Засідання Верховної ради оборони країни

У Бухаресті, відбулось засідання Верховної ради оборони країни, остання зустріч під керівництвом діючого президента Траяна Бесеску.

România Internațional, 26.11.2014, 12:54

Розробка і прийняття стратегії, яка б дозволила, щоб потреби в газі для Румунії та Респ Молдова були забезпечені із видобутку родовищ в Чорному морі та затвердження кількості військовослужбовців, які будуть дислоковані в 2015 році, в Афганістані та балканських державах були основними темами обговореними у ході засідання Верховного Ради оборони країни, що пройшла у вівторок. Засідання проходило під головуванням президента Траяна Бесеску; термін якого завершується 21 грудня.

Що стосується бюджету на 2015 установ з обовязками у сфері національної безпеки, Верховна рада оборони країни (ВРОК) вирішила, що його схвалення слід зробити після того, як уряд матиме чітке уявлення про ресурси, в його розпорядженні. Рада затвердила, що Армія відправить в місії за кордон 895 солдатів, на 416 воїнів менше порівняно з цим роком. У той же час, буде збільшена до 450 кількість солдатів, які будуть брати участь, в 2015 році, в рамках місії НАТО в Афганістані. Учасники ВРОК проаналізували і наслідки кризи в Україні, оцінивши, що вона завдає шкоди галуззям стратегічного інтересу Румунії, таким як морська, повітряна та економічна безпека, політичному виміру відносин з країнами регіону, з одного боку, та Росією з іншого боку.

Члени Ради прийшли до висновку, що для Румунії, є пріоритетом як зміцнення власних способів оборони, так і зовнішньої політики – підвищення ефективності відносин з ЄС і НАТО, підтримка європейського шляху Респ. Молдова і створення сприятливих рамок для зміцнення діалогу з Києвом. Оновлення Плану мобілізації національної економіки для оборони було іншою обговореною темою членами Ради. Вони також проаналізували прийняті Румунією заходи з метою реалізації режимів санкцій впроваджених на міжнародному плані в період жовтень 2013 – вересень 2014 року, і констатували, що румунські установи впровадили ці санкції за наслідками рамкового закону та секторальних врегулювань.

Румунські офіційні особи стверджують, що Бухарест може дозволити собі, економічно і соціально, посилити санкції проти Росії, оскільки 80% із споживання газу постачається за рахунок внутрішнього виробництва, і його торговельні відносини з Російською Федерацією, не перевищують 5 млрд євро.