Протести проти закону про єдину систему оплати праці
Проєкт закону про єдину систему оплати праці продовжує виводити людей на вулиці.
Сорін Йордан і Христина Штірбець, 17.06.2026, 08:32
Проєкт закону про єдину систему оплати праці в Румунії продовжує викликати невдоволення серед різних категорій державних службовців. Опублікований для громадського обговорення наприкінці травня, цей законопроєкт пропонує повну структурну реорганізацію державної системи, що стосується ієрархії посад, шкал заробітної плати, системи надбавок та оцінки результатів роботи. Закон запроваджує нову єдину сестиму, що складається з 12 тарифних розрядів із коефіцієнтами від 1 до 8, між найнижчою та найвищою заробітною платою в державному секторі.
Водночас усі посади мають бути переоцінені на національному рівні на основі методології, узгодженої Міністерством праці, з метою усунення розбіжностей між установами та професійними категоріями. Тимчасовий міністр праці Драгош Пислару нещодавно заявив, що новий закон не призведе до зниження жодної заробітної плати, яка наразі виплачується в державному секторі, а також пенсій. Він визнав, що законопроєкт має низку недоліків, але зазначив, що шукаються шляхи їх усунення.
Незважаючи на запевнення уряду, великі профспілкові конфедерації звернули увагу на те, що зміни призведуть до зниження доходів державних службовців. Працівники служб швидкої допомоги протестували проти скорочення надбавок за позмінну роботу, державні свята, чергування та роботу в небезпечних умовах, а також проти зниження чистого доходу внаслідок запропонованих коефіцієнтів оплати праці. Федерація, яка їх представляє, вимагає перегляду проєкту та збереження заробітної плати цієї категорії медичного персоналу.
До них приєдналися тисячі співробітників Національного агентства з податкового адміністрування, територіальних пенсійних фондів, а також судів. Вища рада магістратури жорстко розкритикувала проєкт закону про єдину систему оплати праці, заявивши, що він «остаточно підірве функціонування системи правосуддя». Верховна рада магістратури зазначила, що після ухвалення закону дохід магістрата-початківця «буде на абсолютно неприйнятному рівні», а магістрати втрачатимуть частину доходів у разі переведення до суду чи прокуратури вищого рівня.
Незадоволення панує й серед працівників освіти. Одне з найбільш оскаржуваних положень у проєкті закону про єдину систему оплати праці стосується заслугової надбавки, яка наразі передбачає підвищення зарплати вчителя на 25%. Представницькі профспілки попереджають, що її можуть виключити з базової шкали оплати праці та замінити на премію за результати роботи, розмір якої не визначений, що виплачуватиметься щоквартально, щопівроку або щорічно і буде обмежена не більше ніж 30% працівників. За словами профспілок, законопроєкт також передбачає включення до базової заробітної плати надбавки за нейропсихічне перенавантаження та скасування надбавки за виконання обов’язків класного керівника.
Не спокійно й серед працівників митниці, які в середу організували попереджувальний страйк. Прийняття закону про оплату праці працівників бюджетного сектору є одним із пріоритетів, які Румунія взяла на себе в рамках Національного плану відновлення та стійкості, і є умовою для отримання європейських коштів на суму понад 700 мільйонів євро. Щоб не втратити ці кошти, закон має бути прийнятий до літа цього року.
