11 жовтня 2022 року
ДЕКЛАРАЦІЯ – У вівторок, президенти 11 східноєвропейських країн-членів НАТО, включаючи
Румунія, засудили нещодавні
російські бомбові удари по українським містам, назвавши їх «воєнними злочинами»,
повідомляють AFP і Reuters. У декларації,
оприлюдненій Адміністрацією
Президента Польщі, лідери 11 країн – членів формату «Бухарестської 9»
(Болгарія, Чеська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія,
Словаччина та Угорщина), а також Чорногорія та Північна Македонія – засуджують будь-яку загрозу з боку Росії
із застосуванням ядерної зброї. За
даними українських екстрених служб, щонайменше 19 людей загинули і 105 отримали
поранення внаслідок російських бомбових ударів по кільком українським містам у
понеділок.
Daniela Budu, 11.10.2022, 04:24
ДЕКЛАРАЦІЯ – У вівторок, президенти 11 східноєвропейських країн-членів НАТО, включаючи
Румунія, засудили нещодавні
російські бомбові удари по українським містам, назвавши їх «воєнними злочинами»,
повідомляють AFP і Reuters. У декларації,
оприлюдненій Адміністрацією
Президента Польщі, лідери 11 країн – членів формату «Бухарестської 9»
(Болгарія, Чеська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія,
Словаччина та Угорщина), а також Чорногорія та Північна Македонія – засуджують будь-яку загрозу з боку Росії
із застосуванням ядерної зброї. За
даними українських екстрених служб, щонайменше 19 людей загинули і 105 отримали
поранення внаслідок російських бомбових ударів по кільком українським містам у
понеділок.
ВІЗИТ – У
вівторок після переговорів у Бухаресті зі своєю грузинською колегою Саломе
Зурабішвілі, президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія є одним із
найрішучіших прихильників прагнень Грузії до європейської та євроатлантичної
інтеграції. «Інтеграція вимагає комплексних структурних реформ, а інклюзивна
політична система та продовження зусиль з модернізації та демократизації є
обов’язковими елементами порядку денного вступу Грузії до Європейського Союзу»,
– сказав глава держави. Президентка Грузії подякувала Бухаресту за підтримку та
разом із Клаусом Йоханнісом засудила дії Росії в Україні, висловивши
солідарність з Києвом. Крім того, Клаус Йоганніс зазначив, що Румунія
співпрацює з Грузією та іншими державами-партнерами для реалізації великих
стратегічних проектів, пріоритетом яких є будівництво електричного кабелю між
Румунією, Грузією та Азербайджаном, який з’єднає регіон Каспійського моря з чорноморським
регіоном та простором ЄС. За словами глави румунської держави, цей кабель буде дубльований
оптико-волоконним підводним кабелем Румунія-Грузія для розвитку цифрового
зв’язку між ЄС, Грузією та, далі, з Центральною Азією. У цьому контексті обидва
президенти підписали Спільну декларацію про встановлення стратегічного
партнерства між Румунією та Грузією.
ROBOR – Тримісячний індекс ROBOR, згідно з яким
розраховується вартість споживчих кредитів у леях зі змінним відсотком, зріс у
вівторок до 8,03% на рік – згідно з даними, опублікованими Національним банком
Румунії. На початку цього року показник становив 3,02% на рік. Намагаючись
зупинити зростання інфляції, річний рівень якої в серпні перевищив 15
відсотків, минулого тижня ЦБ підвищив процентну ставку монетарної політики до
6,25%. Це – процентна ставка, яка використовується для основних ринкових
операцій.
ШАХРАЙСТВО – Європейська прокуратура (EPPO)
оголосила на своєму веб-сайті про скерування на розгляд Бухарестського трибуналу
кримінальної справи порушеної проти румунського бізнесмена та керованої ним компанії,
за шахрайства, пов’язані з отриманням європейських коштів на суму три мільйони
євро. Кошти були призначені для науково-дослідного центру в галузі медичного
відновлення та біологічної реконструкції. Розслідування веде бухарестський офіс
Європейської прокуратури. Є підозри, що окрім шахрайства, яке зачіпало б
фінансові інтереси Європейського Союзу, компанія, яка незаконно отримала
проект, та її представник відмивали гроші після отримання коштів. Румунський
підприємець діяв у співучасті з представником компанії з Іспанії – також
зазначає Європейська прокуратура.
G7-
Американський президент Джо Байден та лідери держав-членів G7 провели екстрену
віртуальну зустріч у вівторок, щоб проаналізувати, що вони можуть зробити
більше для підтримки України після недавніх атак Росії з використанням ракет і
безпілотників. У
зустрічі також взяв участь український
президент Володимир Зеленський, який
попросив більше систем протиповітряної оборони. Він також зажадав запровадити
нові жорсткі санкції проти Росії та вкотре виключив будь-які дискусії з
президентом Володимиром Путіним. У спільній заяві G7 пообіцяла надавати
фінансову, гуманітарну, військову, дипломатичну та правову підтримку Україні
стільки часу, скільки їй буде потрібно для підтримки свого суверенітету та
територіальної цілісності.
БІЖЕНЦІ З УКРАЇНИ – Генеральна інспекція
прикордонної поліції повідомляє, що в понеділок через прикордонні пункти по
всій країні в Румунію в’їхало 71.660 осіб, з них 7.474 – громадяни сусідньої
України (на 3,6% менше, ніж попереднього дня). Таким чином, починаючи з 10
лютого й до 10 жовтня, на національному рівні до Румунії в’їхало 2.549.170
громадян України. Більшість із них продовжили свою подорож до країн Західної
Європи, але, за даними Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, понад 4.300
подали документи та отримали притулок у Румунії та користуються всіма правами,
передбаченими національним законодавством. Близько 70 тисяч інших українців
мають дозвіл на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту.
ШЕНГЕН – Команда експертів Єврокомісії відвідує цими
днями Румунію, щоб перевірити, наскільки наша країна готова приєднатися до
Шенгенської зони. Європейські інспектори стежать за тим, як здійснюється
прикордонний контроль, за політикою надання притулку та повернення мігрантів, а
також за тим, наскільки персонал підготовлений за правилами Європейської зони
вільного пересування. Приєднання до Шенгену також було темою зустрічі в
понеділок між прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке та румунськими депутатами
Європарламенту від правлячої коаліції. Вони запевнили його в підтримці важливих
фракції європейського парламенту щодо резолюції
з наступного тижня на тему приєднання Румунії та Болгарії до Шенгену. Між часом
міністр внутрішніх справ Лучіан Боде звернувся до політиків укласти перемир’я
та співпрацювати, щоб Румунія була прийнята до Європейської зони вільного
пересування 1 січня. У контексті підготовки до вступу до Шенгену прем’єр-міністр
Нідерландів Марк Рютте прибуде з візитом до Румунії в середу. За останні роки
Нідерланди були єдиною країною, яка виступала проти приєднання нашої країни до
зони вільного пересування.
ДЕРЖБЮДЖЕТ – Перший варіант державного бюджету
Румунії був представлений у понеділок міністром фінансів Адріаном Кичу на
засіданні урядової СДП. Лідер соціал-демократів Марчел Чолаку заявив у
контексті, що вперше за 30 років країна матиме бюджет, побудований на проектах
і програмах. Документ буде ухвалений парламентом до кінця року, також зазначив
Марчел Чолаку. Лідер СДП також зазначив, що міністерства праці та фінансів у
наступний період проведуть аналіз доходів на сім’ю, щоб мати основу для
обговорення можливих пропозицій щодо підтримки населення.
