Україна та освіта мовою нацменшин

Різке обмеження, новим Законом «Про освіту» доступу до освіти для етнічних меншин в Україні викликає неспокій в Європі, від Бухареста до Афін та від Будапешта до Софії.

Bogdan Matei, 15.09.2017, 13:25

На тлі недавньої дипломатичної напруженості між Румунією
та Угорщиною є мало тем, на які б міністри закордонних справ двох сусідніх
країн мали однакові погляди.

І все таки у четвер міністри закордонних
справ Теодор Мелешкану і Петер Сіярто, разом з їх колегами з Болгарії та Греції
Катериною Захарієвою і Нікосом Котзіасом, направили Міністру закордонних справ
України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Ягланду і
Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберту Занніеру,
спільний лист, в якому висловлюють заклопотаність і глибоке розчарування у
зв’язку з проектом Закону України «Про освіту».

Цей спільний демарш, – зазначають глави
зовнішньополітичних відомств має в основі стійкий інтерес підписантів до
захисту прав осіб, що належать до національних меншин. Вони закликали українську
владу виявити конкретні рішення в цьому питанні, в дусі співробітництва та з
суворим дотриманням Україною міжнародних норм і стандартів в цій галузі

Відповідний закон, що набуде чинності після
його підписання президентом Петром Порошенком, суттєво обмежує доступ до освіти
рідною мовою багатьох меншин в Україні – російської, румунської, угорської,
болгарської, грецької, польської тощо. У статті 7 закону передбачається, що починаючи
з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до національних меншин
будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а мовою національних
меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій школі.

Аналітики кажуть, що в умовах відкритого конфлікту з
Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
росіян на сході та півдні України, а інші громади є побічними жертвами. За
чисельністю етнічні румуни в Україні посідають друге місце після росіян, штучно
поділені на румунів і молдован.

Близько півмільйона етнічних румунів живуть у
сусідній країні, переважно на колишніх румунських територіях, анексованих
Радянським Союзом в 1940 році, котрі перейшли до України в 1991 році як до
держави-правонаступниці. Від імені етнічних румунів України депутат Григорій Тіміш,
а також представники угорців та болгар у Верховній Раді, закликали Петра Порошенка
не підписувати закон, з прийняттям якого «громадяни України втрачають право вільно
вибирати мову, яку вони хочуть вивчати».

Раніше як МЗС Румунії, так і Міністерство закордонних
румунів висловили своє невдоволення
положеннями закону. Лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан
звинуватив владу у надто пізній реакції і зажадав відставки міністра з питань
закордонних румунів Андреї Пестирнак, а партія «Народний рух» зажадала термінового
скликання засідання Румунсько-української Спільної Президентської Комісії, щоб переконати
Київ переглянути прийняття нового нормативно-правового акту.