15 липня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу
Штефан Стойка і Христина Манта, 15.07.2026, 09:22
САМІТ – Президент Румунії Нікушор Дан у середу в Києві ще раз підтвердив підтримку Румунією міжнародного визнання де-факто кордонів та територіальної цілісності України. На саміті «Україна – Південно-Східна Європа» він підкреслив, що румуни стоять пліч-о-пліч з українцями у їхній боротьбі за збереження історії та суверенітету свого народу. Також у середу відзначається День державності України, і президент Румунії звернув увагу на те, що справжня історія нації, як і її культурна спадщина, є надзвичайно важливими для збереження стабільних кордонів та глобального порядку. У своєму виступі Нікушор Дан заявив, що нинішня міжнародна ситуація вимагає «відповідальності та моральної чіткості», зокрема щодо фундаментальних принципів міжнародного правопорядку. Нікушор Дан нагадав про історичне значення Дня державності України, зазначивши, що це «свідчення тисячолітньої істини». Саміт «Україна — Південно-Східна Європа» — це формат, започаткований у 2023 році в контексті агресивної війни Росії проти України. Це регіональна платформа для підтримки Києва та спільної боротьби зі складними наслідками війни та її впливом на ширший регіон, який характеризується спільними інтересами у сферах безпеки, економіки, енергетичної та інфраструктурної взаємопов’язаності, стійкості та протидії гібридним загрозам. Участь глави румунської держави у цьому саміті ще раз демонструє солідарність Румунії з Україною та однозначну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності цієї держави, зазначає Адміністрація президента в Бухаресті.
ПОПЕЖА – Один громадянин Румунії загинув, а інший отримав важкі поранення внаслідок пожежі, що спалахнула у вівторок у центрі Брюсселя, як підтвердило Посольство Румунії в Бельгії. Дипломатичне представництво повідомило, що загиблий був уродженцем Чернівців і мав подвійне громадянство — румунське та українське. Друга особа отримала опіки на 50% тіла і перебуває в лікарні в Брюсселі. За даними офіційних джерел, постраждалий — молодий чоловік із міста Бакеу (північний схід). Двоє румунських громадян, які працювали за трудовими договорами в Бельгії, опинилися в епіцентрі пожежі, що спалахнула на будівельному майданчику в столиці цієї країни. За підсумками інциденту шестеро людей загинули в ліфті будівлі, а двоє отримали тяжкі опіки.
КОНФЛІКТ – Конституційний суд Румунії відклав до 23 вересня ухвалення рішення у справі про можливий правовий конфлікт між урядом і парламентом. Голова Палати депутатів, соціал-демократ Сорін Гріндяну, заявив, що виконавча влада в Бухаресті перевищила свої конституційні повноваження, ухваливши термінову постанову щодо європейської програми SAFE після того, як його було відправлено у відставку в результаті голосування вотум недовіри. Він звинувачує тимчасовий уряд на чолі з лібералом Іліє Боложаном у зловживанні публічним правом. Уряд уточнив, що спочатку ухвалив термінову постанову щодо SAFE на засіданні 4 травня, за день до голосування вотуму недовіри, проте після відставки, ініційованої парламентом, повернувся до тексту для внесення технічних змін. Документ, однак, було опубліковано в «Офіційному віснику» 8 травня.
ВІЗИТ – Т.в.о. міністра закордонних справ Оана Цою перебуває до 17 липня з робочим візитом у Вашингтоні. Переговори є продовженням тих, що відбулися на саміті НАТО та двосторонніх зустрічах у Бухаресті, і зосереджуються на питаннях безпеки, економіки та угоди про соціальне забезпечення між Румунією та США, яка набере чинності 1 вересня. «У році, коли Сполучені Штати відзначають 250-річчя проголошення незалежності, цей зв’язок набуває ще більшого значення, підкреслюючи те, як демократія та основні свободи підтримують спільне бачення щодо зміцнення Стратегічного партнерства як у рамках НАТО, так і на регіональному рівні, з метою забезпечення підвищеної безпеки, економічного зростання та якісних робочих місць — ключові цілі, які поділяють обидві країни», — повідомила Оана Цою.
ВСТУП ДО ЄС – У вівторок Європейський Союз провів міжурядові конференції з Республікою Молдова, Україною, Чорногорією та Албанією; усі чотири країни просуваються в процесі вступу. Республіка Молдова та Україна, які подали свої заявки одразу після початку війни, розв’язаної Росією в Україні у 2022 році, і які місяць тому відкрили перший переговорний кластер, зробили ще один крок, відкривши шостий кластер, що містить розділи щодо зовнішніх відносин, політики безпеки та оборони. Чорногорія, яка подала заявку ще у 2008 році, наразі закрила ще два розділи переговорів, а Албанія, яка є кандидатом з 2009 року, також закрила ще три розділи.
ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Середня чиста заробітна плата в Румунії у травні знизилася на 2,7 % порівняно з квітнем — до 5 684 леїв (майже 1 100 євро), тоді як середня брутто-заробітна плата зменшилася на 2,6 %, як свідчать дані, опубліковані в середу Національним інститутом статистики (INS). Найвищі показники середньої чистої заробітної плати були зафіксовані у сфері програмування та консультаційних послуг з інформаційних технологій (13.150 леїв, близько 2.500 євро) та у видобутку сирої нафти й природного газу, тоді як на протилежному боці опинилися рибальство та аквакультура (2.863 леї, близько 550 євро) та інші види послуг. За даними Національного інституту статистики, у травні в більшості галузей економіки рівень середньої чистої заробітної плати знизився внаслідок виплати в попередні місяці разових премій, а також через невиконання виробничих планів або зменшення надходжень.
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Населення ЄС наразі становить 450,6 мільйона осіб, а європейці живуть довше, ніж будь-коли раніше: у 2024 році середня тривалість життя досягла 81,5 років, як свідчить останній звіт про демографічні зміни в ЄС, опублікований Європейською комісією. Згідно з ним, до 2100 року чисельність населення, однак, зменшиться, досягнувши рівнів, подібних до 70-х років, — нижче позначки в 400 мільйонів, що створить виклики для ринку праці, системи охорони здоров’я, систем догляду та державних фінансів. Водночас до 2050 року майже кожен третій мешканець Європейського Союзу матиме щонайменше 65 років, порівняно з кожним п’ятим на сьогодні, а до 2100 року середня тривалість життя може перевищити 90 років для жінок і 86 років для чоловіків. У звіті наголошується, що ці тенденції породжують і значні виклики — від дефіциту робочої сили та тиску на державні бюджети до дедалі більшого навантаження на системи догляду, освіти та професійної підготовки.