17 квітня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Роксана Васіле і Василь Каптару, 17.04.2026, 12:39
ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ – Президент Румунії Нікушор Дан взяв участь у відеоконференції лідерів країн, які не були залучені до конфлікту на Близькому Сході. Захід відбувся під спільним головуванням у Парижі президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. Йдеться про групу держав, які заявили про намір долучитися до багатосторонньої місії виключно оборонного характеру в районі Ормузької протоки. За даними кореспондента «Радіо Румунія» у Парижі, ідея створення коаліції, яка має контролювати відкриття протоки та забезпечувати супровід суден після припинення бойових дій, була висунута місяцем раніше президентом Макроном. Румунія також приєдналася до спільної декларації кількох держав, що передбачала гарантування свободи судноплавства в цьому регіоні.
ОРМУЗЬКА ПРОТОКА — У п’ятницю Іран заявив, що Ормузька протока залишатиметься «повністю відкритою» на час дії перемир’я зі США, яке, за домовленостями сторін, спливає наступної середи. Таке рішення Тегеран ухвалив після окремого перемир’я, на яке погодився Ізраїль у Лівані, повідомляє агентство EFE. Після цього оголошення ціни на нафту знизилися приблизно на 10%. Рішення було схвалене президентом США Дональдом Трампом. Водночас Білий дім заявив про збереження морської блокади, запровадженої з понеділка щодо іранських портів у відповідь на обмеження руху суден через Ормузьку протоку. За даними повідомлень, після початку війни, яка, як стверджується, розпочалася 28 лютого, Іран обмежував прохід суден через протоку, дозволяючи лише вибірковий транзит. Тегеран раніше погодився відкрити протоку з початком перемир’я зі США, яке набуло чинності минулої середи, однак, за повідомленнями, не виконав це зобов’язання через продовження ізраїльських військових операцій у Лівані, що супроводжувалися інтенсивними бомбардуваннями та жертвами серед цивільного населення.
ПОЛІТИЧНА КРИЗА — Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявив, що країна перебуває на початковому етапі кризи, якої можна було б уникнути. В інтерв’ю Радіо Румунія він зазначив, що Румунія стикається зі складними викликами, пов’язаними з бюджетним дефіцитом, а також із ризиком втрати коштів з Національного плану відновлення та стійкості, термін реалізації якого завершується наприкінці серпня. Глава румунського уряду поклав відповідальність за поточну ситуацію на ухилення від ухвалення необхідних рішень, які є політично складними. Він також висловив думку, що Соціал-демократична партія веде «подвійну гру», оскільки брала участь у прийнятті відповідних рішень, але уникає пов’язаних із ними іміджевих втрат. У понеділок, 20 квітня, соціал-демократи вирішать, чи виходити їм із чотирипартійної правлячої коаліції в Румунії, вважаючи необхідним політичний перезапуск і зміну нинішнього курсу країни. Їхні партнери по коаліції з Націонал-ліберальної партії та Союзу за порятунок Румунії згуртувалися навколо чинного глави уряду, ліберала Іліє Боложана. Водночас ліберали заявили, що більше не формуватимуть коаліцію із соціал-демократами, якщо ті повалять уряд через вотум недовіри. Щоб запобігти розпаду коаліції, президент Нікушор Дан провів переговори як із прем’єром Боложаном, так і з лідером соціал-демократів Соріном Гріндяну, утім утримався від підтримки будь-якої зі сторін. Глава держави наголосив, що коаліція прозахідних партій залишається єдиним життєздатним варіантом управління країною та підкреслив необхідність збереження мінімальної співпраці між партнерами.
ПАЛЬНЕ — Ціни на пальне в Румунії продовжили знижуватися протягом останніх днів на тлі відносної стабілізації вартості нафти на рівні близько 98 доларів за барель. У середньому бензин коштує 8,67 леїв (приблизно 1,7 євро), а дизельне паливо — 9,47 леїв (близько 1,9 євро). Нагадаємо, що на тлі війни на Близькому Сході з 1 квітня в Румунії нібито діє надзвичайна урядова постанова, якою оголошено кризову ситуацію на ринку пального. Згідно з цими заходами, уряд, за повідомленнями, запровадив інструменти для стримування зростання цін на бензин і дизельне паливо, зокрема зниження податку на дизель, зменшення частки біопалива в бензині для скорочення виробничих витрат, а також регулювання порядку оновлення цін на автозаправних станціях.
ДРОН — Системи протиповітряної оборони Румунії минулої ночі відстежували дві повітряні цілі в прикордонній зоні з Україною на тлі російських ударів по цивільній та інфраструктурній сфері сусідньої країни. За даними Міністерства національної оборони, одна з цілей увійшла в повітряний простір Румунії, однак радіолокаційний контакт із нею було втрачено над безлюдною територією. У зв’язку з інцидентом мешканці північної частини повіту Тульча отримали попередження через систему Ro-Alert про можливе падіння об’єктів із повітря та рекомендації щодо заходів самозахисту. Тривогу скасували приблизно через 90 хвилин. Свідком подій стала також посол Нідерландів у Румунії Віллеміджин ван Гафтен, яка нині перебуває з візитом у повіті Тульча. Вона зазначила, що приїхала, аби краще зрозуміти, як місцеві громади живуть у безпосередній близькості до війни.
PFIZER — Делегація Румунії у Вашингтоні розпочала переговори з представниками Pfizer щодо конвертації боргу на суму понад 600 мільйонів євро в інноваційні лікарські засоби. Міністри охорони здоров’я та фінансів Александру Рогобете та Александру Назаре повідомили, що прагнуть використати цю ситуацію на користь пацієнтів. Зокрема, румунська сторона пропонує спрямувати борг на забезпечення інноваційними препаратами онкологічних хворих і пацієнтів із рідкісними захворюваннями. За словами міністрів, представники Pfizer мають надати відповідь щодо технічних умов продовження переговорів, а також можливості розгляду й затвердження цієї пропозиції на рівні керівництва компанії. Нагадаємо, що на початку цього місяця Румунія програла в першій інстанції судовий процес, ініційований Pfizer, після відмови уряду Бухареста оплатити понад 20 мільйонів доз вакцини проти COVID-19.
КНИГИ — З 17 по 19 квітня Румунія бере участь у Паризькому книжковому фестивалі — одній із найважливіших міжнародних книжкових подій у столиці Франції. Під гаслом «Roumanie, par-delà les frontières | Un territoire toujours à découvrir» («Румунія, поза межами кордонів / Територія, яку ще належить відкрити») відвідувачам пропонують ознайомитися або заново відкрити для себе авторів і твори сучасної румунської літератури. На стендах представлено добірку з 60 назв румунських авторів, перекладених французькою мовою та виданих у Франції й Швейцарії, а також понад 60 назв румунською мовою, запропонованих 13 видавництвами з Румунії.
РУМУНСЬКА КУХНЯ — Регіон Банат на заході Румунії отримав статус «Європейського гастрономічного регіону» 2028 року за підсумками оцінювання, проведеного фахівцями Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтва та туризму. Цей статус передбачає реалізацію спеціальної програми, спрямованої на використання туристичного потенціалу регіону та забезпечення сталого економічного розвитку через мультикультурну гастрономію трьох повітів – Тіміш, Арад і Караш-Северін. Кожен із цих регіонів має організовувати заходи, присвячені гастрономії, з акцентом на міжкультурний обмін, сміливі кулінарні практики та спільні дегустації. Позитивну оцінку регіону посилив також успіх програми «Тімішоара — Європейська культурна столиця 2023 року».
ІНФЛЯЦІЯ — Річний рівень інфляції в Європейському Союзі зріс до 2,8% у березні порівняно з 2,1% у лютому, при цьому Румунія залишається країною з найвищим показником, згідно з даними Євростату. За даними Національного інституту статистики, річна інфляція в Румунії у березні зросла до 9,87% на тлі подорожчання послуг, непродовольчих та продовольчих товарів. Зокрема, зросли ціни на хліб, молоко, яйця, м’ясо та інші продукти першої необхідності, попри чинні обмеження торговельної націнки.
РЕФОРМА — Десятки державних компаній Румунії зазнають сукупних рекордних збитків на суму близько 14 мільярдів леїв (приблизно 2,7 мільярда євро). Ці дані, оприлюднила віцепрем’єр-міністерка Оана Гьоргіу. Вона повідомила, що наступного тижня планує подати на розгляд уряду меморандум щодо оздоровлення 22 державних компаній, проаналізованих у межах пілотного проєкту. За її словами, частину підприємств необхідно консолідувати через їхню стратегічну роль, інші — реформувати або реструктурувати, а деякі — закрити, оскільки їхнє існування в нинішньому вигляді не відповідає інтересам економіки та платників податків.
