Аналізуючи можливі наслідки
нової пандемічної кризи коронавірусу на міжнародну систему у книзі під назвою
«Геополітика в епоху коронавірусу», автори Паул Добреску та Меліна
Чіоча наголошують на її основних наслідках як на глобальний порядок, так і на
динаміку відносин між Китаєм, Сполученими Штатами Америки та Європейським
Союзом, а також на взаємозв’язку між очікуваннями громадян та здатністю держав
задовольнити їх.
Що стосується реакції ЄС в
умовах кризи, автори книги наводять аргументи на підтримку необхідності
довгострокового стратегічного мислення, а також підвищення стійкості
Єворосоюзу. Після кризи системи охорони здоров’я настане економічна криза, а
здатність реагувати швидко виявиться ключовим фактором управління нею.
Європейським країнам доведеться проявити пристосованість, гнучкість та
здатність вчитися на досвіді інших країн. В протилежному випадку автори
вважають, що, ймовірно, виникне найбільший ризик, а саме втрата позиції
Європейського Союзу в міжнародній ієрархії та його перехід до статусу
«другорядного» міжнародного актора.
Країни,
які мали добрі результати в боротьбі з пандемією COVID-19, – це ті країни, в
яких спостерігається високий рівень довіри суспільства, громадян до влади, – зазначив
відомий американський політолог та науковий співробітник в Інституті Гувера
Ларрі Дайманд під час онлайн-дебатів на тему геополітичних наслідків
пандемії. Незважаючи на початкові побоювання, конфігурація глобальної
військової сили принципово не змінилася, хоча існували занепокоєння, що Росія,
наприклад, може вчинити наступальні кроки в Україні на тлі зосередження уваги
Заходу на боротьбі з пандемією, – додав він.
Одним з домінуючих наративних шаблонів
було ще з початку кризи твердження про те, що авторитарні держави будуть
ефективнішими, ніж демократичні, у боротьбі з пандемією. Але реальність продемонструвала
зворотне. Наприклад, там, де громадяни показали впевненість в установи та органи
влади і спроможність боротися з наслідками пандемії ситуація була кращою, аналогічно
й там, де наголос був поставлений на науку і на перевірених даних у прийнятті
рішень щодо охорони здоров’я, на відміну від країн, де панував негативізм.
Пандемія спричинила, на думку
аналітиків, які взяли участь у дискусії, все більш агресивне ставлення Китаю у
двох напрямках: дезінформація та самопросування. З одного боку, Китай масово
перейняв російські наративи з дезінформації, а з іншого – поширював інформацію
про надання гуманітарної допомоги у вигляді засобів індивідуального захисту, різним
країнам, в тому числі європейським, хоча
згодом виявилося, що багато засобів були невідповідними або не відповідали
європейським стандартам ефективності.
Андреа Кендалл-Тейлор – провідна
наукова співробітниця і директорка програми трансатлантичної безпеки Центру
нової американської безпеки, вважає, що наразі зарано говорити про те, як
виглядатимуть демократії після цієї пандемії, але зрозуміло одне: є нові
розбіжності в позиціях європейських країн щодо Китаю. «Ми бачимо, що Китай перейняв
тактику Росії. У деяких європейських країнах помітне незадоволення діями Китаю,
наприклад, у Франції уряд розкритикував Китай за дезінформацію, а посла Китаю
викликали для пояснень. У Великобританії ми бачимо, що посилюються дебати щодо доцільності
використання китайської технологію Huawei в 5G або ні, але в інших країнах,
таких як Італія, Чехія чи Іспанія, ставлення до Китаю позитивне, оскільки вони
отримали китайські маски та інші засоби індивідуального захисту. Незрозуміло,
як розвиватиметься ситуація, але все одно Китаю не потрібно заманювати всіх, йому
достатньо не допустити антикитайського консенсусу в Європі. Таким чином, Китай
отримує сприятливе середовище для просування своїх норм і цінностей, в тому
числі усередині західних демократій.»
«Росія, Китай, державні та
недержавні суб’єкти користуються або намагаються скористатися цим складним періодом
пандемії, щоб поширювати дезінформацію, і використовують для цього в тому
числі кібер-методи», – заявив в інтерв’ю
румунському телебаченню заступник генерального секретаря НАТО, ексміністр
закордонних справ Румунії Мірча Джоане. «Ми стикаємося з досить агресивними, а
часом послідовними кампаніями з дезінформації, спрямованими на підрив довіри
наших громадян до демократичних цінностей, які є основою Північноатлантичного
альянсу», – сказав Мірча Джоане.
Для посилення боротьби з
дезінформацією та фейковими новинами Євросоюз створив Європейську
обсерваторію цифрових ЗМІ, яка запрацювала 1 червня. «Дезінформація стає все більшою загрозою для нашого
демократичного суспільства і ми повинні боротися з цим явищем. Європейська
незалежна обсерваторія цифрових ЗМІ є важливим елементом нашого підходу,
допомогатиме перевіряти інформацію та покращить нашу здатність краще зрозуміти
явище поширення дезінформації в Інтернеті», – сказала з цієї нагоди
віцепрезидент Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова.
«Останні
кілька місяців знову показали нам серйозний і шкідливий вплив, який
дезінформація може мати на наше здоров’я, суспільство та економіку», – заявив
також Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, який наголосив, що
Обсерваторія стане важливим орієнтиром для європейських зусиль щодо боротьби,
викриття, розуміння та аналізу дезінформаційної діяльності в Європі.