САМІТ СКУ – Представники українських спільнот з усього світу зібралися в суботу, 13 квітня, на другий день Саміту Світового Конгресу Українців, який проходить у Бухаресті, в палаці Парламенту Румунії. На порядку денному такі основні теми: єдність та сила українських громад – запорука спільного успіху; українська школа за кордоном: вектор збереження української ідентичності; адвокаційна робота на підтримку України; як СКУ може наблизити перемогу; відбудова України під час війни та після перемоги. Як зазначають в СКУ ці теми відображають прагнення та зацікавленість у зміцненні та просуванні українських цінностей та інтересів у всьому світі. Представники майже 70 країн світу обговорюють цими днями шляхи сприяння зміцненню української культури, ідентичності, традицій та мови серед громад по всьому світу. Представник української меншини в румунському парламенті, голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, в інтерв’ю Румунському радіо заявив, що вибір місця проведення конгресу не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Українська діаспора є однією з найбільших у світі і налічує понад 26 мільйонів осіб, до яких додалося близько 6 мільйонів біженців після російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
ЗАРПЛАТНЯ – У Румунії середня чиста заробітна плата в лютому зросла до 4 876 леїв (близько 980 євро), що на 17 леїв більше, ніж у попередньому місяці. Про це свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики Румунії. Найнижчі зарплати, як і раніше, залишаються у виробництві одягу, а найільші – в сфері інформаційних технологій. У порівнянні з динамікою споживчих цін, середні заробітки фактично були трохи нижчими, ніж у січні, але в порівнянні з лютим 2023 року вони зросли на 14%. Мінімальна заробітна плата з 1 липня зросте з 3300 леїв до 3700 леїв (740 євро).
ВІЙНА В УКРАЇНІ – «Обстановка на східному фронті останніми днями суттєво загострилася», – заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він зазначив, що Це пов’язано насамперед зі значною активізацією наступальних дій противника після проведення в РФ президентських виборів. Київ місяцями просить своїх західних союзників надати більше боєприпасів і систем протиповітряної оборони. Але допомога закінчилася через політичний глухий кут у Вашингтоні, що змушує українських військових економити боєприпаси, – відзначають інформаційні агентства. Українським військовим також важко мобілізувати новобранців проти більших і краще оснащених російських військ.
ЄВРОСОЮЗ – Європейська Комісія направила державам ЄС пропозицію щодо продовження заходів державної допомоги в умовах кризи, спричиненої війною в Україні. До 30 червня країни ЄС можуть надати низку стимулів для обмеження негативних наслідків війни в таких сферах, як сільське господарство та енергетика. Єврокомісія прийняла таке рішення у відповідь на труднощі, з якими стикаються, зокрема, європейські фермери і після консультацій з ними за допомогою онлайн-опитування, завершеного 27 березня. Згідно з опитуванням, ринки країн-членів ЄС все ще залишаються незбалансованими через наслідки війни, а також через заходи ЄС з підтримки українського експорту сільськогосподарської продукції. Згідно з пропозицією Єврокомісії, країни-члени можуть надати державну допомогу в розмірі до 280 000 євро компаніям у сільському господарстві, до 335 000 євро – у галузі рибальства та аквакультури та до 2,25 млн євро – в інших секторах. Інший вид допомоги спрямований на компенсацію витрат на енергоносії, і тут вона в першу чергу спрямована на великих промислових споживачів.
ПРАВОСУДДЯ – Судді Бухарестського трибуналу вирішили скоротити термін ув’язнення за корупцію колишнього мера міста Бая-Маре (північний захід) Кетеліна Керекєша з 5 до 4 років. Судді взяли до уваги період, який колишній мер провів під вартою під час розслідування у 2016 році, а також час, який він провів у німецькій в’язниці після втечі з країни. Рішення було прийняте за клопотанням Кетеліна Керекєша, який подав апеляцію на вирок. Він також подав позов до ЄСПЛ проти румунської держави, стверджуючи, що йому не було забезпечено справедливого судового розгляду. У четвер тесть і теща Керекєша були засуджені до трьох років позбавлення волі умовно після спроби підкупу судді для винесення більш м’якого вироку у справі про корупцію їхнього зятя.