24 лютого 2015 року

Кишинів – Румунія надалі підтримуватиме сусідню Республіку Молдову її європейський та демократичний курс, – заявив сьогодні в Кишиневі, президент Румунії Клаус Йоханніс, після переговорів з своїм колегою Ніколаєм Тімофті, який запевнив, що Республіка Молдова рішучо бажає вступити до ЄС. Клаус Йоханніс запрограмував провести свій перший офіційний візит до цієї країни після його вступу на посаду, але вирішив відкласти його до після затвердження нового уряду. Глави двох держав обговорили й ситуацію в регіоні. Президент Румунії висловив стурбованість у звязку з можливими наслідками події з України на стабільність Республіки Молдова. Ніколає Тімофті заявив, що влада в Кишиневі підтримує мирне вирішення конфлікту, без зовнішнього втручання та з поважанням суверенітету і територіальної цілісності України. На цьому тижні Президент Клаус Йоханніс відвідає з офіційним візитом і Берлін. Де зустрінеться зі своїм колегою Йоахімом Гауком і канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

România Internațional, 24.02.2015, 13:15

Кишинів – Румунія надалі підтримуватиме сусідню Республіку Молдову її європейський та демократичний курс, – заявив сьогодні в Кишиневі, президент Румунії Клаус Йоханніс, після переговорів з своїм колегою Ніколаєм Тімофті, який запевнив, що Республіка Молдова рішучо бажає вступити до ЄС. Клаус Йоханніс запрограмував провести свій перший офіційний візит до цієї країни після його вступу на посаду, але вирішив відкласти його до після затвердження нового уряду. Глави двох держав обговорили й ситуацію в регіоні. Президент Румунії висловив стурбованість у звязку з можливими наслідками події з України на стабільність Республіки Молдова. Ніколає Тімофті заявив, що влада в Кишиневі підтримує мирне вирішення конфлікту, без зовнішнього втручання та з поважанням суверенітету і територіальної цілісності України. На цьому тижні Президент Клаус Йоханніс відвідає з офіційним візитом і Берлін. Де зустрінеться зі своїм колегою Йоахімом Гауком і канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Бухарест — Минулого року мали місце кілька прем’єр від заснування Національної антикорупційної дирекції — найбільша кількість зареєстрованих та розв’язаних справ, найбільша кількість кримінальних проваджень та засуджень, а також найбільша кількість порушень кримінальних справ проти високопосадовців — заявила сьогодні генпрокурор Румунії Лаура Кодруца Ковесі представляючи результати установи за 2014 рік. Вона додала, що довіра громадськості до Національної антикорупційної дирекції сягає найвищого рівня. Серед найбільш гнучких справах налічується так-звана справа ”Microsoft” про надання ІТ-ліцензії, в якій вимагалося позбавлення імунітету девятьох колишніх міністрів, попередній арешт голови Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Аліни Біки та брата екс-президента Мірчі Бесеску та кримінальні провадження у вигадку 20 голів повітових рад. У 2014 році 86 прокурорів мали вирішити понад 9000 справ, а майже 1100 звинувачених були остаточно засуджені.

Бухарест — Комітет з питань парламентського контролю за діяльністю служби інформації схвалив сьогодні пропозицію Президента Клауса Йоханніса, щоб депутат Європарламенту Едуард Хелльвіг перебрав посаду директора Румунської служби інформації. Член Консервативної партії (правляча) в 2003 році та Націонал-ліберальної партії (опозиційна) з 2008 року, Хелльвіг (40 років) був, у 2012 році, міністром регіонального розвитку та туризму в уряді очоленому Віктором Понтою. Посада директора Румунської служби інформації стала вакантною 27 січня, коли Джордже Крістіан Майор пішов у відставку після восьми років перебування на посаді. Раніше він піддав критиці рішення Конституційного суду про визнання неконституційним закону про кібербезпеку, частину законодавчого пакету про національну безпеку.

XXX – Міністри закордонних справ Франції, Німеччини, України та Росії, які зустрілися сьогодні в Парижі, знову закликали до суворого дотримання всіх положень мінських угод, що включають режим припинення вогню на сході України та відведення важкого озброєння. Чотири міністри домовилися про зміцнення місії спостерігачів ОБСЄ в східній частині України. З іншого боку, глава української дипломатії висловив жаль з того приводу, що в Парижі не вдалося досягти політичної домовленості щодо засудження наступу проросійських сепаратистів на Дебальцеве. Незважаючи на те, що в окремих районах Донбасу після Мінських угод ситуація дещо стабілізувалася, продовжуються бої неподалік Маріуполя.

Афіни – Міністри фінансів єврозони домовилися у вівторок продовжити програму фінансової допомоги Греції, на основі плану реформ, спрямованих на поліпшення економічної ситуації у країні, запропонованого владою в Афінах. Розширення на чотири місяці угоди буде остаточним після схвалення кожного з парламентів 19-держав єврозони. Грецький уряд представив план реформ, який включає між іншим, заходи по боротьбі з ухиленням від сплати податків і корупцією, створення ефективної податкової системи та нові реформи у галузі праці. Водночас, план передбачає ряд передвиборчих обіцянок, зроблених правлячою партією Сіріза, очоленою Алексісом Ціпрасом, зокрема для малозабезпечених осіб. Борг Греції становить понад 315 мільярдів євро – це більше 175% від ВВП країни.