22 жовтня 2026 року

Головні новини Румунії та світу: важливі рішення, суспільні зміни, міжнародні події та все, що варто знати просто зараз.

Флорентін Кепітенеску і Христина Манта, 22.10.2026, 09:49

ВРНО – Верховна рада національної оборони (CSAT) провела у четвер засідання, у якому вперше взяли участь прем’єр-міністр Лука Нікулеску та нові міністри уряду, приведеного до присяги у вівторок. За інформацією Адміністрації президента, обговорення стосувалися, насамперед, ескалації морських інцидентів, зокрема порушень національного повітряного простору та нападів дронів на торгові судна у територіальних водах Румунії та в безпосередній близькості від них. Члени ВРОК оцінили заходи, необхідні для подальшого зміцнення національних можливостей спостереження, запобігання та реагування з метою захисту територіальних вод, критичної інфраструктури, а також забезпечення безпеки торговельного судноплавства. Водночас члени Ради проаналізували шляхи посилення координації в рамках НАТО, зокрема для зміцнення позицій стримування та оборони на Східному фланзі. На завершення члени ВРОК наголосили, що безпека Чорного моря є важливою складовою національної та євроатлантичної безпеки, зазначила Адміністрація президента.

РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент (ЄП) у резолюції, прийнятій у четвер, закликає ЄС розглянути можливість розгортання військово-морської операції в Чорному морі та пришвидшити введення в дію Чорноморського центру морської безпеки в Румунії та Болгарії. У резолюції Європейський парламент рішуче засуджує останні напади, що призвели до жертв біля узбережжя Болгарії та Румунії, а також неодноразові порушення повітряного простору Румунії. ЄП також вважає Росію відповідальною за напади на цивільні судна та ескалацію її агресії проти України в західній частині Чорного моря. З іншого боку, депутати Європарламенту закликають країни ЄС у співпраці з НАТО підтримати Болгарію та Румунію у ранньому виявленні та відстеженні ворожих безпілотників, які загрожують морському транспорту в Чорному морі. Резолюція, прийнята 432 голосами «за», 52 «проти» та 88 утрималися, є продовженням дебатів з цієї теми, які відбулися у вівторок в ЄП за присутності глави європейської дипломатії Каї Каллас.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Штефан-Раду Опря та начальник Генерального штабу генерал Георгіце Влад у четвер провели зустріч у Бухаресті з головою Військового комітету ЄС (ВКЄС) генералом Шоном Кленсі. Обговорення було зосереджено на розвитку регіональної безпекової ситуації, зокрема на загрозах, що виникають внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України, інцидентах з безпілотниками в регіоні Чорного моря та необхідності зміцнення європейського оборонного потенціалу. З цієї нагоди міністр Опря наголосив на важливості розвитку можливостей спостереження, раннього попередження та протиповітряної оборони, а також на зміцненні співпраці між ЄС та НАТО. ВКЄС є найвищим військовим органом, створеним у рамках Ради ЄС, до складу якого входять керівники оборонних відомств держав-членів.

ФОРУМ – Міністр фінансів Румунії Александру Назаре взяв участь у четвер у Бухаресті в міжнародному форумі «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції». У своєму виступі міністр наголосив, що на відновлення України протягом наступних десяти років знадобиться близько 600 мільярдів доларів, і Румунія прагне долучитися до цього процесу через проекти в сферах інфраструктури, енергетики та економічного партнерства. За словами Назаре, Румунія може використати своє географічне положення та європейський досвід, щоб стати центральною опорою у регіональній відбудові та торговельних відносинах із сусідньою Україною. Автомобільні, залізничні та морські сполучення через порт Констанца та Дунай мають життєво важливе значення для підтримання торговельних потоків, додав Александру Назаре.

ВІЗИТ – Новий прем’єр-міністр Румунії Лука Нікулеску у вівторок, 27 жовтня, здійснить офіційний візит до Республіки Молдова, про що повідомив уряд у Бухаресті. Згідно з повідомленням уряду, у програмі візиту румунського чиновника передбачені зустрічі з президенткою Майєю Санду, прем’єр-міністром Василем Тофаном та головою парламенту Ігорем Гросу. Обговорення будуть присвячені спільним проєктам та співпраці між двома державами в контексті постійної підтримки, яку уряд Румунії надає Республіці Молдова, зазначається у згаданому повідомленні.

ЗАБОРГОВАНІСТЬ – Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтримав уряд Румунії у справі щодо поетапної виплати заборгованості по заробітній платі, яку судді домоглися в суді. Цю справу до ЄСПЛ порушили кілька суддів і прокурорів, які звинуватили румунську державу в порушенні їхніх прав через неповне виконання судових рішень. Судді ЄСПЛ одноголосно вирішили, що їхні скарги є необґрунтованими, і Румунія може продовжувати перенесення платежів. Страсбурзький суд вирішив, що негайне невиконання та поетапні платежі були зумовлені винятковими обставинами та економічною та бюджетною ситуацією країни. Суд також заявив, що національні рішення румунських судів, очевидно, були прийняті в умовах конфлікту інтересів і що вони перевищили свої повноваження. Сьогоднішнє рішення ЄСПЛ є остаточним. Сума, яку румунська держава має виплатити суддям, становить 5 мільярдів леїв, що еквівалентно майже одному мільярду євро.

ПОСОЛ – Прем’єр-міністр Лука Нікулеску у четвер прийняв посла США в Бухаресті Дарріла Ніренберга. Сторони обговорили, головним чином, важливість американської військової присутності в Румунії, співпрацю в галузі оборони, включаючи проекти оснащення румунської армії, а також економічний вимір двостороннього партнерства. «Для уряду, який я очолюю, і для мене особисто відносини зі Сполученими Штатами є фундаментальним пріоритетом», – сказав з цього приводу Лука Нікулеску. Прем’єр-міністр Румунії також привітав посла Ніренберга з динамізмом, з яким він сприяє румунсько-американським відносинам у численних сферах, та з тісною співпрацею з румунською владою.

ДЕФІЦИТ – Румунія, яка перебуває у процедурі надмірного дефіциту з 2020 року, зафіксувала найвищий дефіцит у Європейському Союзі минулого року – 7,8% ВВП, згідно з даними, опублікованими в середу Європейським статистичним управлінням. За нею йдуть Польща, Бельгія та Франція. За даними Євростату, 11 країн-членів ЄС мали дефіцит, що минулого року дорівнював або перевищив 3 відсотки. Однак, також були чотири країни, які завершили рік з профіцитом бюджету: Кіпр, Данія, Греція та Португалія, – свідчать також дані Євростату.