Румунія: інфляція продовжує зростати
У Румунії рівень інфляції у жовтні зріс до 6,9% порівняно з 6,6% у вересні. Це вже другий місяць поспіль, коли фіксується зростання інфляції, свідчать дані Національного інституту статистики.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 13.11.2026, 12:05
Інфляція й надалі залишається однією з найбільших проблем румунської економіки. Після періоду, коли темпи зростання цін, здавалося, сповільнилися, найсвіжіші дані, опубліковані Національним інститутом статистики, свідчать про нове прискорення інфляції. У жовтні річний рівень інфляції досяг 6,94% порівняно з 6,61% у вересні та 6,17% у серпні.
Найбільше за рік подорожчали послуги: зростання цін у цій категорії перевищило 11%. Зокрема, орендна плата зросла майже на 38,5% порівняно з минулим роком, а послуги водопостачання, каналізації та санітарії подорожчали майже на 14%. Серед непродовольчих товарів найбільше відчутне зростання цін зафіксовано, зокрема, у паливному секторі: дизельне паливо подорожчало більш ніж на 43%, а бензин – майже на 33%.
Натомість ціни на продукти харчування за рік зросли лише приблизно на 3%, хоча окремі товари, зокрема кава, яйця та коров’яче молоко, значно подорожчали. Попри те, що темпи зростання цін різняться залежно від категорії товарів, сукупний ефект призводить до зниження купівельної спроможності населення. Така динаміка викликає занепокоєння, особливо серед людей із низькими та середніми доходами, для яких витрати на харчування, транспорт, енергоносії та житло становлять значну частину щомісячного бюджету.
Тиск на ціни має як тимчасову складову, пов’язану з енергетикою, так і довгострокову, зумовлену бюджетним дисбалансом. Таку думку висловив Адріан Кодірлашу, голова Професійної асоціації Румунії, яка входить до Міжнародної організації фахівців з інвестицій та фінансового аналізу CFA Institute:
«Є два чинники, що спричиняють інфляцію в Румунії. Перший – структурний, який зумовлює інфляцію в довгостроковій перспективі, а саме бюджетний дефіцит. Коли уряд має дефіцит і випускає облігації, він, по суті, друкує гроші, а надруковані гроші спричиняють інфляцію. Отже, доки ми маємо такий високий бюджетний дефіцит, доти зберігатиметься й відповідний рівень інфляції. Другий чинник – тимчасовий, а саме ціни на енергоносії. Ми бачили, що ціни на всі три види енергоносіїв значно зросли: на електроенергію – через ситуацію в Румунії, зокрема зупинку Чернаводської атомної електростанції, та на природний газ і пальне – через війну в Ірані».
Водночас доходи населення не встигають за зростанням цін. Адріан Кодірлашу звертає увагу на те, що за останні 12 місяців чисті зарплати зросли лише на 5%, тобто менше, ніж рівень інфляції. Це означає подальше зниження купівельної спроможності населення.
У цьому контексті Національний банк Румунії (BNR) вирішив залишити ключову процентну ставку на рівні 6,5%. Центральний банк прогнозує, що до кінця року інфляція може ще дещо зрости, а повернення до цільового діапазону, тобто рівня нижче 3,5%, очікується лише в першому кварталі 2028 року.
