21 грудня 2017 року

РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні звернувся до румунського народу
з нагоди 28-ої річниці початку Антикомуністичної революції. Він заявив, що в 1989 році румуни вигукували «Геть комунізм!», гасло, яке лунає досі, що має стати сигналом для
політиків, які в ці дні демонструють, що не хочуть розпрощатися з комуністичним
минулим. Захист ідеалів Румунської революції означає захист верховенства права
та цінностей свободи і демократії, таких як повага до громадян, зазначає глава
румунської держави, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого завершення
розслідування в справі «Революції», а ті, хто скоїв злочин і зловживання в
грудні 1989 року повинні бути покарані. Парламент Румунії у четвер провів
урочисте засідання, присвячене румунській антикомуністичній революції. Пам’ятні
заходи на честь загиблих в грудні 1989 року відбулися четвер в Бухаресті та
інших містах країни. Нагадаємо, що після чотириденних протестів, що почалися в
Тімішоарі 16 грудня 1989 року, які комуністична влада спробувала придушити, що
призвело до загибелі та поранення десятків людей, армія перейшла на бік
протестувальників, які створили першу демократичну політичну платформу.
Революційна хвиля швидко поширилися на всю країну і кульмінувала 22 грудня,
коли диктатор Ніколає Чаушеску спробував втекти на гелікоптері. У цілому з 16
по 25 грудня 1989 року загинуло понад 1000 осіб, майже 3400 людей отримали
поранення, а Румунія стала єдиною країною у Центрально-східній Європі, в якій
зміна режиму мала кривавий характер і в якій лідери – Ніколає та Елена Чаушеску
були страчені.

Corina Cristea, 21.12.2017, 12:01

РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні звернувся до румунського народу
з нагоди 28-ої річниці початку Антикомуністичної революції. Він заявив, що в 1989 році румуни вигукували «Геть комунізм!», гасло, яке лунає досі, що має стати сигналом для
політиків, які в ці дні демонструють, що не хочуть розпрощатися з комуністичним
минулим. Захист ідеалів Румунської революції означає захист верховенства права
та цінностей свободи і демократії, таких як повага до громадян, зазначає глава
румунської держави, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого завершення
розслідування в справі «Революції», а ті, хто скоїв злочин і зловживання в
грудні 1989 року повинні бути покарані. Парламент Румунії у четвер провів
урочисте засідання, присвячене румунській антикомуністичній революції. Пам’ятні
заходи на честь загиблих в грудні 1989 року відбулися четвер в Бухаресті та
інших містах країни. Нагадаємо, що після чотириденних протестів, що почалися в
Тімішоарі 16 грудня 1989 року, які комуністична влада спробувала придушити, що
призвело до загибелі та поранення десятків людей, армія перейшла на бік
протестувальників, які створили першу демократичну політичну платформу.
Революційна хвиля швидко поширилися на всю країну і кульмінувала 22 грудня,
коли диктатор Ніколає Чаушеску спробував втекти на гелікоптері. У цілому з 16
по 25 грудня 1989 року загинуло понад 1000 осіб, майже 3400 людей отримали
поранення, а Румунія стала єдиною країною у Центрально-східній Європі, в якій
зміна режиму мала кривавий характер і в якій лідери – Ніколає та Елена Чаушеску
були страчені.

ПРАВОСУДДЯ – Сенат Румунії сьогодні прийняв скандальні поправки до
закону про Вищу раду правосуддя. Це був останній нормативно-правовий акт із
трьох основних законів, що регулюють правосуддя, до яких парламентарії внесли
низку суперечливих поправок, після закону про судоустрій та про статус суддів і
прокурорів. Теж у четвер Верховний
суд повідомив, що звернеться до Конституційного Суду Румунії з поданням щодо конституційності
ряду поправок, внесених Парламентом до закону про статус суддів і прокурорів. Зміни, які лівоцентристська правляча більшість внесла до цих
законів, були піддані гострій критиці опозиційними партіями та частиною
громадянського суспільства. Крім того, сотні суддів та прокурорів провели перед
будівлями судів мовчазний протест проти суперечливої судової реформи, яку вони
називають непрозорою. Докладніше про це
ТУТ.

КРИТИКА – Посольства семи країн ЄС в Румунії у четвер оприлюднили спільну
заяву, в якій закликають всіх учасників процесу реформування правосуддя уникнути
будь-яких дій, які можуть призвести до послаблення незалежності судової влади
та боротьби з корупцією. У відкритому листі дипломатичні представництва
Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Швеції наголошують
на ризиках, що можуть викликати схвалені парламентом поправки до законів, що
регулюють судочинство в Румунії. «Ми визнаємо, що Румунія досягла значного
прогресу упродовж останнього десятиріччя у створенні дорожньої карти та
здійсненні реформ у сфері правосуддя. Проте ми вважаємо, що поправки до законів
щодо судової реформи в їх нинішньому вигляді, а також ініційовані поправки до
Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу ставлять під
загрозу цей прогрес, – зазначається у відкритому листі.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – У парламенті триває засідання, на якому
розглядається проект Державного бюджету Румунії на 2018 рік. Бюджети
найважливіших відомств були схвалені в урядовому варіанті, майже без правок, а
всі зміни, запропоновані опозицією були відхилені більшістю.
Держбюджет-2018 побудований на прогнозі
росту ВВП до 5,5%, середньорічного курсу 4,55 леїв до євро та середньомісячної
зарплатні в 2646 леїв (близько 565 євро). Уряд передбачає на наступний рік
дефіцит у розмірі 2,97% ВВП. Пріоритетними напрямами бюджетної політики в 2018
році стануть охорона здоров’я, освіта та інфраструктура. Права парламентська
опозиція критикує урядовий проект, стверджуючи, що цей бюджет є ризикованим і
призведе до збільшення державного боргу. Остаточне голосування щодо Державного бюджету Румунії та Бюджету соціального забезпечення намічене на 22 грудня.

САНКЦІЇ ЄС – Президент Польщі Анджей Дуда підписав два суперечливі закони, які є
частиною суперечливої судової реформи, які збільшують урядовий контроль над
судовими структурами, всього через кілька годин після того, як Європейська
комісія вперше в історії вирішила розпочати щодо Польщі санкційну процедуру
відповідно до статті 7 Договору про Європейський Союз, через порушення
верховенства права. У результаті цього Варшава може втратити право голосу в
Європейській Раді. Перший віце-президент Ради Європи Франс Тіммерманс заявив,
що іншого варіанту не було і що Польща має три місяці для виконання
рекомендацій ЄК, після чого лідери країн ЄС мають розглянути питання про
схвалити санкції. Франція та Німеччина оголосили, що підтримують рішення
Єврокомісії, але Угорщина заявляє, що використає своє право вето, щоб зупинити
те, що називає «зловживанням санкціями відносно демократично обраного уряду».