27 квітня – 3 травня 2025 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Коріна Крістя і Василь Каптару, 03.05.2025, 06:00

У діаспорі розпочалося голосування на виборах Президента Румунії

Румуни, які мають право голосу в діаспорі, мають три дні – 2, 3 та 4 травня, щоб обрати людину, яка керуватиме Румунією протягом наступних п’яти років. 965 виборчих дільниць у діаспорі, відкритих до цьогорічних президентських виборів, чекають на громадян Румунії, які перебувають за кордоном у день голосування, незалежно від того, чи проживають вони за за межами країни, або ні. Найбільше виборчих дільниць відкрито в Італії та на Мальті – 161, Іспанії – 147, Великобританії – 108, Франції та Монако – 69, Республіці Молдова – 64, США – 50, Бельгії – 29 та Нідерландах – 23. Водночас, Постійний виборчий орган повідомляє, що 6 085 з 6 496 заявок на голосування поштою, зареєстрованих на порталі www.votstrainatate.ro, відповідали вимогам законодавства. Найбільше заявок на голосування поштою було зареєстровано в Німеччині, далі йдуть Велика Британія, Швейцарія, Франція, США, Італія та Іспанія. У Румунії президентські вибори пройдуть у неділю 4 травня, а другий тур запланований через два тижні.

Більше грошей на оборону

Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер представлятиме Румунію на переговорах і технічних дискусіях в рамках підготовки до саміту НАТО в Гаазі щодо поетапного збільшення оборонного бюджету до 2030 року. Про це заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан після того, як Вища рада національної оборони схвалила доступ Румунії до кредиту, наданого Європейською комісією країнам ЄС для закупівлі додаткового оборонного обладнання. Боложан заявив, що це дозволить Румунії забезпечити свою безпеку і разом зі своїми європейськими партнерами зробити внесок в посилення оборони Європи. Кредит, наданий Європейською комісією, є вигідним і дозволить Румунії поліпшити свої військові можливості без великого тиску на національний бюджет, – пояснив Іліє Боложан. Вища рада національної оборони також схвалила Національний план військової мобільності, згідно з яким, новий міст через Дунай був включений до списку важливих стратегічних проєктів, а Румунія приєдналася до нового коридору мобільності в напрямку північ-південь.

Виконувач обов’язків Президента Румунії на саміті Ініціативи трьох морів у Варшаві

На саміті Ініціативи трьох морів у Варшаві Іліє Боложан озвучив інтереси Румунії. Він сказав, що важливим проєктом для Бухареста є Via Carpatia, і пояснив, що румунська влада перебуває на стадії тендеру на деякі ділянки цього проєкту. Via Carpathia – це мережа швидкісних доріг і автомагістралей, що з’єднує Північну Європу від Балтійського моря на південь через Румунію до Чорного моря, а також через Балкани до Адріатичного моря. На думку Іліє Боложана Ініціатива трьох морів стає все більш актуальною, в її основі лежить принцип взаємоз’єднання, потенціал регіону – величезний, а Румунія, з її географічним положенням і економічним потенціалом, відіграє важливу роль у цьому рівнянні. Він також нагадав, що план будівництва 3 і 4 реакторів на Чернаводській атомній електростанції робить важливі кроки вперед і, що в галузі експлуатації природного газу в Чорному морі триває впровадження стратегічного проєкту “Neptun Deep”, який має величезне значення для регіональної енергетичної безпеки.

Новий ракетний комплекс класу “повітря-земля” Patriot для Румунії

Румунія отримає новий протиракетний ЗРК Patriot на заміну тому, що був подарований Україні у вересні минулого року. Міністерство національної оборони привітало рішення Державного департаменту США схвалити продаж Румунії системи, яка включає в себе високопродуктивний радар, дві пускові установки і командний пункт. Вона коштуватиме понад 260 мільйонів доларів і фінансуватиметься за рахунок зовнішніх коштів, що не підлягають відшкодуванню. Система Patriot здатна перехоплювати і знищувати різні типи повітряних загроз, включаючи балістичні ракети і допоможе зміцнити оборону Румунії в Чорноморському регіоні. З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер обговорив у Брюсселі з Європейським комісаром з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом посилення оборонної готовності Румунії та інтенсифікацію європейської промислової співпраці.

У Сенаті прийнято вотум недовіри міністру праці

Сенат Румунії у середу прийняв вотум недовіри, ініційований Альянсом за єдність румунів проти міністерки праці Сімони Букура-Опреску. Під час дебатів представники опозиції розкритикували пенсійну систему і заявили, що вона поглиблює соціальну нерівність. Натомість міністерка заявила, що пенсійний бюджет на 2025 рік на 21 млрд леїв (близько 4 млрд євро) вищий, ніж торік, і звинуватила ініціаторів цього вотуму в дезінформації. Румунські сенатори також відклали на два тижні обговорення на пленарному засіданні законопроєкту, що передбачає збільшення пенсійного віку і зміну способу нарахування пенсій суддям і прокурорам. У версії, вже прийнятій Палатою депутатів, документ передбачає, що з 1 січня наступного року пенсійний вік суддів зросте до 65 років, а розмір їхньої пенсії не може перевищувати розмір останньої зарплати. Від схвалення закону залежить виділення Європейською комісією третього траншу фінансування з Національного плану відновлення та стійкості.

Гала-вечір вручення премій Ґопо

У вівторок у Бухаресті відбулася 19-та церемонія вручення нагород Ґопо, подія, яка щорічно відзначає і нагороджує найважливіші досягнення румунського кінематографа. Фільм Богдана Мурешану “Новий рік, який так і не настав” став головним переможцем цьогорічної премії Ґопо, отримавши десять нагород, зокрема за режисуру, найкращу чоловічу роль (Адріан Венчіке), найкращу жіночу роль (Ніколета Гинку), декорації, звук та сценарій. Режисер Дан Піца отримав премію Ґопо за життєві досягнення. почесні нагороди за особливі досягнення також отримали актриса Йоана Павелеску та Флорін Міхейлеску, одні з найталановитіших і найпродуктивніших операторів румунського кіно.