Нові зміни до виборчого законодавства

Сенат Румунії 105 голосами за і 2 проти прийняв за основу проект нового закону про парламентські вибори. Головними нововведеннями є зменшення кількості народних обранців та повернення до пропорційної системи відкритих партійних списках.

Corina Cristea, 04.06.2015, 12:53

Нова редакція закону про парламентські вибори в Румунії була прийнята за основу в середу Сенатом (верхньою палатою румунського парламенту), після чого останнє слово має сказати Палата депутатів (нижня палата). Згідно з текстом законопроекту наступного року парламентські вибори пройдуть за пропорційною системою
відкритих партійних списків,
а кількість народних обранців
буде меншою ніж у парламенті нинішнього скликання, який налічує 176 сенаторів і 412 депутатів.

Закон, прийнятий переважною більшістю голосів
сенаторів, встановлює, що кількість народних обранців визначатиметься у
відповідності до загальної кількості жителів країни, тобто один депутат
обиратиметься від 73.000 мешканців країни, а один сенатор – від 168.000 осіб.
Таким чином парламент нового скликання налічуватиме 134 сенатори і 308
депутатів, плюс 8 депутатів він національних меншин, в тому числі української, і 6 народних обранців від діаспори.

Представники майже всіх політичних партій проголосували
за ухвалення цієї законодавчої ініціативи. У ході загальних дебатів в Сенаті як опозиційна Націонал-ліберальна партія, так і головна правляча Соціал-демократична
партія в унісон привітали цей законопроект.

Після прийняття відповідних поправок ми повернемося до
нормального функціонування парламенту, що обиратиметься за пропорційною
системою відкритих партійних списків, – сказав ліберал Пую Хашотті. Ця система дуже добре працювала до 2004 року і використовується в
більшості європейських країн. Парламентські вибори 2008 і 2012 років
продемонстрували неефективність чинного закону про парламентські вибори, який
викликав численні політичні суперечки, – додав Хашотті.

У новому законі про парламентські вибори виборчий
поріг становить 5% голосів виборців на загальнонаціональному рівні або 20%
голосів в щонайменше чотирьох виборчих округах. Для політичних альянсів та
блоків прохідний бар’єр зростає на 3%, якщо вони складаються з двох членів, до
чого додається по одному відсотку, якщо політичний альянс складається з понад трьох
партій, але не більше 10% голосів виборців.

Ідея реформування парламенту не нова, а кілька
місяців тому президент Клаус Йоханніс навіть провів консультації з політичними
партіями з питань виборчого законодавства. За підсумками переговорів був визначений
графік внесення ряду законодавчих змін, згідно з яким до кінця поточної сесії парламентарії
мають ухвали пакет законів про вибори, про голосування членів діаспори та про
фінансування партій. Президент закликав припинити популізм у питанні скорочення
кількості сенаторів і депутатів, підкреслюючи необхідність меншого кількісного
складу парламенту не тому, що демократія коштує дорого, а тому, що країні потрібен
більш ефективний законодавчий орган.