21 травня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Данієла Буду і Василь Каптару, 21.05.2026, 10:02
КОНСУЛЬТАЦІЇ — Президент Румунії Нікушор Дан заявив у четвер після завершення консультацій щодо призначення нового прем’єр-міністра, проведених із депутатами фракцій «Об’єднані за Румунію» та «Мир – Румунія передусім», а також із незалежними парламентарями, що високо цінує їхню відкритість до діалогу. Глава держави наголосив на необхідності ефективної співпраці між державними інституціями, особливо в нинішньому «складному» для країни контексті. Представники фракції «Об’єднані за Румунію» заявили, що готові долучитися до розробки майбутньої урядової програми та підтримати будь-яку формулу виконавчої влади, яку глава держави вважатиме найбільш доцільною для країни. Своєю чергою депутати фракції «Мир – Румунія передусім» висловилися за формування уряду за участю їхнього політичного об’єднання та праворадикального Альянсу за об’єднання румунів – із Соціал-демократичною партією або без неї. Ще в понеділок президент Нікушор Дан провів перший раунд консультацій із парламентськими партіями та політичними формуваннями з метою визначення кандидата на посаду прем’єр-міністра, однак тоді сторонам не вдалося досягти жодної домовленості. Глава держави заявив, що продовжуватиме консультації доти, доки не буде сформовано варіант стабільної прозахідної парламентської більшості. Нагадаємо, що чинний уряд на чолі з Іліє Боложаном був відправлений у відставку після висловлення вотуму недовіри, що стало наслідком виходу соціал-демократів із правлячої коаліції.
НПВС — Євродепутат Віктор Негреску у четвер закликав проєвропейські політичні сили Румунії проявити відповідальність і забезпечити повне освоєння фінансових ресурсів, передбачених Національним планом відновлення та стійкості (НПВС), на тлі ризику втрати країною від 10 до 15 мільярдів євро. Як повідомляє Agepres, Негреску наголосив, що зміни до НПВС, які Румунія ще може внести до 31 травня, мають бути послідовними, узгодженими та детально обговореними з Брюсселем, аби уникнути затримок або втрати фінансування. Тим часом у п’ятницю урядова делегація Румунії вирушить до Брюсселя для проведення фінального раунду переговорів щодо Національного плану відновлення та стійкості, а також для розблокування останніх 10 мільярдів євро, передбачених програмою. Переговори з представниками Європейської комісії відбуваються після нещодавнього затвердження четвертого платіжного траншу на суму понад 2,6 мільярда євро. Завдяки цьому рівень реалізації НПВС уже перевищив 60%, що румунська влада розглядає як важливий крок для продовження фінансування ключових інвестиційних і реформаторських проєктів.
ДРОН – Сьогодні на пляжі курорту Ефоріє-Норд на румунському узбережжі Чорного моря було виявлено металеві уламки, які, за попередніми оцінками, можуть походити від безпілотного літального апарата. Про це повідомила Берегова охорона Прикордонної поліції Румунії. На місці негайно було вжито заходів для забезпечення безпеки та встановлення охоронного периметра, а відповідні служби розпочали процедури, передбачені для подібних ситуацій. Також Берегова охорона спільно з іншими компетентними органами проводить розслідування під координацією прокуратури з метою встановлення походження уламків та обставин інциденту.
ТРАГЕДІЯ – Рятувальні служби сьогодні виявили тіло другої громадянки Румунії, яка перебувала під завалами будівлі, що обвалилася в понеділок у німецькому місті Герліц. Інформацію оприлюднено на офіційному сайті міста, розташованого на сході Німеччини поблизу кордону з Польщею, а також у Facebook мера Октавіана Урсу, який має румунське походження. Родину 26-річної загиблої вже поінформували про трагедію. Напередодні, у середу, під завалами було знайдено тіло іншої румунки віком 25 років. Її смерть також підтвердило Міністерство закордонних справ Румунії. Пошуково-рятувальна операція триває – рятувальники намагаються знайти ще одну зниклу особу, 48-річного чоловіка з подвійним громадянством – Німеччини та Болгарії. Причини обвалу будівлі наразі залишаються невідомими.
ДОВКІЛЛЯ – Уряд Румунії сьогодні затвердив бюджет Фонду охорони навколишнього середовища на 2026 рік у розмірі близько 5,8 млрд леїв (приблизно 1,1 млрд євро). Це дозволить продовжити реалізацію майже 500 проєктів, які вже перебувають на стадії виконання. Водночас запуск нових масштабних програм наразі не передбачений, зокрема проєкту з розвитку систем водопостачання та каналізації, бюджет якого оцінювався у 1,5 млрд леїв (майже 290 млн євро). Виконувачка обов’язків міністра охорони навколишнього середовища Діана Бузояну повідомила, що бюджет програми «Таратайка» для фізичних осіб становитиме 300 млн леїв (понад 57 млн євро), що на 100 млн леїв більше, ніж торік. Розмір ваучерів залишиться незмінним, однак відтепер їх можна буде використати лише для придбання автомобілів, вироблених або зібраних у Європі чи в країнах, які мають спеціальні угоди з Європейським Союзом. Міністерка також оголосила про запуск нової програми підтримки для просюмерів — власників домогосподарств, які виробляють електроенергію та бажають придбати акумуляторні системи зберігання енергії. Окрім цього, 400 млн леїв (приблизно 76 млн євро) буде спрямовано на нову програму лісонасадження, а ще 700 млн леїв (близько 133 млн євро) — на модернізацію систем вуличного освітлення.
МЗС — Уряд Румунії сьогодні схвалив рішення про розсекречення архівів Міністерства закордонних справ, що містять документи перших років після антикомуністичної революції 1989 року. Про це повідомила виконувачка обов’язків міністра закордонних справ Оана Цою. Йдеться про понад 5 000 справ, у яких містяться матеріали, що стосуються ключових подій перехідного періоду, зокрема виборів у травні 1990 року, «шахтарських походів» на столицю, візиту короля Міхая I у 1992 році, розпаду СРСР та возз’єднання Німеччини. Документи будуть поступово опрацьовані та оцифровані, після чого доступ до них відкриватиметься поетапно. За словами Оани Цою, значна частина цих матеріалів уже понад десять років не мала статусу державної таємниці, однак залишалася обмеженою як службова інформація. Глава румунської дипломатії назвала це рішення історичним кроком, який відкриває шлях до ширшого доступу дослідників, постраждалих від «шахтарських походів» та громадськості до важливих сторінок новітньої історії Румунії.
СВЯТО — 21 травня має для румунів потрійне значення: цього дня відзначають Вознесіння Господнє, День героїв, а також вшановують святих рівноапостольних імператорів Костянтина й Олену. Сьогодні християни святкують Вознесіння Господнє – подію, коли Ісус Христос вознісся на небо після Свого Воскресіння. У Румунії це свято з 1920 року є також національним Днем героїв. З цієї нагоди Міністерство національної оборони організувало в Бухаресті та гарнізонах по всій країні військові й релігійні церемонії на честь тих, хто пожертвував собою заради віри, народу та держави. Водночас дипломатичні представництва й консульські установи Румунії за кордоном провели пам’ятні заходи на вшанування румунських героїв, які загинули та були поховані на території інших держав. Крім того, сьогодні вшановують святих Костянтина та Олену – духовних покровителів історичного Патріаршого собору. За офіційними даними, майже 1,8 мільйона румунів цього дня святкують свої іменини.
ФЕСТИВАЛЬ — Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Крайові, на півдні Румунії, відкрився сьогодні серією заходів, присвячених японській культурі. Програма першого дня включає, зокрема, парад, натхненний традиційними японськими фестивалями мацурі, церемонію чаювання, а також виставу «Тітус Андронікус: Відроджений» у виконанні японської театральної трупи Kakushinhan. До 31 травня фестиваль об’єднає понад 450 подій та театральні колективи з більш ніж 70 країн світу. Глядачі матимуть змогу переглянути вистави не лише на сцені Національного театру, а й в інших театральних просторах та на відкритих майданчиках міста. 15-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль пропонує наймасштабнішу програму за три десятиліття свого існування. До неї входять концерти, виставки, інтерактивні інсталяції, майстер-класи, конференції, презентації книжок і кінопокази.
НАТО — Цими вихідними у Гельсінгборзі, Швеція, проходить зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу – остання перед самітом в Анкарі. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував, аби держави-союзники надавали Україні допомогу в обсязі фіксованого відсотка — 0,25% від національного ВВП. Ідея не знайшла одностайної підтримки серед усіх членів Альянсу. Водночас Марк Рютте висловив сподівання, що сама поява цієї дискусії сприятиме посиленню підтримки Києва та більш справедливому розподілу фінансового навантаження між союзниками. Генеральний секретар НАТО також високо оцінив нещодавню операцію союзників, під час якої румунський пілот на винищувачі F-16 збив безпілотник, що порушив повітряний простір Естонії.
ПРОГНОЗ — Європейська комісія суттєво знизила прогноз економічного зростання Румунії на цей рік – до 0,1% порівняно з 1,1%, які були оприлюднені восени. Водночас очікуваний рівень інфляції зріс до 7%, тоді як попередній прогноз передбачав показник нижче 6%. Такі дані містяться у весняному економічному прогнозі, оприлюдненому в четвер виконавчим органом Європейського Союзу. За оцінками Єврокомісії, у 2027 році валовий внутрішній продукт Румунії має зрости на 2,3%, тоді як інфляція може сповільнитися до 3,7%. «Зусилля з фіскальної консолідації та стійко висока інфляція, спричинена зростанням цін на енергоносії, суттєво стримуватимуть внутрішнє споживання. Водночас інвестиції, що фінансуються за рахунок європейських фондів, а також чистий експорт позитивно впливатимуть на економічне зростання. Очікуване відновлення у 2027 році підтримуватиметься зниженням інфляції та сприятливішими умовами фінансування», – йдеться у прогнозі Європейської комісії.
