Від інфляції до відносин з МВФ
Інфляція, цінові тенденції, міжнародний фінансовий контекст перебувають в центрі уваги румунських посадовців у бюджетно-фінансовій сфері, які зобов'язалися перед іноземними кредиторами продовжити реформи і успішно завершити договори позики.
România Internațional, 12.11.2014, 12:06
Національний інститут статистики Румунії оголосив про зростання споживчих цін у вересні на 1,44% порівняно з тим же періодом минулого року. Динаміка цін дещо знімає напруженість у звязку з прогнозом інфляції, який Національний банк Румунії переглянув убік зниження з 2,2% до 1,5% цього року та з 3% до 2,2% в 2015 році.
Це явище прокоментував економічний аналітик Константін Рудніцкі: “Зараз спостерігається тенденція, що турбує Європу, а саме – дефляція, тобто зниження цін. Румунія не знаходиться в такій ситуації, тобто нам не загрожує небезпека дефляції, падіння цін, але в будь-якому випадку, ця проблема серйозно непокоїть Європу. Зниження цін призводить до втрати ринків.”
Національний банк прогнозує, що наступного року в Румунії дещо подешевшають алкогольні напої та тютюнові вироби, тоді як інші товари, на які встановлюється акцизний збір, такі як, наприклад, пальне, можуть подорожчати. Губернатор НБР Мугур Ісереску пояснив в доповіді центробанку, що прогноз інфляції був переглянутий внаслідок дефіциту попиту і дуже низької інфляції в єврозоні.
Що стосується ризиків для румунської економіки, він відзначив геополітичні події та можливе відкладення певних реформ. Румунія взяла не себе ряд зобовязань перед міжнародними кредитно-фінансовими інститутами, зокрема продовжити реформи в бюджетно-фінансовій сфері. За словами постійного представника МВФ у Румунії та Болгарії Гільєрмо Толоси в останні 5-6 років Румунія доклала значних зусиль щодо зміцнення економіки та підвищення її стійкості до різних видів шоку, але зараз дуже важливо, щоб ці результати не опинилися під загрозою.
Остання угода типу «попереджувальний стенд-бай» між Румунією та МВФ, третя за рахунком була укладена в 2009 році. У відповідності до цієї домовленості, термін дії якої закінчується наступного року і, напевно, не буде продовжена, МВФ поставив у розпорядження Румунії 4 млрд євро, які Бухарест міг використати у випадку особливих ситуацій. Водночас влітку цього року МВФ призупинив переговори щодо угоди до 16 листопада, коли пройде другий тур президентських виборів.
У жовтні Фонд переглянув убік збільшення до 2,4% прогноз зростання ВВП Румунії цього року, в той час як румунська влада прогнозує зростання на 2,8%, навіть якщо при розрахунку бюджетних показників на поточний рік передбачалося зростання ВВП у 2,2%. У 2013 році зростання економіки Румунії сягнуло найвищого показника серед країн ЄС – 3,5%.
