Результат резолюції про вотум недовіри уряду

Коаліційний уряд в Румунії, очолений соціал-демократом Віктором Понтою, без емоції зумів у п'ятницю встояти резолюції про вотум недовіри, винесена опозиційною Націонал-ліберальною партією.

Bogdan Matei, 12.06.2015, 15:28

Уряд
соціал-демократа Віктора Понти, який користується підтримкою лівоцентристського
альянсу, створеного з Соціал-демократичної партії, Національного союзу За
прогрес Румунії та Консервативної партії, а також нещодавно створеної
Ліберал-реформістської партії спікера Сенату Келіна Попеску Терічану, зумів
встояти резолюції про вотум недовіри, винесена опозиційною Націонал-ліберальною
партією.

За резолюцію
проголосувало 194 депутати та сенатори, але для відставки уряду очоленого
Віктором Понтою необхідно було 278 голосів. Ліберальні парламентські групи
налічують лише 173 обранці, з цієї причини ще напередодні голосування, самі
ініціатори резолюції не довіряли своєму шансу. Хоча безпартійні парламентарії,
парламентарії від Партії народний рух, прихильники колишнього президента Траяна
Бесеску, або ті, хто покинув Соціал-демократичну партію на чолі з колишнім
лідером Мірчею Джеоане та парламентарії, які залишилися від популістської
Партії народу Дана Дяконеску проголосували разом з Націонал-ліберальною
партією, не було достатньо для усунення
уряду Понти, враховуючи і той факт, що не всі представники Демократичного союзу
угорців Румунії, друга за розміром опозиційна сила, не підтримали ліберальний
підхід.

На думку
оглядачів, у політичному плані, резолюція про вотум недовіри уряду залишається
лише вправою іміджу, хоча висунуті теми є дуже важливими. У резолюції про вотум
недовіри, уряд соціал-демократа Віктора Понти був звинувачений у зловживанні
владою і порушенні права голосу громадян Румунії, які проживають за кордоном,
на президентських виборах від листопада минулого року, коли тисячі громадян
Румунії були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох
європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, через погану
організацію виборів. Виконавча влада також була звинувачена у тому, що не
прийняла закон про голосування поштою, яким можна було запобігти подібні
ситуації.

У документі
зазначалося, що Віктор Понта намагався
стати президентом, навмисно заважаючи багатьом членам румунської діаспорі
скористатися своїм правом голосу, а тепер відмовляється проводити часткові
вибори у багатьох повітах, містах і селах, які з різних причин залишилися без
адміністративного керівництва, обраного на місцевих виборах у 2012 році.

Це третя
резолюція про вотум недовіри винесена проти уряду Віктора Понти, який почав
свою діяльність в травні 2012 року, яка зазнала поразки. Таким чином прем’єр–міністр виграв битву, але
коментують оглядачі, не знати чи він виграє війну. У засобах масової
інформації, громадській думці та канцеляріях закордоном, імідж Віктора Понти серйозно постраждав внаслідок політичних та корупційних скандалів довкола своїх
близьких людей, або довкола самого прем’єр-міністра. У четвер, румунський
міністр транспорту соціал-демократ Іон Рус повинен був подати у відставку,
після образливих висловлювань по телебаченню на адресу румунів, що працюють за
кордоном.

З іншого боку, тиждень
тому винесення резолюції про вотум недовіри було затьмарене оголошенням
Національної антикорупційної дирекції, що розпочала кримінальне провадження
проти Віктора Понти, обвинуваченого у підробці приватних документів, співучасті
в умисному ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей – злочини, які мали
місце кілька років тому, коли він був адвокатом, а також за фактом можливого
конфлікту інтересів після того як він став главою уряду. Таким чином, він став
першим в посткомуністичній Румунії чинним прем’єр-міністром проти якого було
порушене кримінальне провадження, факт який, спекулюють ЗМІ, може вплинути на
лояльність партнерів по коаліції.