Зубр
(Bison bonasus), найбільший наземний ссавець в Європі, який століття тому
населяв більшу частину континенту, зараз перебуває під загрозою зникнення. Його
можна зустріти досить рідко в заповідниках і лише в декількох місцях серед дикої природи. Одним з них є район гір Феґераш, у центрі Румунії, де Фонд «Conservation Carpathia» розгортає програму повернення у
природу цих величних
травоїдних тварин, що колись
були символом нашої
країни. Зубри, яких румуни більше знають із казок та історичних розповідей
користуються великою популярністю у
нас в країні. Про нього народ складав казки та легенди, художники малювали
картини із сценами полювання, а воєводи використовували його зображення у
символіці князівств та відомих сімей.
Але не лише з ностальгії докладаються
зусилля для реакліматизації зубрів на волі, як зазначив Адріан Альдя, біолог з управління фауною в «Conservation Carpathia»: Гори Феґераш є територією, яка все ще в значній мірі не
зазнала впливу людського втручання. В даний момент єдиними тваринами, відсутніми в оригінальній мозаїці цієї
території, є зубр та бобер, і отже, звідси й походить
ідея їх реакліматизації
в рамках проєкту Життя, що спрямований на створення території
дикої природи на
південному сході гір Феґераш.
Ми плануємо створити три зони, де будуть
реакліматизовані зубри, до цього часу ми вже
улаштували дві з них, і перебуваємо у фазі
улаштування третьої, куди
ми вже завели групу
зубрів, і щороку додаємо до них інші невеликі групи зубрів до п’яти екземплярів. В кінці проєкту ми хочемо мати щонайменше 75
зубрів на волі. Зубр -
парасольковий вид в екосистемі, тобто завдяки його існуванню, завдяки його втручанню у природу створюються певні ніші, в яких
поселяються різні інші види чи популяції деяких видів. Наприклад, завдяки режиму
харчування: зубри кормляться як трав’яною, так і деревною рослинністю, паростками… Отже, вони тримають відкритими пасовища та луки, які є
середовищем існування для різних інших видів.
Іншою причиною важливості присутності зубрів у їхніх древніх місцях є те, що за їх розміром та вагою (самці
можуть досягати навіть тонни), а також відстані, на яких вони пересуваться, допомагають створити стежки для інших дрібних
ссавців, таких як олені, борсуки або куниці. Крім того, черезйого гігієнічні звички, що припускають «пилові ванни», а також те що
вони труться спиною об стовбури
та чагарники. Цим самим
зубри збирають насіння у хутрі та переносять їх
до інших територій,
допомагаючи відновлювати луки та відкриті простори. Отже, він відіграє дуже
важливу роль для екосистеми, але може також допомогти розвитку місцевих громад.
Ми запитали Андрія Альдю, чи можуть зубри сприяти
просуванню туризму:
У районах та країнах, де реакліматизація зубрів
була здійсненакілька років тому, туризм розвивався дуже добре в цьому
напрямку. Особливим прикладом є Польща,
але також і наша країна – район Нямц. Так само у Брашові ми маємо заповідник зубрів, де вони не
живуть на волі, та у зоні
Вама Бузеулуй. Їх
привозять з різних місць і центрів, чи з центрів розведення, чи то із європейських
заповідників, а також з нашої країни. Проблема витрат є досить
різноманітною.
Залежить від того як кожен
фермер розуміє покривати свої
витрати. У нас, в рамках проєкту є
бюджет, і ми повинні його дотримуватися,
але є також країни або центри, які просто дарують нам зубрів, тому що вони
згодні з ідеєю їх реакліматизації
на волі.
Фонд
має європейське фінансування, але також використовує власні кошти. Що
стосується взаємодії з
людьми, зубри не
представляють безпосередньої небезпеки, але вони можуть стати агресивними, коли
відчувають загрозу. Ось чому туристам не слід підходити до зубрів, щоб
сфотографуватися з ними,
не годувати їх і триматися
від них на відстані не менше 100 м. Водночас зубри також
можуть завдати шкоди, якщо в пошуках кормів вони наближаються до сіл, до сільськогосподарських угідь чи
сіножатей. Тому райони реакліматизації
були обрані подалі від людських поселень, щоб уникнути взаємодії. Щоб запобігти
будь-якому можливому конфлікту з цією могутньою твариною, охоронці фонду
патрулюють територію та постійно стежать за пересуванням зубрів, їх станом здоров’я, присутністю та взаємодією з
іншими дикими видами.
Рейнджери втручаються, щоб прогнати зубрів, якщо вони
наближаються до громад. Крім того, в екстремальних погодних умовах рейнджери
можуть привозити додаткових кормівдо місць підгодівлі, куди часто приходять ці тварини. Щоб уникнути будь-якого
невдоволення місцевих жителів, Фонд «Conservation
Carpathia» пропонує електричні
огорожі, що надаються людям, які мають проблеми із наближенням зубрів.
Надзвичайно приємна несподіванка сталася восени 2020 року, коли в горах Феґераш можна було
побачити перше теля зубра, яке росте і розвивається без
проблем.