Александру Цигара-Самуркаш
(1872-1952) – одна з важливих постатей румунської національної культури,
етнограф, музеєзнавець та культурний
журналіст, забута в роки комуністичного режиму в Румунії. Близький родич
королівської родини, короля Румунії Кароля І (1839-1914), він заснував у 1906
році Національний музей, ядро сьогоднішнього Національного музею
румунського селянина.
З 2022 року в Національному музеї
румунського селянина проходить виставка, яка вшановує особистість його засновника,
виставка, про яку ми поговорили з Вірджілом Штефаном Ніцулеску, директором Національного музею румунського селянина: «Александру Цигара-Самуркаш, який також написав фундаментальну для нашої культури книгу
Румунська музеографія, – це той, кого ми вшанували минулого року, в
150-ту річницю від дня його народження та
70-ту річницю від дня його смерті. Він був
вшанований цією виставкою, яку ми відкрили 24 листопада 2022 року. Але хоча
спочатку ми хотіли закрити виставку через шість місяців, ми зрозуміли, що,
по-перше, ми ще не готові знову відкрити постійну експозицію, а по-друге, на
цій виставці Александру Цигара-Самуркаш,
засновник Національного музею ви можете побачити багато об’єктів, які ви
ніколи раніше не бачили. Тому що всі експонати на виставці, окрім кількох, які є частиною родинної колекції та
музейної колекції й мають меморіальну
роль, є особистими речами, які належали Самуркашу, всі
інші предмети, які були зібрані ним, були передані до фондів музею. Деякі з них
експонувалися на виставці, яку він сам організував у роки після Першої світової
війни. Інші ніколи більше не виставлялися, з різних причин їх не можна було
виставляти, вони залишилися в сховищах. І ми хотіли їх представити публіці, зробити їх доступними для
громадськості, тому що, на жаль, дуже мало відомо про Цигара-Самуркаша.»
Вірджіл Ніцулеску, директор Національного музею
румунського селянина із захопленням описав особистість засновника Музею румунського селянина Александру
Цигара-Самуркша: «Він був абсолютно видатною особистістю національної
культури, людиною багатьох талантів, людиною, яка зробила багато речей. Я запитував себе, коли він встигав робити так багато речей? Тому що він був не тільки
директором цього музею з 1906 по 1946 рік, тобто 40 років, але він був також
директором Королівських фондів. Він був
директором культурних видань, він подорожував по всій Румунії, щоб
фотографувати і збирати різні об’єкти. Він відвідав багато країн, особливо Італію та
Німеччину. Він був німецьким культурним діячем. Там він отримав докторський
ступінь.»
На думку менеджера Національного музею румунського селянина Вірджіла Ніцулеску важливо запамятати наступне про Цигару-Самуркаша та колекцію,
яку він залишив румунській культурі: «Важливим стосовно Цигару-Самуркаша, є те, що відрізняло його від усіх інших музеєзнавців,
які збирали такого роду культурні цінності, а саме,
що він не вважав себе етнографом і намагався збирати об’єкти, які він називав
прекрасними. … І Цигара-Самуркаш
намагався поставити, так би мовити, в опозицію мистецтво, яке він вважав
національним, тобто ті предмети, зроблені анонімними румунськими селянами, але
які були дуже гарними, він намагався
поставити це мистецтво в опозицію до західного мистецтва… Іншими словами, він
вважав, що те, що дає нам нашу ідентичність, те, що робить нас румунами, це
мистецтво, створене анонімними селянськими творцями. … Такою була й колекція, яку він створив, і наш музей до сьогоднішнього дня
позначений його способом мислення. Всі наші колекції – це колекції гарних предметів, не обов’язково репрезентативних. …
Наш музей має унікальну колекцію в тому, як були зібрані об’єкти.»
Що принесла виставка в Національному музеї румунського
селяниназ культурної точки зору? Вірджіл Ніцулеску: «Я хотів би додати, що Александру Цигара-Самуркаш мав майже ренесансний світогляд. У
нього була величезна культура, він був людиною, яка цікавилася всім, що
відбувалося навколо нього, в четате,
як кажуть, в румунській культурі. … Така особистість була забута після
комуністичного перевороту 30 грудня 1947 року і була забута навмисно. … І
тепер, відколи відкрилася ця
виставка, … й ми вирішили тримати її рівно до того часу, поки буде відкрита постійна експозиція, ми помітили,
що все більше і більше людей почали цікавитися особистістю Цигара-Самуркаша і почали більше говорити про нього в публічному
просторі.»
На завершення нашої дискусії, директор Національного музею румунського
селянина Вірджіл Ніцулеску поділився з нами наступним: «Хоча, з одного боку, ми хотіли би відкрити постійну
експозицію якомога швидше, навіть протягом 2024 року, з іншого боку, ми повинні сказати, що нам буде важко попрощатися з цією тимчасовою виставкою, присвяченою
Цигарі-Самуркашу. Однак мушу сказати, що
деякі з об’єктів, які були розміщені на тимчасовій виставці, залишаться і в
постійній експозиції, тож наша публіка зможе побачити їх там знову якнайшвидше
у 2024 році.»