Сьогодні ми розповімо про вокальний гурт «Веселка» з села Луг-над-Тисою Марамороського повіту. За
період свого існування вокальний гурт «Веселка» став добре відомим і користується великим
успіхом на регіональному та національному рівнях. Гурт заслуговує на велику подядку за збереження українського фольклору, за розвиток
народної музичної творчості та за високий рівень виконавської майстерності.
https://api.soundcloud.com/tracks/1747980837
Душа вокального гурту – Анна Самбор, вміла керівниця і талановита виконавця, вчителька пенсіонерка української мови, членка Ради Союзу українців Румунії. Пані Анна Самбор з любязністю погодилась дати інтерв’ю ВСРР про роботу вокального гурту «Веселка» та про його роль у збереженні та просуванні української культурної спадщини.
– Шановна пані Анна Самбор, коли був створений вокальний гурт «Веселка» та хто
був його засновником?
– Гурт «Веселка»
був заснований у 90-их роках збирачкою фольклору, поетесою, вчителькою Марією
Чубіка.
– Хто
входить до складу гурту?
– До його складу входили жінки різних професій і віку. Це були вчительки лужанської школи. До речі, можу сказати, я єдина учасниця, яка залишилася
до цього часу. З часом склад гурту змінювався, на даний час до його складу входять вчительки різних професій, які проживають у Лузі, жінки-пенсіонерки з села, та в
останній час нам вдалося залучити і декількох молодих осіб різних професій. Всіх нас
об’єднує любов до пісні, яку ми стараємось передати молодому поколінню. Мушу уточнити,
що ніхто з нас не викладає музику.
– Як вам вдається залучати молодь до вокального гурту?
– Радує нас те,
що до нас долучились і молоді особи, які захоплюються співом. Вони приємно наслідують наш приклад, вони захоплені нашими успіхами і тим, що наші
виступи гарно оцінені публікою.
– З яких пісень складається репертуар вокального гурту
«Веселка»?
– Репертуар наш
дуже багатий і різноманітний. Ми стараємось співати пісні на тематику
події, яку організує на той час СУР. Співаємо давні українські народні пісні такі як:
«Ой у вишневому саду», «Тиха вода», «Іванку, Іванку», «Ой, не світи
місяченку». Також виконуємо давні луханські пісні, які виконувалися на
весіллях: «Дала мені мати корову», «Ой, не жалуй, моя мила, як я п’ю», «Через
річенку, через болото», а також лужанські коломийки: «Подивися моя мила», «Та я в мами одна
була». До дня вшанування памяті ветеранів війни співаємо такі пісні як:
«Чия хата соломою крита», «Їхав козак на війноньку», «Ой, козаче, куди йдеш». Також виконуємо народні балади «Зацвіла калина» та «Летіла
зозуля». На Різдво, в церкві, ми співаємо лужанські давні, але і нові колядки. Цього року на Фестивалі колядок у Сігеті ми виконали давнюлужанську віншованку «Ой завіяли буйні вітрови». Репертуар наш дуже багатий, і не можу згадувати тепер всі пісні. За фінансовою
підтримкою СУРу в 2023 році були зняті два відеокліпи на пісні «Зацвіла калина»
та «Летіла зозуля». Це дві так би мовити наші емблемні пісні. Спочатку
зробили нам запис у професійній студії, де нам зробили і акомпанемент. Відеокліп на
пісню «Зацвіла калина» мав дуже великий успіх, за що ми щиро вдячні
керівництву СУРу. У пісні йде мова про нелюбу невістку тещі, яка мала єдиного
сина. Теща хоче всякими методами позбутися невістки, але син, який дуже любить свою дружину
помирає разом з нею. Теща переживає коли усвідомила нещастя і наслідок свого
вчинку.
– А в українській
народній пісні, яка також входить до вашого репертуару «Летіла зозуля», про
що йде мова?
– Відеокліп на
пісню «Летіла зозуля» ще не з’явився, але пісня також користується великим
успіхом у слухачів, завжди її сприймають зі сльозами на очах. Йде мова про нещасну долю
дівчини, яку мати віддала на чужині. Мати у вигляді зозулі прелетіла до неї,
щоб побачити, яка доля у своєї дочки. Багато пісень ми маємо і знаємо. Єдине
у нас бажання долучити до нашого гурту молодь, заохотити їх любити українську
пісню, тому що український народ у своїх піснях передав як радість, так і
смуток.
– В яких заходах брав участь гурт впродовж часу ?
– Наш гурт
виступив у всіх місцевостях Мараморщини де СУР організував події, а також ми
брали участь у різних фестивалях і були запрошенні на різні події у Бухаресті,
Сігішоарі, Тімішоарі, Араді, Тульчі, Негостині та Копешелі, де ми двічі виступали, на запрошення
покійного композитора Івана Лібера.
– На
скільки голосів співають члени гурту «Веселка»?
– Ми співаємо на
два голоса, Акапелла, публіка сприймає нас дуже гарно, з оплесками, тому що ми
єдиний жіночий гурт з Мараморощини зрілого віку з таким репертуаром.
– Де ви проводите репетиції? Як вони проходять?
– Репетиції
проводимо тепер у новому приміщенні СУРу, за що ми щиро вдячні СУру, тому що
дотепер роками ми зустрічалися по наших домівках. Не можу втратити такої нагоди
і не подякувати пану депутату, який настоював і настоює і тепер, щоб закінчити
роботи біля нашого приміщення, але ми і молодь села вже маємо де зустрічатися і
де проводити заняття.
– Для подорожей та народних костюмів необхідно і грошей. Звідки отримуєте
фінансову допомогу?
– Наші костюми
і вся фінансова підтримка походить від СУРу, за що ми висловлюємо щиру подяку.
– Які
найкращі моменти з життя гурту залишилися у
Вашій пам’яті?
– Багато у
нас приємних спогадів, які залишилися в нашій пам’яті упродовж існування гурту, а головно ті
пов’язані з поїздками на фестивалях у інших повітах.
– Що особисто
для Вас означає музика?
– Музика
супроводжувала все моє життя. Скільки себе пам’ятаю я любила співати. У мене ще
дуже багато українських пісень в запасі. Я хотіла би їх передати молодому
поколінню, але не знаю чи встигну і це вдасться мені це.
– Яким ви бачите майбутнє вокального гурту «Веселка»?
– Якщо нам
вдасться долучити молодих осіб, якщо вони будуть хотіти наслідувати наш приклад,
то я думаю, що гурт буде продовжувати свою діяльність. Я хотіла би бути
оптимістка у зв’язку з цим.
– Бажаю всім членам гурту міцного здоров’я, багато успіхів та щоб ви всі надалі несли в серця людей скарби українського народного мистецтва.
– Я вам
щиро вдячна за вашу підтримку за те, що ви стараєтесь передавати наші пісні ваших слухачам. Всього вам найкращого!