Флорентіна Балош, голова Асоціації
Бочка з усмішками, є давнім другом ВСРР, оскільки ми представили декілька
її благодійних ініціатив і не тільки. Сьогодні вона привертає нашу увагу
далекоглядним проєктом, спрямованим на підтримку молодих людей з різними вадами,
які вже не відвідують школу, щоб підготувати їх до життя і, до певної професії.
Флорентіна розповіла нам історію
цієї ініціативи: «Проєкт називається «Дім Флорентіни», це проєкт, який
планується реалізувати в першому півріччі. В основному ми орієнтуємося на
дітей, які закінчують 10 класів, діти з різними вадами навчаються до 10 класів, після
цього частина з них може продовжувати навчання, але тут дуже багато залежить
від здібностей, від того наскільки дитина здатна. У нас також є батьки, які супроводжують
дітей. Дім Флорентини адресується всім тим, хто не має вибору для своїх дітей. Вони вже
дорослі, їм офіційно виповнилося 18 років, і вони практично не є достатньо
зрілими, щоб подбати про себе. І тоді їм потрібна допомога. А батькам нічого
робити: як їм продовжувати своє професійне життя, своє соціальне життя? Це дуже
складно. І тому ми прийшли з пропозицією цього будинку, куди можна приводити
дитину вдень.»
Оскільки дітям із неблагополучних
сімей дедалі важче відвідувати школу, Флорентіна не зупиняється на досягнутому:
«Але ми не зупиняємося на цьому. Дійсно, 80% заходів зосереджено на цьому
сегменті, але у нас також буде «Чарівна кімната», як я люблю її називати, де ми
будемо допомагати дітям робити домашні завдання, дітям з неблагополучних сімей.
Тому що, коли ми починали цей проєкт, ми робили це з ідеєю Стоп покидати школу!.
В тому сенсі, що ми не всі генії, і що нам треба закінчити два факультети, але
кожен повинен закінчити школу, мати певну професію. І дуже важливо знати, що вони не самі, та щоб не покидали школу. А йти до
кінця, щоб у дорослому віці заробляти собі на життя.»
Це тривалий процес, іноді без помітних
результатів, – пояснила Флорентіна, яка знає добиватися успіху: «Для дітей,
які закінчують 10-й клас, у нас немає вікових обмежень, тому що це було б
досить складно зробити. Вони всі будуть там бажані. Щодо іншого сегменту, дітей
з неблагополучних сімей, ми намагатимемося підтримувати їх доти, доки вони не
закінчать принаймні 12 класів. Вони повинні закінчити ці 12 класів! Або піти до
професійно-технічного училища, але продовжити навчання. Тож ми будемо з ними,
поки вони не закінчать 12 чи 13 класів. І я повторюю, що для особливих дітей у
нас немає вікового сегменту, тому що в кінці кінців цей дорослий так чи інакше
буде дитиною, яка потребуватиме підтримки.»
Ми запитали Флорентіну Балош, чи
розглядає вона можливість більш тісної співпраці з державною системою освіти,
можливо, в напрямку розширення таких ініціатив, як та, яку вона запропонувала: «Ми
починаємо з маленьких кроків. Ми маємо чудову співпрацю зі спеціальною школою в
секторі 6, де ми зустріли вчителів, які абсолютно віддані своїй справі, милі,
абсолютно закохані у свою професію та дітей, за якими вони доглядають щодня.
Ось так ми розробили і створили багато заходів, як минулого року, так і цього
року. І маленькими кроками ми також будемо робити заходи і в цьому сенсі, щоб
відповісти на ваше запитання.»
Як більшість ініціатив Флорентіни
Балош, ця ініціатива, в першу чергу, стосується кращого усвідомлення викликів.
Для того, щоб вирішити проблему, спочатку потрібно її детально вивчити, і цей
новий проєкт має на меті допомогти сім’ям, які піклуються про молоду людину з
інвалідністю, або тим, хто не може дозволити собі підтримувати дитину в школі,
знаючи про зростаючі вимоги освітньої системи. Але рішучість Флорентіни, як
завжди, дає нам надію!