Поява Інтернету відкрила
людству цифрову епоху, швидкий доступ до інформації справив потужний вплив на
те, як ми навчаємось і розвиваємось, а також дав змогу створити нові бізнес-моделі. Завдяки пошуковим системам або
спеціалізованим веб-сайтам інформація стала набагато доступнішою для всіх.
Заходити на віртуальні сторінки стало звичайною справою і ми можемо практично миттєво спілкуватися з людьми, які
перебувають за тисячі кілометрів від нас. Завдяки швидкому доступу до
інформації ми можемо користуватися знаннями і досвідом без обмежень у часі
і просторі.
Інтернет, рухомий зростаючими обсягами онлайнової інформації, торгівлі, розваг
і послуг соціальних мереж, продовжує зростати. Але є і зворотний бік медалі:
поряд з перевагами Інтернету
ми також стикаємося з проблемами в галузі безпеки та конфіденційності даних.
Аналіз історії Інтернету показує, що він бере свій початок у
спробах створення та об’єднання комп’ютерних мереж, що виросли з досліджень і
розробок у Сполучених Штатах і включали міжнародне співробітництво, зокрема, з
дослідниками з Великої Британії та Франції. Це сталося десь на початку 1960-х
років, а через 10 років призвело до появи протоколів для роботи в Інтернеті, де
кілька окремих мереж могли бути об’єднані в «мережу мереж». Історія також зазначає, що комерційні
інтернет-провайдери почали з’являтися наприкінці 1980-х років. А також те, що
дослідження, проведені в центрі
CERN
у Швейцарії британським комп’ютерним вченим Тімом Бернерсом-Лі в 1989-90 роках,
призвели до створення Всесвітньої павутини, яка зв’язала гіпертекстові
документи в інформаційну систему, доступну з будь-якого вузла мережі.
Із середини 1990-х років Інтернет справив революційний вплив на культуру,
торгівлю і технології, включно зі зростанням майже миттєвого спілкування за
допомогою електронної пошти, миттєвого обміну повідомленнями, телефонних
дзвінків за протоколом VoIP, відеочатів і Всесвітньої павутини з її
дискусійними форумами, блогами, соціальними мережами і сайтами
інтернет-магазинів. У цьому вирі дедалі більші обсяги даних передаються на
дедалі вищих швидкостях оптоволоконними мережами.
Журналіст Іон Вачу, голова Ради з цифрової трансформації, у розмові з
журналістами Радіо Румунія розповів про вплив Інтернету на повсякденне життя: «У
банківському секторі він запровадив віртуальні гроші, звісно, через картку, а
сьогодні це призвело до віртуальної валюти. У промисловості він фактично
привніс ці зв’язки в робототехніку і ви можете працювати віддалено. У
сільському господарстві є безліч застосувань; немає жодної галузі ринку в
промисловості, на яку б не вплинув, позитивно вплинув, я б сказав, Інтернет.
Адже що таке Інтернет насправді? Мережа мереж, найбільша мережа на планеті і
вона вийшла за межі планети. Тому що у нас є інтернет у супутниковому зв’язку, у
нас є інтернет просто на краю Чумацького Шляху.»
У період з квітня до вересня 1993 року, – згадує Іон Вачу, – розпочався
зліт румунського Інтернету і більшість користувачів у Румунії задовольнялися
електронною поштою, найактивнішими галузями були академічні та дослідницькі
кола. Тому перша мережа Інтернету в школах й університетах з’явилася в 1993
році, а широкосмуговий Інтернет став доступний з 2000 року, по коаксіальному
кабелю, – сказав Іон Вачу. Дані показують, що через 30 років після появи
інтернету в Румунії країна входить до першої десятки в світі за швидкістю
інтернет-серфінгу. За цією провідною позицією стоїть десятирічна робота румунських
фахівців, які займалися розвитком комунікаційних мереж.
Яким є майбутнє Інтернету в Румунії, які основні виклики та можливості
стоять перед нами, що станеться найближчими роками? Іон Вачу розповідає: «Ми є
свідками 10 актуальних тенденцій у розвитку Інтернету і це будуть: Інтернет
речей, про який всі знають, що означає збільшення зв’язності та
взаємопов’язаності розумних об’єктів і пристроїв у різних секторах, таких як
охорона здоров’я, транспорт, промисловість. Щойно я прочитав новину про те, що
6G вже вдалося з’єднати непідключені об’єкти через супутник за допомогою
функції, подібної до радара. Тож, по суті, у нас теж будуть непідключені
об’єкти, тож вам не обов’язково бути в Інтернеті, щоб бути під’єднаним, ви
можете бути під’єднані в майбутньому, починаючи з 2030 року, також через 6G.
Потім друге – 5G і високошвидкісні мережі, які в Румунії, згідно з усіма даними
ANCOM на сьогодні, досягли 3%, тож нам є над чим працювати. Третє – Edge
computing, тема, якій у Румунії приділяється дуже мало уваги і це означає
розвиток інфраструктури розподілених обчислень, що дає змогу обробляти дані та
ухвалювати рішення ближче до користувачів, тобто набагато простіше та дешевше
мати дані та все, до чого ви маєте доступ поруч, біля себе. Четверте – штучний
інтелект і машинне навчання, всі говорять про це, але це набагато давніше
явище, ніж ми собі уявляємо і воно тільки зараз виривається назовні. П’ять -
віртуальна і доповнена реальність, також відома як VR, AR. Шість – використання
технологій для надання інтерактивного та імерсивного досвіду в різних
середовищах, як наприклад ігри, туризм та освіта.»
Потім, – додає Іон Вачу, – блокчейн і криптовалюти, хмарні обчислення та
хмарні послуги, які стануть основою, інфраструктурою нових послуг, кібербезпека
та захист даних, квантові обчислення, щодо яких тут уже зроблено перші кроки, а
також цифрове регулювання та політика, про які мало хто говорить, але це треба
робити і робити мудро.