Встановлений примусово в Румунії наприкінці війни, комунізм проник, теж примусово, і у мистецьке життя, запровадивши, наприкінці 1940-х років, так звану доктрину соціалістичного реалізму або пролеткультизму. Мистецтво, в тому числі література, повинні були відзеркалювати перемогу селян і пролетарів в класовій боротьбі, яку ввели вони з представниками поміщиків. Письменники, якщо хотіли, щоб їхні твори бути опубліковані, повинні були відмовитися від своїх естетичних ідеалів і писати за правилами періоду. Не дивно, що надруковані тоді тексти не мали великої літературної цінності. Тим не менше, у той період, з’явився молодий письменник, який раптом, спрямував румунську літературу до її притаманних смислів.
Його звали Марін Преда, народився він у селі Сіліштя-Гумешть, Телеормаського повіту, в 1922 році. Тож 5 серпня йому мало виповнитися 92 роки. Літературознавець та історик літератури Іон Богдан Лефтер розповідає: “Він походив з відносно бідної сімї, хоча й тут можна віднайти деякі нюанси. Ми знаємо з літературного преображення його сімейного життя, романа “Моромети”, що його батьки мали трохи землі і худоби навколо хати і, що належали вони скоріше до категорії “селян середняків”, яких комуністи назвали «кулаками» і пригноблювали. Преда не вчився у вищоосвітніх закладах. Він закінчив середню школу, потім педагогічний коледж, а під час війни, коли йому було 18 – 20 років, приїхав до Бухареста. Тут, щоб вижити, почав писати статті”.
Джерелом натхнення Маріна Преди було сільське життя, тому його перші твори були співзвучними з новою пролеткультизькою теорією. Тому, письменнику вдалося швидко проникнути в культурне середовище, близьке комуністичній владі, і у його творах, Преда знав, коли йти на певні поступки і, коли дотримуватися безперешкодно своїх естетичних ідей. Іон Богдан Лефтер: “Зі своїм життєвим і сімейним досвідом, Преда зміг писати і те, що він хотів, а також не заважати комуністам. У молоді роки, Марін Преда писав твори на селянські теми без політичного забарвлення, але написав і декілька пролеткультистських творів, що є текстами без естетичного значення. Однак, на захист письменника, можна сказати, що він не написав багато таких текстів, і що їх можна віддалити від решти творів. Ті два твори були написані в 1949 і 1952 роках, тобто на початку румунського сталінізму. Потім настає період першої відлиги у Москві, після смерті Сталіна в 1953 році. Преда користується цією відлигою і в 1955 році виходить друком перший том роману “Моромети”, шедевр, який тільки, на перший погляд, відповідає ідеологічним стандартам періоду тим, що розповідає про селян та про їх конфронтації з до комуністичною владою. Преда написав великий роман про життя селян на півдні Румунії.”
Престиж цього автобіографічного роману “Моромети” буде настільки великим, що він підкріпить як літературну репутацію Маріна Преди, так і його місце серед привілейованих людей комуністичного режиму. Він стає членом Румунської академії, директором видавництва Картя Роминяске” і депутатом Великих національних зборів. Водночас, продовжує писати сміливі для свого часу романи. У 1980 році виходить роман у трьох томах “Найулюбленіший серед людей”, книга, яка, за словами літературознавця Іона Богдана Лефтера, ставила під сумнів всю комуністичну систему. Але в тому ж році, 16 травня, Марін Преда покидає цей світ. Іон Богдан Лефтер: “Неясні обставини його смерті можна було б прояснити тільки якщо архівні документи Служби колишньої політичної поліції Секурітатя свідчили б про те, що він був ліквідований. Але немає достатніх доказів цього. Можливо, це був нещасний випадок. Відомо, що у той період свого життя, він багато пив і, можливо, це могла бути випадковою смертю. Але смерть письменника шокувала громадськість того періоду, бо він помер передчасно, на 58 році життя.”
Якщо важливість творів Маріна Преди відома і не можна її заперечити, відносини письменника з комуністичним режимом ще не повністю відомі, і розшифрування їх залежить від вивчення архівів колишньої Секурітате.