23 – 29 серпня 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Штефан Стойка і Василь Каптару, 29.08.2026, 10:37

Провал реформи оплати праці бюджетників

У середу румунські депутати ухвалили законопроєкт щодо оперативного та фінансового закриття Національного плану відновлення та стійкості. Реформи, передбачені цим планом, румунська держава мала б здійснити без будь-якої фінансової винагороди чи стимулювання з боку Європейського Союзу, але навіть за таких умов вона не завершила їх усі. Це стосується й закону про оплату праці працівників, які отримують зарплату з державних коштів, на ухвалення якого Румунія мала понад чотири роки і який виявився повним провалом, оскільки перетворився на поле політичної боротьби. Президент Нікушор Дан, який протягом останніх місяців намагався виступати посередником між парламентськими політичними силами, оголосив про офіційний провал переговорів і втрату 770 мільйонів євро, пов’язаних із цим етапом НПВС. Ця реформа, що має ключове значення для всієї бюджетної системи, не мала б відкладатися роками, починаючи з 2022 року, заявив глава держави, не зазначивши, що протягом усього цього часу профільне відомство очолював представник Соціал-демократичної партії, і натякнувши, що політична відповідальність за цей провал рівномірно розподілена між партіями. У травні, після падіння коаліційного уряду у складі Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії» та Демократичного союзу угорців Румунії, він був переконаний, що реформи в рамках НПВС не опиняться під загрозою.

Закон про доброчесність – серйозний конституційний та моральний провал?

Сенат ухвалив у редакції, прийнятій Палатою депутатів, зміни до Закону про доброчесність, що, у свою чергу, є одним із ключових умов Національного плану відновлення та стійкості (НПВС) із терміном виконання до 31 серпня. Закон запроваджує публічні довідки про фінансові інтереси, які замінять декларації про майно та інтереси. Відтепер ці картки більше не міститимуть усіх даних із декларацій посадових осіб. Закон зберіг суперечливу поправку, запроваджену опозиційними Соціал-демократичною партією та популістським, ультранаціоналістичним Альянсом за об’єднання румунів, яка передбачає, що обрані особи, яких до набрання чинності цим законом було визнано несумісними або такими, що перебувають у конфлікті інтересів, втрачають свій мандат. Найвідомішою жертвою цієї поправки, яку, до речі, Конституційний суд оголосив конституційною, є мер Тімішоари, лідер Союзу «За порятунок Румунії» Домінік Фріц. Лише ця політична сила проголосувала проти нового положення, яке за словами лідера сенаторів від її фракції Сорін Шіпош заявляв, що воно дозволяє парламентській більшості ретроактивно втручатися у мандат, здобутий шляхом голосування. Навіть Націонал-ліберальна партія, партнер Союзу «За порятунок Румунії» по коаліції, проголосувала «за», хоча й вважає, що положення, яке змінює правила під час гри, є аморальним і некоректним. Проте, як стверджують ліберали, на кону стоїть насамперед Румунія та кошти, які вона може втратити, тому вони проголосували за закон разом із соціал-демократами та популістами. Лідери Європейської народної партії та «Renew Europe» раніше попередили Європейську комісію, що ця поправка була розроблена спеціально проти мера Тімішоари і є неконституційним застосуванням закону зі зворотною силою та інструменталізацією правових важелів у політичних цілях. Більше того, вона суперечить законодавству ЄС, оскільки Домінік Фріц є громадянином Німеччини, обраним у Румунії на підставі прав, наданих Договором про Європейський Союз.

Україна та Республіка Молдова: 35 років незалежності

Цього тижня дві сусідні з Румунією держави – Україна та Республіка Молдова – 24 та 27 серпня відповідно відзначили 35-ту річницю проголошення незалежності. Президент Нікушор Дан не був присутній на церемоніях у понеділок у Києві, проте взяв участь у режимі онлайн у засіданні «Коаліції охочих». «Це була чудова нагода ще раз підтвердити нашу повну підтримку України, і ми продовжили обговорення щодо завершення створення надійної системи гарантій безпеки», – написав він на платформі X. У четвер він та його український колега Володимир Зеленський були гостями президентки Маї Санду на святкуванні Дня Незалежності Республіки Молдова. Три країни продовжуватимуть співпрацю у сферах інфраструктури, енергетики та безпеки, зокрема з метою запобігання агресивним діям із використанням дронів, – заявив президент Дан після тристоронньої зустрічі в Кишиневі. Республіці Молдова пощастило мати таких сусідів, як Румунія та Україна, – зазначила Мая Санду. Своєю чергою Володимир Зеленський наголосив, що три держави повинні допомагати одна одній зміцнювати свою безпеку та стійкість перед обличчям зовнішніх загроз і координувати зусилля на шляху європейської інтеграції України та Республіки Молдова.

Скандал із присмаком Секурітате в Бухаресті

У центрі останнього великого скандалу на румунській публічній арені опинився найдовговічніший керівник служби в Румунії, Лучіан Пахонцу, який очолює Службу охорони та захисту вже понад два десятиліття. Про нього розслідувальне видання Recorder написало цього тижня, що він входив до складу репресивних сил, відправлених Ніколає Чаушеску для придушення протестів, що спалахнули в Бухаресті в другій половині дня 21 грудня 1989 року. Згідно з документами, виявленими «Recorder», Пахонцу тієї ночі перебував у районі барикади біля готелю «Інтерконтиненталь» у самому центрі столиці, де збройні підрозділи вбили 48 осіб і заарештували сотні демонстрантів. Він також нібито був причетний до подій 13 червня 1990 року, коли сотні людей були побиті та заарештовані силами правопорядку на Університетській площі в Бухаресті. На запитання в Кишиневі про те, чи звільнить Пахонцу, президент Нікушор Дан відкинув звинувачення на його адресу, висунуті в ЗМІ, заявивши, що керівник служби охорони не брав участі у придушенні демонстрантів під час Революції 1989 року чи після неї.

Інцидент у Чорному морі

У четвер ввечері в Чорному морі, у виключній економічній зоні Румунії, загорілося торгове судно. На борту перебувало 12 членів екіпажу, один із яких отримав серйозні поранення. Усіх їх врятувала Берегова охорона. За даними офіційних джерел, судно плавало під прапором Домініканської Республіки. Президент високо оцінив операцію з порятунку та повідомив, що інцидент буде розслідувано. Він додав, що наразі немає інформації щодо того, хто міг бути причетним до можливої атаки. Якщо підтвердиться, що пошкодження судна є наслідком нападу, то це стане найсерйознішим інцидентом, пов’язаним із конфліктом в Україні, що стався на румунському узбережжі цього тижня; тижня, протягом якого щодня, у тому числі в районі туристичних пляжів, виявляли дрони, частина з яких містила вибухівку, або уламки дронів.