Тристороння зустріч: Румунія – Болгарія – Греція
У Бухаресті відбулась X-а тристороння зустріч Румунія-Болгарія-Греція, яка має 23-річну традицію.
Daniela Budu, 13.03.2018, 13:19
Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану обговорив у Бухаресті в рамках тристоронньої зустрічі Румунія – Болгарія – Греція з його болгарським колегою Катериною Захарієвою та грецьким Нікосом Котціасом актуальні питання, що мають стратегічне значення на регіональному рівні: Західні Балкани , Східне сусідство, Чорноморський регіон, Дунайська стратегія та перспективи мирного процесу на Близькому Сході. Як повідомлялося в прес-релізі Міністерства закордонних справ, діалог між трьома міністрами був можливістю ще раз підтвердити спільні цілі та інтереси, а також можливість для узгодженої ідентифікації та реалізації дій на регіональному та європейському рівнях.
У той же час зустріч була нагодою підтвердити спільне бажання для активізації політичного діалогу в цьому форматі, а також зобов’язання щодо консолідації європейського проекту. Міністри оцінили, що фонди згуртування базуються на принципі європейської солідарності.
Немає жодного юридичного зв’язку між доступом до європейських фондів та верховенством права, і якщо певні умови виконуються, вони повинні бути об’єктивними та застосовуватись всім країнам ЄС. Це спільне бачення, висловлене міністрами закордонних справ у Бухаресті, на десятому засіданні в тристоронньому форматі. Теодор Мелешкану: Тут повинні бути об’єктивні критерії, застосовні до всіх держав – це перше зауваження, яке я роблю. І, по-друге, якщо такі критерії будуть досягнуті, вони повинні використовуватися для надання деяким державам більше субсидій, а не скорочувати ці кошти.
Румунія, Болгарія і Греція також попередили, що майбутній бюджет ЄС повинен бути збалансованим і що субсидії для сільського господарства або згуртованості не слід скорочувати. Європейська Комісія має представити проект бюджету на початку травня. Передбачаються нелегкі переговори, тому що після Брекзиту буде менше грошей, і, швидше за все, на думку аналітиків, будуть скорочені кошти для бідних країн.
Міністри підтримали, на нараді в Бухаресті, будівництво вузла для підключення газових мереж на Балканах, які повинні поліпшити безпеку маршрутів поставок і диверсифікації газу і процес європейської інтеграції країн Західних Балкан: Сербія, Чорногорія, Албанія, Боснія та Герцеговина, Республіка Македонія та Косово. Проте остання, однак, не визнається п’ятьма країнами-членами Союзу, включно Румунією та Грецією. Вступ країн Західних Балкан в ЄС – передбачений до 2025 року – залежить тільки від їх зусиль по досягненню критеріїв, ствердила неодноразово влада у Брюсселі.
