Нацбанк підвищує прогноз інфляції
Національний банк Румунії повідомляє про стрімке зниження інфляції, але відкладає зниження облікової ставки до наступного року.
Роксана Васіле і Василь Каптару, 14.08.2026, 13:00
У другому кварталі цього року інфляція в Румунії – до речі, найвища в Європейському Союзі – зросла, головним чином, через подорожчання енергоносіїв, нафти та газу, а також деяких сировинних матеріалів, таких як добрива, алюміній і поліетилен. Конфлікт на Близькому Сході також безпосередньо вплинув на зростання цін на пальне. Однак у липні тенденція змінилася. Спостерігалося значне зниження інфляції, зокрема на тлі вичерпання прямих наслідків повної лібералізації ринку електроенергії.
Цього тижня Національний інститут статистики повідомив, що рівень інфляції в липні склав 8,16% порівняно з 10,42% у червні, і це стало першим таким значним зниженням за останні 12 місяців. Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску зазначає, що зниження має продовжитися й у серпні. Проте очолювана ним установа переглянула у бік збільшення – до 6,1% – прогноз інфляції на кінець 2026 року та зазначає, що наприкінці наступного року вона становитиме 3,4%, що також перевищує попередні очікування.
Причиною уповільнення тенденції до зниження є посуха, спека та їхній вплив на виробництво електроенергії й ціни на енергоносії, тоді як ціни на пальне також мають певний вплив. До цього, за словами Муґура Ісереску, додаються геополітичні напруження, тривалість енергетичної кризи та постійна фрагментація міжнародної торгівлі.
В економіці внутрішній попит є слабшим, приватне споживання знизилося на тлі зменшення купівельної спроможності, скорочення кредитування населення та низької довіри споживачів. Натомість кредитування підприємств зросло приблизно на 20%, а інвестиції продовжують зростати, хоча й повільніше. Ослаблення попиту сприяє зниженню інфляції, але негативно впливає на економічне зростання.
Голова Національного банку Румунії не очікує на швидке відновлення економіки та вважає надзвичайно важливим освоєння європейських коштів. Водночас торговельний дефіцит зменшився, хоча промисловість та експорт і надалі страждають від слабкого попиту на європейських ринках. НБР зазначає, що національна валюта – лей – наразі має більш гнучкий курс, а інтервенції центрального банку на валютному ринку були значно меншими, ніж минулого року.
Водночас голова НБР Муґур Ісереску наголошує, що ключова процентна ставка не буде знижена, доки інфляція не опуститься нижче її рівня. Нарешті, що стосується переходу на євро, Румунія наразі не відповідає необхідним критеріям, та їй знадобиться чимало років, щоб досягти цієї мети. Поки що, за словами Муґура Ісереску, Бухарест повинен ставити за пріоритет зниження бюджетного дефіциту до рівня нижче 3% ВВП та дотримання бюджетної дисципліни.
