Флорентіна Балош, голова Асоціації Бочка з усмішками говорить про проєкт, спрямований на підтримку молодих людей з різними вадами, які вже не відвідують школу, щоб підготувати їх до життя і, до певної професії.
Флорентіна Балош, голова Асоціації Бочка з усмішками, є давнім другом ВСРР, оскільки ми представили декілька її благодійних ініціатив і не тільки. Сьогодні вона привертає нашу увагу далекоглядним проєктом, спрямованим на підтримку молодих людей з різними вадами, які вже не відвідують школу, щоб підготувати їх до життя і, до певної професії.
Флорентіна розповіла нам історію цієї ініціативи: «Проєкт називається «Дім Флорентіни», це проєкт, який планується реалізувати в першому півріччі. В основному ми орієнтуємося на дітей, які закінчують 10 класів, діти з різними вадами навчаються до 10 класів, після цього частина з них може продовжувати навчання, але тут дуже багато залежить від здібностей, від того наскільки дитина здатна. У нас також є батьки, які супроводжують дітей. Дім Флорентини адресується всім тим, хто не має вибору для своїх дітей. Вони вже дорослі, їм офіційно виповнилося 18 років, і вони практично не є достатньо зрілими, щоб подбати про себе. І тоді їм потрібна допомога. А батькам нічого робити: як їм продовжувати своє професійне життя, своє соціальне життя? Це дуже складно. І тому ми прийшли з пропозицією цього будинку, куди можна приводити дитину вдень.»
Оскільки дітям із неблагополучних сімей дедалі важче відвідувати школу, Флорентіна не зупиняється на досягнутому: «Але ми не зупиняємося на цьому. Дійсно, 80% заходів зосереджено на цьому сегменті, але у нас також буде «Чарівна кімната», як я люблю її називати, де ми будемо допомагати дітям робити домашні завдання, дітям з неблагополучних сімей. Тому що, коли ми починали цей проєкт, ми робили це з ідеєю Стоп покидати школу!. В тому сенсі, що ми не всі генії, і що нам треба закінчити два факультети, але кожен повинен закінчити школу, мати певну професію. І дуже важливо знати, що вони не самі, та щоб не покидали школу. А йти до кінця, щоб у дорослому віці заробляти собі на життя.»
Це тривалий процес, іноді без помітних результатів, – пояснила Флорентіна, яка знає добиватися успіху: «Для дітей, які закінчують 10-й клас, у нас немає вікових обмежень, тому що це було б досить складно зробити. Вони всі будуть там бажані. Щодо іншого сегменту, дітей з неблагополучних сімей, ми намагатимемося підтримувати їх доти, доки вони не закінчать принаймні 12 класів. Вони повинні закінчити ці 12 класів! Або піти до професійно-технічного училища, але продовжити навчання. Тож ми будемо з ними, поки вони не закінчать 12 чи 13 класів. І я повторюю, що для особливих дітей у нас немає вікового сегменту, тому що в кінці кінців цей дорослий так чи інакше буде дитиною, яка потребуватиме підтримки.»
Ми запитали Флорентіну Балош, чи розглядає вона можливість більш тісної співпраці з державною системою освіти, можливо, в напрямку розширення таких ініціатив, як та, яку вона запропонувала: «Ми починаємо з маленьких кроків. Ми маємо чудову співпрацю зі спеціальною школою в секторі 6, де ми зустріли вчителів, які абсолютно віддані своїй справі, милі,
абсолютно закохані у свою професію та дітей, за якими вони доглядають щодня. Ось так ми розробили і створили багато заходів, як минулого року, так і цього року. І маленькими кроками ми також будемо робити заходи і в цьому сенсі, щоб відповісти на ваше запитання.»
Як більшість ініціатив Флорентіни Балош, ця ініціатива, в першу чергу, стосується кращого усвідомлення викликів. Для того, щоб вирішити проблему, спочатку потрібно її детально вивчити, і цей новий проєкт має на меті допомогти сім’ям, які піклуються про молоду людину з інвалідністю, або тим, хто не може дозволити собі підтримувати дитину в школі, знаючи про зростаючі вимоги освітньої системи. Але рішучість Флорентіни, як завжди, дає нам надію!
Асоціація університетських жінок Румунії (AFU Romania) на початку жовтня провела в Бухаресті конференцію «University Women of Europe» (UWE) 2026 — євр…
«Виїхали з країни, але ніколи не виїхали з Румунії» – так звучить підзаголовок документального фільму, автори якого досліджують, що відбувається з наш…
У комуні Троянул на заході повіту Телеорман є молодіжний центр, музей та нагороди від Nike для юнацької футбольної команди. За цією історією стоїть фі…
Робота над підготовкою досьє для ЮНЕСКО щодо печери Колібоая в повіті Біхор ведеться ще з 2017 року. Згодом документацію неодноразово доповнювали та п…
Створення національної спортивної федерації в Румунії здійснюється шляхом об’єднання спортивних клубів та повітових асоціацій за видами спорту за умов…
Трансільванська кішка – за крок від міжнародного визнання
Для породистої кішки, яка бере участь у змаганнях, краса — це не лише те, що бачить суддя. Мова йде про характер та родовід. Цього року трансільванськ…
Вони є мешканцями столиці, у районі, де завдяки містобудівним планам зараз працює безліч будівельних майданчиків. Це, здебільшого, мешканці околиць Ун…
Коливо (рум. colivă) — це традиційна ритуальна страва, що займає особливе місце в румунській культурі та духовності. Приготована з вареної пшениці, пі…