 10 кілометрів і, думаю, що наступного році ми зможемо повноцінно запустити його в роботу. Щодо інших пунктів пропуску, ми передбачаємо, що це вже буде відповідальністю областей і вони самі визначатимуть там де люди хочуть подорожувати.
- За чий кошт реалізовуватимуться проекти між двома країнами?
- Сьогодні (28 березня - ред.) Україна приєдналася до нового фінансового інструменту Європейського Союзу. Пані Віолета Бульц та віце-президент Європейського інвестиційного банку закликали Україну максимально використовувати цей інструментарій. Це можливість співфінансування інфраструктурних прикордонних проектів, а також мережі TNT. Всього Європейський Союз закумулював близько 24 мільярдів євро. Це в першу чергу для країн держав-членів ЄС, але право доступу до цього інструменту отримала й Україна. Я дуже вдячний Брюсселю за такий тверезий і правильний підхід, бо наша мета, щоб Україна також стала повноправним членом ЄС, а для цього ми повинні бути готові не лише з точки зору верховенства права, демократії, прозорої судової системи, а й інфраструктурно. Це суттєві інвестиції і я радий, що ми не чекаємо, а вже сьогодні готові приступати до реалізації низки конкретних проектів.
- Про які суми може йти мова?
- Ми зараз готуємо з цього приводу наш pipeline. Всього Європейським Союзом затверджено 4,5 млрд євро, але це - з інших джерел. У випадку цього інструменту, про який було оголошено сьогодні, ми будемо розробляти проектні пропозиції. На мою думку, цікавим є мостовий перехід через Дунай в продовження нашої дороги Одеса-Рені, яку нещодавно здали в експлуатацію. Я би хотів, щоб в рамках цього проекту ми змогли реалізувати побудову нового мосту міст, який би дав можливість суттєво скоротити час в дорозі не тільки українцям і румунам, а мав би й важливе значення для міжнародного трафіку, для перевезення вантажів і, безумовно, пасажирів.
- На якому етапі обговорення цього проекту?
- Цей міст ще не почав будуватися, для цього зараз нам потрібна одностайна позиція Румунії та України. Я вірю, що Бухарест підтримає цю спільну ініціативу і ми зможемо після цього подати спільну заявку в Єврокомісію, отримати фінансування, розробити проект й потім перейти до будівництва.
- На коли заплановані двосторонні контакти з румунською стороною?
- Зараз Румунія більше сконцентрована на головуванні в Раді ЄС й вона опікується багатьма складними питаннями й зараз для таких переговорів складно викроїти час, але ми продовжуємо контакти на рівні робочих груп. Зокрема, на наступному тижні відбудеться низка переговорів по безпековій ситуації, по інших регіональних питаннях. Я сподіваюся, що в червні, коли ми будемо офіційно відкривати поромну переправу через Дунай, можливо й раніше, в травні коли в Одесі проходитиме 23-24 травня засідання високого рівня транспортного діалогу Україна-ЄС, там буде й наш румунський колега і ми зможемо побачитися.
- Тобто, відкриття переправи заплановано на червень?
- Червень-липень.
- Чи змінився підхід Бухареста до інфраструктурних питань в рамках головування в Раді ЄС?
- Я бачу, що дороги набувають все більшого і більшого значення. Бачу, що інфраструктура набуває вирішального значення і для Європейського Союзу, бо Єврокомісія дійсно вкладає величезні кошти в її покращення в Східній Європі. Для нас важливо, щоб ті шляхи, які йдуть з Європейського Союзу, ми бачимо що Румунія планує прокладання автобанів до України, продовжувалися якісними дорогами і з нашого боку. Те саме і з Польщі, Словаччини.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved