Петру Гроза був одним із найскладніших персонажів румунської історії другої половини ХХ століття. Народився в 1884 році у Хунедоарському повіті (Трансільванія), отримав вищу освіту за спеціальностями права та політичної економії...
Петру Гроза був одним із найскладніших персонажів румунської історії другої половини ХХ століття. Народився в 1884 році у Хунедоарському повіті (Трансільванія), отримав вищу освіту за спеціальностями права та політичної економії в університетах Будапешта та Лейпцига. В останньому здобув докторську ступінь у 1907 році. Працював адвокатом, а в політиці був членом Румунської національної партії, яка виступала за права румунів в Австро-Угорщині, а після 1918 року був членом Народної партії та Фронту Плугатарів. У 1930-х роках став антифашистом і співпрацював із Соціалістичною партією та Угорською партією. У цей же період він наближається до комуністів, що стало вирішальним кроком у його майбутній кар'єрі.
6 березня 1945 р. радянці змусили короля Румунії Міхая I змиритися із урядом на чолі з Петром Грозою, уряд, який знищив румунську демократію. Економіка була націоналізована, політичні партії окрім комуністичної були ліквідовані, монархія усунута, а колишні політики, інтелектуали та пересічні люди були засуджені до позбавлення волі за уявні злочини. Таким чином, Гроза був важливим агентом у встановленні та комуністичного режиму в Румунії.
Після 1989 року,історики намагалися окреслити імідж Грози якнайближчий до істини, а джерела усної історії створили більшу картину. Дочка Петра Грози, Марія Гроза, була його секретаркою і головною довіреною особою. У 1995 році в інтерв'ю Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення Марія Гроза розповіла про зусилля, які докладав її батько зберегтися при владі: "Було чимало суперечливих тенденцій, що проявлялися в той період, і тоді ставилося питання аграрної реформи, якому він приділив великої уваги. Потім, іншими питаннями були Трансільванія та події в Клужі. Аграрна реформа його дуже хвилювала, оскільки він не обіймав варіант колективізації, протягом років він зрозумів, що ця земля означає для румунського селянина. Але, на жаль, певні обставини нав'язали певні ситуації. Також він приділяв уваги відносинам із сусідами, тому що сказав: "Нам треба жити в хороших відносинах з сусідами". Тому він проводив візити до всіх навколишніх країн, особливо до Москви. Я побувала з ним у Москві, але Сталіна я не бачила, бачила лише Дімітрова. Я пригадую вечір, який я провела у Москві, в оперному театрі. І моєму батьку також подобалася симфонічна музика, а в Великому театрі мали місце виняткові вистави, і ми ходили в оперу ввечері. Першого вечора ми стояли у ложі і до нас наблизився сталінський посланець, який запросив мого батька до Сталіна. Він пішов і провів зі Сталіном довгу розмову. Тоді були обговорені багато питань стосовно майбуття Румунії."
Дипломат Памфіл Ріпошану був членом Селянської національної партії лідером якої був Юліу Маніу, демократичної партії, чиї члени найбільш постраждали від комуністичних репресій. Він був другом дитинства Грози, але у них були різні політичні погляди. Ріпошану розповів у 1995 році, як прийшов до влади його друг в березні 1945 року: "Я знаходився у будинку Уряду, у березні, коли йшли дискусії, дуже просунуті, щодо створення коаліційного уряду. Гроза покликав мене подивитися у вікно, і тоді я бачив російські танки на бульварі Перемоги (Каля Вікторієй). Нарешті, він запитав мене: «Що ми робимо?» Між часом повідомляють нам, що у будинок уряду увійшов радянський посланник Вишинський. Він прийшов у супроводі російського генерала, який добре розмовляв румунською та перекладав. Вишинський сказав Грозі: "Я приніс вам послання з боку великого Сталіна, який просить вас сформувати уряд. Тому що, якщо ми сформуєте уряд, то вся Трансільванія буде належати Румунії». Московська конвенція, підписана Вішояну, передбачала, що «вся Трансільванія або найбільша її частина повернеться до Румунії». А Вишинський сказав«ціла Трансільванія». Гроза відповів Вишинському:«А що на це каже шеф Сталін?» Вони зателефонували Сталіну з будинку уряду, і Сталін відповів: «Передайте Петру Грозі, що якщо він сформує уряд, то через 48 годин вся Трансільванія належатиме Румунії."Гроза був дуже-дуже червоним в обличчі і дуже схвильованим".
У ті напружені моменти, прийняті рішення вирішили майбутнє Румунії. Памфіл Ріпошану: "Румунія страждала від трагедії поділу Трансільванії через пакт Ріббентропа-Молотова. Половина Трансільванії була угорською. Гроза каже мені: "Я відправляюсь до Королівського палацу, щоб сказати королю про те, що погоджуюсь на це. Ти поговори з паном Маніу про те, що тут сталося». Ми домовилися, щоб від королівського палацу ми відправимося до Маніу, який жив навпроти парку Чішміджіу. Я розповів Маніу про те, що сталося з Вишинським, і він дуже засмутився. Через дві години прийшов також Гроза, він був дуже схвильованим. Гроза попросив Маніу супроводити його у цьому демарші, тобто створити уряд. Маніу відповів йому: «Моя партія не братиме участь в урядуванні. Раджу й вам не брати участь. Шкода вашого іміджу!» Гроза тоді розлютився і почав бити кулаком об стіл в кабінеті Маніу, відповівши: "Пане Маніу, якщо я можу допомогти моїй країні хоча б на 5 хвилин, то мені байдуже іміджу! Мої діти можуть змінити свої прізвища!" І ось так відбулася зміна".
Петру Гроза помер у 1958 році, у віці 73 роки. Але режим, встановленню та консолідації якого він сприяв, протримався в Румунії ще 31 рік.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved