13 липня 2026 року

Новини Румунії та найактуальніші новини світу

Міхай Пелін і Христина Манта, 13.07.2026, 09:38

УКРАЇНА – У понеділок у Парижі відбулася чергова зустріч «Коаліції країн, що добровільно надають підтримку Україні». Принаймні 25 лідерів зібралися, щоб обговорити питання посилення підтримки України та продовження тиску на Росію з метою змусити її погодитися на припинення вогню та відновлення мирних переговорів. На порядку денному обговорень стояли боротьба проти російського «фантомного флоту», який незаконно транспортує нафту, мобілізація європейської оборонної промисловості на підтримку України, а також зміцнення її протиповітряної оборони та захисту від балістичних ракет. Створена з ініціативи Франції та Великої Британії, Коаліція на підтримку України налічує 35 держав, до яких приєдналися Республіка Молдова та Північна Македонія. Румунію на зустрчі представляв президент Нікушор Дан, якого запросили взяти участь і у вівторок, разом з іншими главами держав та урядів, що прибули до Парижа, в урочистостях, організованих з нагоди Національного дня Франції. На традиційному військовому параді на бульварі Єлисейських полів разом із французами пройдуть військові з усіх країн коаліції. Румунію представлятиме почесний загін 30-ї гвардійської бригади «Міхай Вітязул» Румунської армії.

ПОЛІТИКА – Політична криза триває й після консультацій, які президент Румунії Нікушор Дан провів у понеділок у Бухаресті з лідерами колишньої правлячої коаліції — CДП, НЛП, СРР, ДСУР, а також з лідером парламентської фракції національних меншин. НЛП залишається при своєму рішенні не брати участі в уряді разом із СДП, і питання про таку коаліцію вважається закритим, — стверджує ліберал Зігфрід Мурешан. У свою чергу, голова СДП Сорін Гріндяну заявив, що існували так звані варіанти «перемир’я», запропоновані ДСУР та національними меншинами, але лідери НЛП та СРР, Іліє Боложан та Домінік Фріц відповідно, категорично їх відхилили. Він також зазначив, що СДП перебуває в опозиції. Тим часом АОР (популістська, ультранаціоналістична опозиція) ще раз підтверджує, що не підтримає жодного уряду на чолі з тими чотирма партіями, які спровокували цю кризу. Раніше глава держави оголосив, що не відмовляється від двох умов, озвучених спочатку, а саме: призначення прем’єр-міністра лише за умови, що він матиме необхідну підтримку в парламенті, але без більшості, сформованої за рахунок голосів АОР. 5 травня уряд на чолі з лідером лібералів Іліє Боложаном був відправлений у відставку внаслідок вотуму недовіри, ініційованого СДП та АОР. НЛП та СРР згодом вирішили, що більше не входитимуть до складу уряду, до якого входить СДП. Дві кандидатури, висунуті главою держави на посаду прем’єр-міністра — президентський радник та ліберал, якого партія відкинула, — не призвели до вирішення політичної кризи.

CAE – Міністр закордонних справ Румунії Оана Цою взяла участь у понеділок у засіданні Ради з питань закордонних справ (CAE), яке відбулося в Брюсселі. На порядку денному зустрічі стояли питання, що стосуються європейської безпеки та просування економічних інтересів ЄС і держав-членів. Під час сесії, присвяченої стратегічному підходу ЄС до Чорноморського регіону, виступ Румунії був зосереджений на центрі морської безпеки, який планується ввести в дію в Констанці та Варні, на торговельних маршрутах, а також на рішенні Румунії, спільно з Туреччиною та Болгарією, розширити співпрацю з метою захисту критичної інфраструктури. Обговорення також стосувалися війни Росії проти України, причому особливу увагу було приділено європейській підтримці в енергетичній сфері. У своєму виступі Румунія наголосила на необхідності європейського фінансування для підключення енергетичної інфраструктури на кордоні та для підтримки пакетів санкцій. Щодо ситуації на Близькому Сході, основна увага була приділена останнім подіям в Ірані та надзвичайній гуманітарній ситуації в секторі Газа. Також обговорювалися актуальні питання, такі як відносини між ЄС та ООН, а також останні події в Боснії та Герцеговині. На полях засідання Ради з питань енергетики Оана Цою також взяла участь у зустрічі між ЄС та Радою співробітництва країн Перської затоки.

КІБЕРАТАКИ – Румунія рішуче засуджує ворожі кібератаки, здійснені угрупованнями, що перебувають під контролем Федеральної служби безпеки Російської Федерації, які були спрямовані проти держав-членів ЄС, союзників НАТО та їхніх партнерів, зокрема й нашої країни, — заявив у понеділок президент Нікушор Дан. У дописі у Facebook глава держави наголосив, що разом із ЄС Румунія заявляє: такі атаки, спрямовані проти державних інституцій, критичної інфраструктури та конфіденційної інформації, є неприйнятними. «Вони є частиною ширшої гібридної кампанії, спрямованої на підрив стабільності наших демократій, розпалювання розколів у суспільстві та між союзниками, а також на перевірку згуртованості ЄС і НАТО. Румунія продовжуватиме діяти разом зі своїми союзниками та партнерами задля зміцнення кібербезпеки та захисту цінностей, безпеки й єдності євроатлантичної спільноти», — додав президент.

НАСЕЛЕННЯ – Згідно з даними Державного статистичного інституту в Бухаресті, до 2080 року населення Румунії скоротиться на понад 3,4 мільйона осіб і значно постаріє. Згідно з останніми прогнозами, понад чверть жителів становитимуть люди похилого віку, а молодь — лише приблизно 13,7%. Державний інститут статистики також зазначає, що найбільший природний приріст був зафіксований минулого року на півдні країни, а найменший — у регіоні Бухарест-Ілфов. Експерти вказують, що чисельність населення може залишатися на рівні близько 19 мільйонів мешканців до 2030 року, якщо економіка продовжуватиме залучати робочу силу з-за кордону.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики, річний рівень інфляції в червні знизився до 10,42% з 10,85% у травні. Це зниження відбулося на тлі подорожчання послуг на 13,67%, непродовольчих товарів — на 12,29% та продовольчих товарів — на 5,75%. Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення — до 5,5 % з попередніх 3,9 % — прогноз інфляції на кінець цього року та передбачає, що вона досягне 2,9 % наприкінці наступного року, згідно з даними, оприлюдненими у травні головою НБР Мугуром Ісареску.

СПЕКА – За офіційними даними, європейські країни повідомили про понад 10 000 додаткових смертей під час безпрецедентної спеки, яка охопила західну частину континенту наприкінці червня, повідомляє у понеділок агентство Reuters. Більшість смертей — понад 9 000 — припадає на осіб віком 65 років і старше, згідно з даними, опублікованими EuroMOMO — мережею, що підтримується Європейським центром з профілактики та контролю захворювань і Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Вчені заявили, що хвиля спеки наприкінці червня була б «практично неможливою» без антропогенних змін клімату. Через них хвилі спеки стають частішими та інтенсивнішими.