Жертви і матеріальні збитки через буревій на заході Румунії

Загиблі, поранені та значні матеріальні збитки: такими є наслідки буревію, що в неділю ввечері обрушився на захід, центр і північ Румунії.

Roxana Vasile, 18.09.2017, 13:15

15-20-хвилинний буревій у неділю ввечері в Румунії своєю силою був майже як
ураган – унаслідок негоди вісім людей загинули та понад 140 постраждали. Вітер безпрецедентної
сили обрушився на 15 повітів у західній, центральній та північній частинах
країни.

У понад 200 населених пунктах сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з
корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди,
розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях тимчасово перервано
водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння
дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична
інфраструктура, поїзди прибувають із запізненням, багато маршрутів поїздів – скасовані.

Багатьох людей буревій застав зненацька, коли вони відпочивали на свіжому
повітрі. На терасах великих міст, на які обрушився, сильний вітер підняв крісла
у повітря і поламав парасольки як сірники. На підтримку людей прийшли понад
1000 рятувальників, було задіяно кілька сотень одиниць пожежно-рятувальної техніки.
Найбільше постраждав Тиміський повіт, на заході країни. У зв’язку з цим у
понеділок тимчасово призупинено навчально-виховний процес у більш ніж 40 школах
в повітах Тіміш, Арад, Біхор і Клуж.

«Буревії, які обрушилися з незвичайною силою у неділю на Румунію продемонстрували
уразливість і неефективність системи попередження населення про надзвичайну
ситуацію й обмеження наслідків», – заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс. У поширеній
заяві він висловив співчуття сім’ям загиблих та побажав пораненим якнайшвидшого
одужання, додавши, що захист життя громадян і запобігання в надзвичайних
ситуаціях повинні бути пріоритетними цілями уряду. Водночас, – зазначив він, -
у внутрішньому спілкуванні між державними установами, не можна допускати
жодних збоїв.

Клаус Йоханніс зажадав від уряду пояснити, чи
були дотримані всі процедури і, якщо були упущення, хто винен в недбалості або
халатності. «Ми повинні знати чи попередження про метеорологічні явища були оголошені
своєчасно і відповідно до масштабу природних явищ», – сказав президент Румунії,
який попросив уряд вжити термінових заходів для створення дієвої системи
раннього попередження населення, а також вдосконалення процедур комплексного
управління кризами.

Прем’єр-міністр Міхай Тудосе в інтерв’ю Радіо Румунія розповів про створення
системи моніторингу та попередження небезпечних природних явищ з метою
зменшення ризиків та збитків населення: «Ніхто на цій планеті не може вжити фізичних
заходів проти буревію або хуртовини… Але починаючи з сьогоднішнього дня
пріоритетом буде створення функціональної системи попередження. Вже є ідея, яку
ми обговорили з фахівцями, про попередження через мобільну телефонію мешканців
районів, де існує небезпека виникнення таких екстремальних погодних явищ. Так
само дуже важливу роль має в цьому сенсі суспільне радіо.»

Окрім практичних висновків на національному рівні, політики також мають робити
висновки більшого географічного масштабу. Буревії, як ті, що в неділю
обрушилися на Румунію є наслідком глобальної зміни клімату. Політикам треба
серйозно задуматися про те, який саме розвиток вони хочуть: продовжуючи забруднювати
атмосферу чи домовлятися щодо скорочення викидів вуглецю…