Напередодні виборчого марафону, через який Румунія пройде цього року, з виборами до Європарламенту та місцевими виборами 9 червня, президентськими виборами у вересні та законодавчими у грудні, у парламенті була започаткована ініціатива «Молодь голосує», спрямована на заохочення молодих людей голосувати та просувати порядок денний своїх пріоритетів. На заході було презентовано повне дослідження “Молодь Румунії у виборчому 2024 році”.
Серед проблем, про які повідомили респонденти, – відсутність добре оплачуваної роботи, якість системи освіти, проблеми, пов’язані з рівнем життя. Щодо рівня довіри до інституцій, то на першому місці – університетське середовище, якому 56% молодих людей довіряють на високому або дуже високому рівні, далі йдуть Європейський Союз (51%), армія (50%) та НАТО (50%). Серед інституцій, які користуються низьким рівнем довіри серед молоді – преса і, насамперед, політичні інституції: Адміністрація Президента, Уряд, Парламент та партії.
Молоді люди критично ставляться до певних аспектів функціонування держави, таких як передбачуваність, справедливість, незалежність та орієнтація країни на своїх громадян, показує також дослідження. Відсутність надії змушує двох з трьох молодих людей розглядати можливість тимчасової або постійної міграції з Румунії, причому 68% вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Основними проблемами, які, на думку більшості молодих людей, викликають занепокоєння щодо їхнього становища в Румунії, є відсутність можливостей на ринку праці, низька якість освіти, пороки та рівень життя.
Як і очікувалося, соціальні мережі очолюють список джерел інформації для молодих людей. 4 з 10 молодих людей кажуть, що отримують інформацію з таких джерел, як Facebook, TikTok, Instagram, WhatsApp. Інтерес молоді до політики є низьким. Найважливішими вважаються президентські вибори. Явка виборців, як повідомляється, дуже висока, але вона може змінитися на виборчих дільницях. Трохи більше 25% молодих румунів проголосували на парламентських виборах 2020 року, а найвища явка серед молоді за останні 8 років була на виборах до Європейського парламенту 2019 року, коли проголосувало понад 40%. Вибір “меншого зла” – це питання, на яке вказали 4 з 10 респондентів.
“Молодь голосує” – це не ініціатива однієї людини або однієї особи, а проєкт цілого покоління, підкреслив Александру Манда, засновник та організатор заходу. На його думку, головний висновок полягає в тому, що кожен четвертий молодий румун каже, що не визначився і не знає, за кого голосуватиме на цьогорічних виборах. Ймовірно, найбільшою проблемою є те, що багато молодих людей не бачать свого майбутнього на батьківщині, не тому, що вони не хочуть цього, а скоріше тому, що система побудована таким чином, що вона не відповідає їхнім потребам, вважає соціолог Дан Журкан, науковий директор Румунського інституту оцінки та стратегії (IRES). Опитування IRES було проведене в березні серед 800 молодих респондентів, з похибкою 3,5%.