Румунська школа, яка в останні двадцять років застрягла у вихорі постійних змін, останньою з них будучи нещодавно оголошена реформа навчальних програм, намагається впоратися з викликами XXI століття.
Румунська школа, яка в останні двадцять років застрягла у вихорі постійних змін, останньою з них будучи нещодавно оголошена реформа навчальних програм, намагається впоратися з викликами XXI століття. Одним з них є самооцінка освітньої системи, тобто оцінка якості роботи вчителів та якості знань учнів і студентів.
Нещодавнє дослідження, проведене румунською владою у співпраці з ЮНІСЕФ та ОЕСР (Організації економічного співробітництва і розвитку в Європі) зосередилося на аналізі й оцінці системи освіти загалом. У відповідності до положень чинного закону про освіту, діти системи загальної середньої освіти проходять кілька етапів оцінки починаючи з II-го класу, потім у ІV-му, VI-му, а кульмінує все Загальнонаціональним оцінюванням у VIII-му класі, що впливає потім на вступ до ліцею.
Проте, загальнонаціональне оцінювання, що вважається найважливішим іспитом шкільного життя до 14/15 років, викликає чимало суперечок. Про деякі з них розповіла член Національної ради учнів Йоана Белтерецу. «Що стосується нашої оцінки, Національна рада учнів неодноразово наголошувала на тому, що занадто часто, основна увага приділяється питанням, що є предметом національних іспитів. Ці іспити, в їх нинішньому вигляді, сприяють у більшій мірі запамятовуванню на шкоду логічному мисленню. Близько 40% румунських учнів у віці 15 років неграмотні, судячи з останніх результатів PISA. Хоча вміють читати, вони не розуміють прочитаних текстів через методи викладання і навчання, що засновані переважно на запам'ятовуванні.»
Якщо протягом шкільних років, діти і молоді люди проходять різні процедури оцінювання знань, вони б хотіли, у свою чергу, проводити оцінку того, як їх вчать і як до них ставляться у школі. Йоана Белтерецу. «Ми вважаємо ще недостатньою участь учнів до внутрішньої оцінки. З того, як представник учнів бере участь у роботі шкільної ради та комісії з питань оцінки, забезпечення якості освіти та боротьби з насильством, у 97,5% випадків учні не мають можливості висловити свою думку, а іноді їх навіть не запрошують на відповідні засідання. Всі мають дотримуватися чинного законодавства і забезпечувати права учнів та їх представників. Ми вважаємо абсолютно необхідним подолати стадію формальної оцінки і почати сприймати її як механізм, що може підвищити якість системи освіти на користь всіх.»
Спосіб в який процес оцінення навчання може бути ефективним засобом став темою дослідження «Оцінка й аналіз системи освіти в Румунії», проведеного ЮНІСЕФ у співпраці з Організацією економічного співробітництва і розвитку в Європі. Реалії в румунській освіті, на жаль, не є втішними. У 2015 році в порівнянні з 2012 роком румунські учні домоглися прогресу в рамках міжнародної програми PISA. Але в розділі «Наука», наприклад, 38,6% дітей у віці 15 років були нижче 2-го рівня, тобто нижче базового рівня, якого діти мають сягнути до кінця обов'язкової середньої освіти, щоб ефективно діяти в суспільстві знання. Виходячи з цього, постає запитання, як можна за допомогою іспитів і контрольних завдань зрозуміти не тільки реальний рівень знань учнів, а й допомогти їм поліпшити свої результати? Згідно з висновками авторів дослідження, відповідь полягає в гнучкості системи освіти. Школа повинна стати не тільки місцем досягнення виняткових результатів, і Румунія продемонструвала свою здатність на це, а й інклюзивним закладом, в якому всі учні набувають навички і знання, необхідні на ринку праці.
На цьому треба зосередити увагу, - зазначив Андреас Шлейхер, директор ОЕСР. «На початку 2000-х років, Румунія не мала жодного незалежного органу оцінювання шкіл. Сьогодні, однак, в Румунії вже діє потужний центр оцінки та тестування. Але, мабуть, найголовнішим є те, що Румунія є одним з небагатьох прикладів прогресу в Європі. Нові програми були узгоджені з устремліннями XXI-го століття. Вони надають кожній молодій людині можливість поглибити знання, набути навички і розвивати критичне мислення, необхідне для подальшого життя в суспільстві майбутнього. Але, водночас багато чого в галузі освіти діє скоріше теоретично, ніж практично. Частина інфраструктури та багато вчителів не пристосовані до потреб XXI-го століття. Національні іспити все ще визначають майбутнє учнів на основі жорсткого набору академічних знань і це ще з 14-річного віку. Але ми вважаємо це застарілим і несправедливим.»
Румунська влада вважає найбільш важливим аспектом висновків дослідження ЮНІСЕФ-ОЕСР те, що «ці оцінки середньої освіти мають формувальний характер, а не рейтинговий». Говорить міністр освіти Павел Нестасе. «Ми повинні змінити наш підхід і сприймати оцінку: учнів, вчителів, шкіл і системи, як можливість отримати зворотній зв'язок і вживати необхідних заходів для підвищення якості навчального процесу, зосередженого на учнях. Ми хочемо мати вчителів, готових до формувальної оцінки, яка проводиться під час звичайних уроків, а не тільки за підсумками контрольних робіт, іспитів або національних іспитів. Таким чином буде зменшено тиск на учнів і дозволить показати свій рівень знань і тим, хто зазвичай важко справляється із контрольними. Тому дуже важливим елементом цієї доповіді є формувальна оцінка. В кінцевому рахунку, цей тип оцінки повинен привести до створення персоналізованих підходів до подальшого навчання учнів. Ми в даний час проводимо оцінку, але не у всіх школах здійснюється й друга складова, а саме використання результатів оцінки та персоналізація навчального процесу та його зосередження на кожному учні.»
У цьому сенсі Міністерство освіти вже працює над кількома програмами для систем середньої та вищої освіти, спрямованими на оцінці результатів учнів або студентів, з одного боку, та вчителя або викладача, з іншого. Фінансуватимуться вони коштами з фондів Європейського Союзу.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved